Справа № 755/16941/21
1-кс/755/5275/21
"10" грудня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000464 від 17.09.2020 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника власника майна
- адвоката ОСОБА_4 ,
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000464 від 17.09.2020 року.
Клопотання мотивовано тим, що 29.04.2021 року-30.04.2021 року, на виконання ухвали Голосіївського районного суді м. Києва від 29.04.2021 року, у транспортному засобі марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номером НОМЕР_1 , проведено обшук, за результатами якого, виявлено та вилучено 398 пластикових пляшки об'ємом 5 літрів з прозорою рідиною з різким запахом спирту, а також, вилучено транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номером НОМЕР_1 . Постановою слідчого з ОВС сьомого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 від 30.04.2021 року вищевказане майно визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 32020100000000464 та 05 травня 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_7 постановив ухвалу, відповідно до якої, було накладено арешт на транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номером НОМЕР_1 .
Після того, як органи ДФС втратили свої повноваження, кримінальне провадження було передано до Дніпровського УП ГУ НП в м. Києва, а процесуальне керівництво здійснює Київська міська прокуратура.
Згідно картки відомостей про транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI», з державним номером НОМЕР_1 , він зареєстрований за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 . ОСОБА_8 був чоловіком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після його смерті була відкрита спадкова справа і єдиним спадкоємцем, який забажав вступити у спадщину, була ОСОБА_3 .
02 листопада 2021 року ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким, спадщина, на яку видано дане свідоцтво, складається з 1/2 (однієї другої) частини автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номером НОМЕР_1 , що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 14.07.2012 року, виданого Центром ДАІ № 3213. Інша, одна друга частина транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номером НОМЕР_1 ,належить ОСОБА_3 на підставі норм Сімейного кодексу України, тобто, на сьогоднішній день власником арештованого транспортного засобу є ОСОБА_3 , як дружина померлого.
Зокрема, з диспозиції ч. 3 ст. 204 КК України, за ознаками якої, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000464 від 17.09.2020 року, вбачається незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння чи спричинило смерть особи. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, які є в наявності у власника майна, транспортний засіб використовувався лише для транспортування, яке не є кримінальним правопорушенням у розумінні ч. 3 ст. 204 КК України та відсутня така кваліфікація.
Також невідомо, яку саме експертизу планують провести слідчі органи щодо арештованого транспортного засобу, оскільки на ньому тільки перевозився товар.
Крім того, власник майна ОСОБА_3 не знала та не могла знати про, начебто, використання належного їй транспортного засобу для незаконно виготовлених підакцизних товарів. У випадку, коли власник майна не знав про дані факти, неможливо позбавляти власника майна прав щодо розпорядження та використання транспортного засобу. Слідчі органи та прокуратура не мають доказів того, що ОСОБА_3 знала, для яких цілей використовується належне їй майно.
Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Однак, з 05.05.2021 року, на погляд ОСОБА_3 , жодної дії щодо її майна не було проведено і це також свідчить про недоцільність подальшого арешту.
Також, у кримінальному провадженні № 32020100000000464 від 17.09.2020 року на даний час немає підозрюваних або обвинувачених.
Продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України.
Таким чином, на теперішній час відсутні підстави для збереження заходу забезпечення у вигляді арешту транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номером НОМЕР_1 .
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, зазначивши, що накладений арешт на транспортний засіб є необґрунтований та втратив свою актуальність. Під час вилучення транспортного засобу, не було встановлено, хто саме його власник, а також, слідчий, ще тоді, повернувши свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сам вважав, що арешт майна не є актуальним. Крім того, ОСОБА_3 нічого не знала з приводу причетності, чи непричетності її сина ОСОБА_9 до кримінального провадження, оскільки останній не ставив її до відома щодо своєї діяльності. Кримінальне провадження було відкрите в кінці 2020 року, однак, з того часу, не було встановлено особу, причетну до злочину, нікого не викликали для допиту, зокрема, ОСОБА_3 , тобто, провадження є фактовим. Таким чином, порушується право власності й в даному випадку, не можливо застосувати спеціальну конфіскацію, оскільки відсутній зв'язок ОСОБА_3 з будь-якою незаконною діяльністю. Зокрема, експертиза, яка призначена, не призначена щодо самого автомобіля, а до товару, що в ньому вилучено, тому, даний транспортний засіб не може бути речовим доказом, у зв'язку з чим, прохав клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було доручено Дніпровському УП ГУ НП у м. Києві, під час якого, було проведено обшук транспортного засобу на підставі ухвали слідчого судді, яким користувався син ОСОБА_3 - ОСОБА_9 . У транспортному засобі була знайдена речовина щодо якої, призначено експертизу, а щодо процесу спадкування, то він відбувся за законом і ОСОБА_9 також мав право на відповідну його частину. Свідоцтво про спадщину було оформлено на особу, яка не була присутня під час проведення слідчих дій. Крім того, арешт у даному провадженні може бути скасовано лише в разі необґрунтованості його застосування. На даний час, досудове розслідування триває, планується експертиза речовини, яка була вилучена із транспортного засобу. У даному випадку, можливою є спеціальна конфіскація.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 та прокурора, прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно із ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.05.2021 року за клопотанням прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000464 від 17.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, було накладено арешт на товарно-матеріальні цінності, вилучені 29.04.2021 року в ході проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , а саме на: 398 (триста дев'яності вісім) пластикових пляшки об'ємом 5 літрів з прозорою рідиною з різким запахом спирту та на транспортний засіб - автомобіль марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Постановою старшого слідчого з ОВС сьомого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 від 30.04.2021 року, зазначені вище речі визнано речовими доказами.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 від 24.09.2021 року доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020100000000464 від 17.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України слідчому відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а відповідно до ч. 3 даної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, який передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, то слідчий, який звертається з клопотанням, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання такого майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України.
Однак, долучена у судовому засіданні прокурором постанова слідчого про визнання речовими доказами від 30.04.2021 року є формальною, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, тобто, не вказано, з яких мотивів слідчий виходив, що дане майно, а саме автомобіль, є речовим доказом. Зокрема, органом досудового розслідування не зазначено, що майно має важливе доказове значення для доведення будь-якої з обов'язкових ознак кримінального провадження що розслідується, що було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або зберегло на собі його сліди, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини та підстави, з наявністю яких закон пов'язує можливість вирішити питання про скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000464 від 17.09.2020 року - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 травня 2021 року, на транспортний засіб - автомобіль марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , вилучений 29.04.2021 року в ході проведення його обшуку - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: