№ 755/19441/21
№ 3/755/10000/21
"02" грудня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В., розглянувши справу, що надійшла з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № 725, 04 листопада 2021 року, о 10 годині 30 хвилин, ФОП ОСОБА_1 , у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи на робочому місці, допустив порушення обмежувальних протиепідемічних заходів, а саме: відсутня урна для утилізації засобів індивідуального захисту з кришкою та написом; відсутній журнал проведення навчання для працівників щодо дотримання протиепідемічних заходів; відсутня інформація про максимальну кількість відвідувачів, чим порушив вимоги ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пп. 9 п. 22 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2», зі змінами, рішення органу місцевого самоврядування пункт протоколу, пункт 7,8 постанови Головного державного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020 року про затвердження тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими , окрім ринків, та непродовольчими товарами на період карантину, у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (Сovid-19). Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину не визнав та пояснив, що 04 листопада 2021 року, о 10 годині 30 хвилин, його взагалі не було у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого він являється. Про перевірку у магазині він вже дізнався від схвильованої продавчині, яка йому зателефонувала та повідомила, що працівники Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві провели перевірку щодо дотримання правил протиемідемічних заходів та відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. На наступний день, він приїхав до магазину та до нього приїхав представник Головного управління Держпродспоживслужби, щоб він підписав протокол про адміністративне правопорушення, запевняючи його, що проведення перевірки магазину було лише формальністю та просто проводилася профілактична перевірка, а тому, він підписав протокол про адміністративне правопорушення, оскільки є особою юридично необізнаною. Зокрема, він пояснював перевіряючому, що порушень у них немає і вони завжди дотримуються правил протитиепідемічних заходів, що останній і не заперечував. Зазначив, що даний протокол відносно нього складено незаконно та безпідставно, всі зазначені у ньому обставини не відповідають дійсності. У магазині завжди дотримуються усіх протиепідемічних заходів, а саме - наявна урна для утилізації засобів індивідуального захисту, постійно проводиться з працівниками магазину навчання щодо дотримання протиепідемічних заходів, при вході до магазину знаходиться інформація щодо максимальної кількості відвідувачів, які можуть там знаходитися одночасно. На підтвердження своїх пояснень надав для долучення до матеріалів справи письмові докази та клопотав про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 04 листопада 2021 року, о 10 годині 30 хвилин, ФОП ОСОБА_1 , у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи на робочому місці, допустив порушення обмежувальних протиепідемічних заходів, а саме: відсутня урна для утилізації засобів індивідуального захисту з кришкою та написом; відсутній журнал проведення навчання для працівників щодо дотримання протиепідемічних заходів; відсутня інформація про максимальну кількість відвідувачів, однак, до матеріалів справи не долученого належних доказів його вчинення, зокрема, пояснень свідків, пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відеоматеріалів, які би вказували на обставини, зазначені в протоколі.
Зокрема, фото, які долучено до матеріалів справи, не вказують на порушення, про які йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 надано послідовні та логічні пояснення, а також, письмові докази, які спростовують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи надані докази в їх сукупності, є підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, адже, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 44-3, 245, 247, 251-252, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: