21 жовтня 2021 року Справа № 160/9440/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіЦарікової О.В.,
секретаря судового засіданняГолубцової А.І.,
за участі:
представника позивача представника відповідача Халеміна М.Б., Суховій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/9440/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» до Міністерства економіки України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
11.06.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» (далі - ПрАТ «Дніпрометиз», Товариство, позивач) до Міністерства економіки України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відмову у видачі Приватному акціонерному товариству «Дніпрометиз» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, оформлене листом за вих. №4432-10/2457-07 від 18.01.2021 та наказом №55 від 14.01.2021;
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відмову у видачі Приватному акціонерному товариству «Дніпрометиз» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, оформлене листом за вих. №4432-10/14869-07 від 09.03.2021 та наказом №477 від 09.03.2021;
- зобов'язати Міністерство економіки України видати Приватному акціонерному товариству "Дніпрометиз" висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту виробничої лінії IDEAL тип FSD «Fences» (IDEAL Машина для зварювання дротових сіток типу GAM 830/5-31-35) відповідно до зовнішньоекономічного контракту №195/20 від 12.02.2020, укладеного з компанією-нерезидентом «IDEAL-Werk С. + Е. Jungeblodt GmbH + Co. KG» (Німеччина) в частині здійсненої 26.02.2020 передоплати в сумі 495000 євро - на строк з 26.02.2021 до 18.04.2021, включно.
Позовні вимоги ПрАТ «Дніпрометиз» обґрунтовані протиправністю оскаржених рішень. Позивач зазначив, що в ході виконання зовнішньоекономічного контракту № 195/20 від 12.02.2020, позивач та його контрагент додатковою угодою до цього контракту від 01.08.2020 уточнили попередньо визначені у додатку № 3 контракту строки. Як зауважив позивач, означені строки перевищують встановлений Національним Банком України 365-денний граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів та, відповідно, потребують продовження, тому з цією метою Товариство звернулося до відповідача із заявою встановленої форми стосовно надання останнім висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національним Банком України, а саме: щодо операції з імпорту обладнання за контрактом в частині здійсненої 26.02.2020 передоплати в сумі 495000 євро - на строк з 26.02.2021 до 31.03.2021, включно. Відповідач повідомив про прийняте ним рішення за результатами розгляду означеної заяви, яке оформлено наказом №55 від 14.01.2021 та згідно з яким, у видачі відповідного висновку Міністерством економіки України відмовлено. Як зауважив позивач, додатковою угодою від 14.02.2021 до контракту Товариство та його контрагент погодили зміни щодо попередньо визначених строків, зважаючи на пандемічну ситуацію в світі та у Німеччині, зокрема, із запровадженням численних обмежень і заборон. З огляду на викладене, ПрАТ «Дніпрометиз» повторно звернулося до відповідача із заявою встановленої форми від 23.02.2021 із додатками, в якій позивач просив відповідача надати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національним Банком України, а саме: щодо операції з імпорту обладнання за контрактом в частині здійсненої 26.02.2020 передоплати в сумі 495000 євро - на строк з 26.02.2021 до 18.04.2021 включно, однак відповідач повторно відмовив у складанні такого висновку. Означені відмови позивач вважає протиправними, оскільки відповідачем не враховано те, що потреба у продовженні відповідного строку обумовлена характеристиками придбаного ПрАТ «Дніпрометиз» обладнання, що відповідають вимогам абз. 1, 7 п. 2 Порядку №104, а також умовами контракту і додатків до нього щодо тривалості виготовлення, тестування й поставки (транспортування) обладнання на митну територію України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 відкрито провадження у справі №160/9440/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.07.2021. Останнє судове засідання по справі відбулось 21.10.2021.
27.07.2020 до суду надійшов від Міністерства економіки України відзив на позовну заяву (вх. №63139/21), в якому відповідач заперечив проти заявлених підприємством до суду позовних вимог. Відповідач зазначив, що при першому зверненні Товариства на адресу Мінекономіки надійшли 28.12.2020 такі документи:
- заява позивача на одержання висновку від 21.12.2020, копії контракту №192/20 від 12.02.2020 із додатками від 12.02.2020 №№1, 2, 3, 4, 5 та додатковими угодами до цього контракту від 01.08.2020 та від 04.12.2020, однак в порушення п.3 Порядку №104 ПрАТ «Дніпрометиз» не було надано копій листів, повідомлень, що обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків. Відповідач вважає, що виконання власного обов'язку з надання до Мінекономіки копій означених документів позивач намагається підмінити констатацією факту, тобто, посилається на проблеми у виконанні контракту. Водночас, сам факт наявності обставин, які перешкоджають виконанню контракту, на думку відповідача, не звільняють сторін такого контракту від виконання обов'язку із вчасного зарахування валютної виручки на рахунки та поставки технічного обладнання у чітко обумовлені контрактом та додатками до нього строки. Відповідач наголосив, що додаткова угода до контракту за своєю природою є правочином та породжують наслідки лише для сторін контракту, проте така угода не обґрунтовує необхідність продовження установлених строків розрахунків та її укладання не створює для Міністерства жодного обов'язку, у тому числі щодо видачі висновку, за результатом самого лише факту її підписання. Надалі, як зауважив відповідач, при повторному зверненні Товариства із заявою про одержання висновку від 24.02.2021 останнім були надані копії контракту №192/20 від 12.02.2020 із додатками від 12.02.2020 №№1, 2, 3, 4, 5 та додатковими угодами до цього контракту від 01.08.2020, від 04.12.2020, від 11.01.2021, від 14.02.2021, платіжних доручень від 26.02.2020, від 27.08.2020, банківських виписок від 26.02.2020 і від 27.08.2020, однак в порушення п.3 Порядку №104 ПрАТ «Дніпрометиз» повторно не було надано копій листів, повідомлень, що обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що твердження позивача про надання ним повного комплекту документів, необхідних і достатніх для одержання висновку, не відповідають дійсності.
26.08.2021 до суду надійшла від ПрАТ «Дніпрометиз» відповідь на відзив (вх. №73019/21), в якій позивач повторно зазначив, що відповідачем розглянуто подані ним заяви за суто формальним підходом й не враховано об'єктивні причини, які обумовлюють необхідність продовження установлених граничних строків щодо операцій з імпорту придбаного Товариством обладнання за контрактом. Також позивач вважає, що Мінекономіки не належним чином досліджено надані Товариством документи, які обґрунтовують відповідну необхідність. ПрАТ «Дніпрометиз» зазначило, що означеними обставинами є тривалі терміни виготовлення, тестування й поставки (транспортування) обладнання, які вже первинно, від самої дати укладання контракту, були ним регламентовані. Позивач вважає, що у відзиві відповідач сам собі суперечить, оскільки за наданими Товариством документами ним встановлено тривалість виготовлення, тестування постачання (транспортування) означеного обладнання на митну територію України й одночасно з цим стверджує, що з метою доведення перевищення 365-денного строку ПрАТ «Дніпрометиз» повинно додатково надати листі і повідомлення.
17.09.2021 до суду надійшли від Міністерства економіки України пояснення (вх. №14332/21-ел), в яких відповідач повторно виклав доводи, аналогічні до тих, які викладено у відзиві на позовну заяву. Відповідач додатково звернув увагу суду на те, що Мінекономіки видає висновки на основі поданих документів, які сформовані належним чином та містять вичерпний перелік реквізитів, які дозволяють без припущень визначити правовий статус окремих документів, в т.ч. їх належність і достовірність. Одночасно із цим відповідач наголосив на тому, що належне оформлення документів як на стадії їх підписання, так і на момент їх подання до Мінекономіки, є обов'язком позивача, а тому перекладання цього обов'язку на відповідача є неприпустимим. Зважаючи на викладене, відповідач вважає позовні вимоги ПрАТ «Дніпрометиз» необґрунтованими і безпідставними.
Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2021 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.10.2021 проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, судом встановлено таке.
12.02.2020 між ПрАТ «Дніпрометиз» (Покупець) та компанією-нерезидентом «IDEAL-Werk С. + Е. Jungeblodt GmbH + Co. KG», Німеччина (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт за №195/20 (далі - Контракт), за умовами якого (п. 1.1) Продавець зобов'язовувався виготовити та продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець прийняти (прийняти у власність) складне технічне обладнання: виробнича лінія IDEAL тип FSD «Fences» (IDEAL Машина для зварювання дротових сіток типу GAM 830/5-31-35 (далі - Обладнання). Загальна вартість Контракту становить 1 650 000, 00 євро (п. 2.2 Контракту).
Умови оплати придбаного товариством Обладнання врегульовані у розділі 3 Контракту та передбачають, що платежі мають проводитися в євро шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця у такому порядку:
- передоплата у розмірі 30 %, а саме: 495000, 00 євро від загальної вартості Контракту, здійснюється Покупцем протягом 10 банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Контракту, після виставлення рахунку (Invoice) на електронну пошту або факсом на вищезазначену суму (п.п. 3.1.1 п. 3.1 Контракту);
- наступний платіж у розмірі 35 %, а саме: 577 500, 00 євро від загальної вартості Контракту, здійснюється Покупцем за закінченням половини строку поставки (6 місяців після дати підписання Контракту) (п.п. 3.1.2 п. 3.1 Контракту);
- наступний платіж в розмірі 25 %, а саме: 412 500, 00 євро від загальної вартості Контракту, здійснюється Покупцем після попереднього прийому в Ліппштадті, перед відвантаженням (п.п. 3.1.3 п. 3.1 Контракту);
- кінцевий платіж у розмірі 10 %, а саме: 165 000, 00 євро від загальної вартості Контракту, здійснюється Покупцем після підписання сертифікату кінцевого прийому-передачі йому копії рахунку (Invoice) на електронну пошту або факсом на вищезазначену суму, але не пізніше 3 місяців після повідомлення про готовність до відвантаження, у випадку будь-яких затримок, за які Продавець не несе відповідальності (п.п. 3.1.4 п. 3.1 Контракту).
Згідно із п. 4.1 і п. 4.3 Контракту, Продавець зобов'язаний виготовити (попереднє приймання на IDEAL-Werk в Ліппштадті) Покупцю Обладнання, що зазначене у п. 1.1 цього Контракту, протягом календарних 12 місяців та 2 тижнів з моменту отримання передоплати згідно з п. 3.1.1 цього Контракту. До зазначеного строку Обладнання має бути виготовлене та готове до попереднього приймання. Умови постачання: FCA - Ліппштадт, Німеччина (Incoterms 2010). Продавець відповідає за усі втрати по відвантаженню Обладнання згідно умов FCA - Ліппштадт, враховуючи витрати на пакування, маркування, митні процедури Продавця, а також витрати з навантаження на транспорт.
На виконання умов Контракту Товариством здійснено виплату Продавцю передоплати в сумі 495000,00 євро (30 % від загальної вартості Контракту), що підтверджується, зокрема, доданими до позовної заяви копіями банківських виписок АТ «Кредобанк» від 26.02.2021.
У позовній заяві ПрАТ «Дніпрометиз» зазначено, що за умовами Контракту строк на виготовлення Продавцем Обладнання й підготовки його для здійснення попереднього приймання Покупцем за місцезнаходженням Продавця у Німеччині, строк здійснення попередніх тестів такого Обладнання та строк поставки Обладнання і його транспортування на митну територію України перевищували встановлений Національним Банком України 365-денний граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів та, відповідно, потребували його продовження.
В ході реалізації Контракту Сторони додатковою угодою від 01.08.2020 до Контракту уточнили попередньо визначені у Додатку №3 до Контракту строки щодо:
- завершення виготовлення Обладнання Продавцем та забезпечення його готовності до тестування й попереднього приймання - не пізніше 19.03.2021.
- повідомлення Продавцем Покупця про готовність Обладнання до відвантаження - не пізніше 23.03.2021.
- надання Покупцем транспорту для здійснення відвантаження Обладнання - не пізніше 27.03.2021.
Додатковою угодою від 04.12.2020 до Контракту Сторони зафіксували згоду Продавця на можливу передачу банку-кредитору Покупця права отримання у володіння Обладнання (при можливому невиконанні Покупцем своїх кредитних зобов'язань перед таким банком).
ПрАТ «Дніпрометиз» звернулося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке у подальшому згідно постанови Кабінету Міністрів України №504 від 21.05.2021 перейменовано у Міністерство економіки України (далі - Мінекономіки, відповідач) із заявою від 21.12.2020 за формою, затвердженою наказом Мінекономіки за №329 від 27.02.2019 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в якій позивач просив відповідача надати висновок про продовження граничного строку розрахунків щодо операції з імпорту Обладнання за Контрактом (в частині здійсненої позивачем 26.02.2020 передоплати в сумі 495000, 00 євро), а саме: з 26.02.2021 до 31.03.2021, включно.
Разом із означеною заявою Товариством також були надані копії таких документів: Контракт, додатки до Контракту за №№1, 2, 3, 4, 5 від 12.02.2020, додаткові угоди від 01.08.2020 і від 04.12.2020, а також платіжне доручення від 26.02.2020 та банківську виписку від 26.02.2020.
Будь-які інші документи, окрім вищенаведених, Товариством до Мінекономіки разом з заявою від 21.12.2020 не надавалися, що не спростовано позивачем.
За результатами розгляду означеної заяви ПрАТ «Дніпрометиз» та наданих із нею документів, Мінекономіки винесено наказ «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» за №55-21 від 14.01.2021.
Про прийняте за результатами розгляду заяви позивача рішення останнього повідомлено у листі за вих. №4432-10/2457-07 від 18.01.2021, в якому зазначено про те, що у п. 8.1 Контракту (в редакції додаткової угоди від 01.08.2020) Покупець надає транспорт для здійснення відвантаження обладнання протягом 4 календарних днів від дати отримання повідомлення Продавця про дату готовності обладнання до відвантаження, але не пізніше 27.03.2021. Інших строків поставки товару Контрактом та поданими заявником матеріалами не передбачено.
Також в означеному листі відповідач наголосив, що у поданому пакеті документів відсутні копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, що засвідчені в установленому законодавством порядку.
Додатковою угодою від 11.01.2021 до Контракту було змінено банківські реквізити Покупця.
Надалі, як зазначає позивач, в ході подальшої реалізації Контракту Сторони додатковою угодою від 14.02.2021 до Контракту змінили попередньо визначені строки щодо:
- завершення виготовлення Обладнання продавцем та забезпечення його готовності до тестування й попереднього приймання, новий строк - не пізніше 02.04.2021.
- повідомлення Продавцем Покупця про готовність Обладнання до відвантаження, новий строк - не пізніше 06.04.2021.
- надання Покупцем транспорту для здійснення відвантаження Обладнання, новий строк - не пізніше 13.04.2021.
ПрАТ «Дніпрометиз» повторно звернулося до Мінекономіки із заявою від 23.02.2021 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в якій позивач просив відповідача надати висновок про продовження граничного строку розрахунків щодо операції з імпорту Обладнання за Контрактом (в частині здійсненої позивачем 26.02.2020 передоплати в сумі 495000,00 євро), а саме: з 26.02.2021 до 18.04.2021, включно.
Разом із означеною заявою Товариством також були надані копії таких документів: Контракт; додатки до Контракту за №№1, 2, 3, 4, 5 від 12.02.2020; додаткові угоди від 01.08.2020, від 04.12.2020, від 11.01.2021, від 14.02.2021; платіжні доручення від 26.02.2020, від 27.08.2020; банківські виписки від 26.02.2020, від 27.08.2020.
Також у заяві ПрАТ «Дніпрометиз» зазначено, що Продавець у телефонному режимі повідомив Покупця про неможливість виконання своїх зобов'язань щодо здійснення тестування й попереднього приймання Обладнання в обумовлені сторонами строки (з урахуванням Додаткової угоди від 01.08.2020), з огляду на запроваджені урядом Німеччини карантинні обмеження внаслідок пандемії COVID-19.
Також у заяві позивача містяться посилання на лист Товариства від 10.02.2021, за яким останнє звернулося до Продавця за офіційним підтвердженням вищевказаних обставин та за проектом відповідної додаткової угоди по зміні попередньо узгоджених сторонами строків за Контрактом.
Позивач у заяві зазначив, що у відповідь на означений запит ним отримано лист від 14.02.2021 та проект відповідної додаткової угоди до Контракту, яку сторони підписали 14.02.2021.
Будь-які інші документи, окрім вищенаведених, Товариством до Мінекономіки разом з заявою від 23.02.2021 не надавалися, що не спростовано позивачем.
За результатами розгляду означеної заяви ПрАТ «Дніпрометиз» та наданих із нею документів, Мінекономіки винесено наказ «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ПРАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» за №477-21 від 09.03.2021.
Про прийняте за результатами розгляду заяви позивача рішення останнього повідомлено у листі за вих. №4432-10/14869-07 від 09.03.2021, в якому зазначено про те, що у п. 8.1 Контракту (в редакції додаткової угоди від 01.08.2020) Покупець надає транспорт для здійснення відвантаження обладнання протягом 4 календарних днів від дати отримання повідомлення Продавця про дату готовності обладнання до відвантаження, але не пізніше 27.03.2021. Інших строків поставки товару Контрактом та поданими заявником матеріалами не передбачено.
Також в означеному листі відповідач повторно наголосив, що у поданому пакеті документів відсутні копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, що засвідчені в установленому законодавством порядку.
Відповідач зауважив, що заявником не надано кінцевої комерційної пропозиції А104272 від 31.01.2020, яка згідно пункту 11.1 Контракту є його невід'ємною частиною
Додатково відповідачем зазначено, що Товариством в якості причини необхідності перенесення строків поставки за Контрактом вказано форс-мажор, а саме: епідемію COVID-19, однак відповідач зазначив, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Не погодившись із означеною позицією та рішеннями відповідача, ПрАТ «Дніпрометиз» звернулося до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №459 від 20.08.2014 (далі - Положення), Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема видає в установленому порядку висновки щодо продовження строків розрахунків в іноземній валюті у разі здійснення резидентом операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення (підпункт 236 пункту 4 Положення).
Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №104 від 13.02.2019 (далі - Порядок №104).
У відповідності до п.1 Порядку №104, цей Порядок визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.
Порядок заповнення резидентами форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком врегульовано Інструкцією щодо заповнення форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту і імпорту товарів, установлених Національним банком, яку затверджено наказом Мінекономрозвитку України за №329 від 27.02.2019 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.03.2019 за №218/33189 (далі - Інструкція).
Згідно з приписами п.4 і п.6 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку. Строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів.
У відповідності до положень пункту 3 Порядку №104, для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:
- заяву на одержання висновку за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), що засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;
- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема, платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), що засвідчені в установленому законодавством порядку;
- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, що засвідчені в установленому законодавством порядку.
Судом встановлено та не спростовано позивачем, що 28.12.2020 ПрАТ «Дніпрометиз» подано до Мінекономіки наступні документи:
- заява на одержання висновку від 21.12.2020 (вх. № 07/119509-20 від 28.12.2020);
- копія контракту №195/20 від 12.02.2020 з додатками від 12.02.2020 за №№ 1, 2, 3, 4, 5;
- копії додаткових угод до Контракту від 01.08.2020 і від 04.12.2020.
Як стверджує відповідач, підставою для відмови у видачі відповідного висновку за результатами розгляду заяви Товариства від 28.12.2020 стало те, що позивачем в порушення вимог п.3 Порядку №104 не надано копій листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків.
Так, у відповідності до положень пункту 4.1 Контракту, поставку і установку технічного обладнання Продавцю передбачено здійснити у строк протягом 12 місяців і 2 тижнів з моменту отримання передплати відповідно до п.п. 3.1.1 Контракту, яку здійснено позивачем 26.02.2020.
З огляду на викладене, враховуючи отримання відповідної передплати за Контрактом від 26.02.2020 в сумі 495000, 00 євро, кінцевою первинно узгодженою датою виконання контрагентом позивача обов'язку з виготовлення обладнання і підготовки його для здійснення попереднього приймання є 12.03.2021.
При цьому, у пункті 21 заяви ПрАТ «Дніпрометиз» від 28.12.2020 позивач посилається на те, що відповідно до п. 8.1 Контракту (в редакції додаткової угоди від 01.08.2020) змінено дату готовності технічного обладнання до поставки не пізніше 23.03.2021, в свою чергу Покупець надасть транспорт для здійснення відвантаження цього обладнання з заводу Продавця не пізніше 27.03.2021, у зв'язку з тим, що строк поставки обладнання за контрактом перевищує встановлений законодавством України 365-денний строк розрахунків за імпортною операцією, з огляду на затримку виготовлення обладнання на заводі Продавця.
Так, позивач наголошує, що самі умови Контракту передбачали перевищення означеного терміну й обумовлені тривалістю виготовлення, тестування й поставки (транспортування) придбаного товариством Обладнання на митну територію України.
Водночас, доказів на підтвердження відповідної інформації (зокрема, листів/повідомлень) позивачем разом із заявою від 28.12.2020 до Мінекономіки не було надано.
Суд зазначає, що сам факт перевищення встановленого законодавством України 365-денного строку розрахунків за імпортною операцією з огляду на погоджені між позивачем та його контрагентом умови Контракту не є підставою для звільнення ПрАТ «Дніпрометиз» від обов'язку надати відповідачу документальне підтвердження обґрунтованості для продовження Мінекономіки відповідного строку.
При цьому, у заяві позивача від 28.12.2020 наявні посилання на неготовність елементів технічного обладнання та необхідності додаткового часу для виконання умов Контракту, однак за відсутності доказів на підтвердження означених тверджень (наприклад, у вигляді відповідних листів/повідомлень від контрагента-виробника) Мінекономіки дійшов висновку щодо невиконання ПрАТ «Дніпрометиз» вимог п. 3 Порядку №104 та відмовив у видачі відповідного висновку.
Суд погоджується із доводами відповідача про те, що заява товариства від 28.12.2020, положення додаткової угоди від 01.08.2020 до Контракту, які мають тотожний із пунктом 21 заяви зміст, не можуть підміняти собою листи/повідомлення, передбачені пунктом 3 Порядку №104, оскільки наведене не передбачено Порядком №104 й такі документи не є тотожними, оскільки регулюють різні за змістом правовідносини.
Крім того, додаткова угода від 01.08.2020 до Контракту за своєю природою є правочином та породжує наслідки лише для сторін Контракту, не обґрунтовує необхідність продовження установлених строків розрахунків та не обумовлює для Мінекономіки жодних зобов'язань у вигляді видачі відповідного висновку з огляду на лише сам факт укладання (підписання) позивачем і його контрагентом означеної угоди.
Більш того, під час розгляду справи представник позивача пояснив, що вимога останнього до відповідача згідно із заявою від 21.12.2020 видати висновок про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що здійснюється згідно з контрактом від 12.02.2020 №195/20 на строк з 26.02.2021 по 31.03.2021, у той час як відповідно до п. 8.1. контракту в редакції додаткової угоди від 01.08.2020, покупець надає транспорт для здійснення відвантаження обладнання протягом 4 календарних днів від дати отримання повідомлення продавця про дату готовності обладнання до відвантаження, але не пізніше 27.03.2021, а інших строків поставки товару за контрактом та поданими матеріалами не визначено, містить строк (з 26.02.2021 саме по 31.03.2021), який обрахований позивачем емпіричним шляхом, з урахуванням можливих строків транспортування та поставки товару без додаткового його обгрунтування.
Тобто, означений строк з 26.02.2021 по 31.03.2021, зазначений в заяві від 21.12.2020, не є чітко обгрунтованим позивачем та підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до пункту 4 Порядку Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.
Так, Мінекономіки після опрацювання наданих товариством заяви від 21.12.2020 (вх. №07/119509-20 від 28.12.2020) та доданих до неї документів у встановлений абз. 3 п. 10 Порядку №104 термін прийняло рішення, оформлене наказом №55-21 від 14.01.2021 про відмову у видачі ПрАТ «Дніпрометиз» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, про що позивача повідомлено листом за вих. №4432-10/2457-07 від 18.01.2021.
Судом встановлено та не спростовано позивачем те, що 28.12.2020 ПрАТ «Дніпрометиз» подано до Мінекономіки наступні документи:
- заява на одержання висновку від 24.02.2021 (вх. №07/17570-21 від 24.02.2021);
- копія контракту №195/20 від 12.02.2020 з додатками від 12.02.2020 за №№ 1, 2, 3, 4, 5;
- копії додаткових угод до Контракту від 01.08.2020, від 04.12.2020, від 11.01.2021, від 14.02.2021;
- копії платіжних доручень від 26.02.2020, від 27.08.2020;
- копії банківських виписок від 26.02.2020, від 27.08.2020.
Суд зауважує, що відповідач заперечує надання Товариством будь-яких інших додатків до означеної заяви за винятком вищенаведених й означені доводи не спростовано позивачем.
Однак, у заяві від 24.02.2021 позивач посилається на те, що продавець у телефонному режимі повідомив Товариство про неможливість виконання своїх зобов'язань щодо здійснення тестування й попереднього приймання Обладнання в обумовлені сторонами строки (з урахуванням Додаткової угоди від 01.08.2020) з огляду на запроваджені урядом Німеччини карантинні обмеження внаслідок пандемії COVID-19, у зв'язку з чим з метою підтверджень означених обставин ПрАТ «Дніпрометиз» звернулося до Продавця з листом від 10.02.2021, у відповідь на який позивачем отримано від контрагента лист від 14.02.2021 та проект відповідної додаткової угоди до Контракту, яку сторони підписали 14.02.2021.
Як стверджує відповідач, підставою для відмови у видачі відповідного висновку за результатами розгляду заяви Товариства від 24.02.2021 стало те, що позивачем повторно в порушення вимог п.3 Порядку №104 не надано копій листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків.
При цьому, суд погоджується із доводами відповідача про те, що сам факт наявності обставин, які перешкоджають виконанню контрагентом позивача умов Контракту, не звільняють сторін Контракту від виконання обов'язку із вчасного зарахування валютної виручки на рахунки та поставки технічного обладнання у чітко обумовлені контрактом та додатками до нього строки.
Так, позивач у пункті 21 заяви від 23.02.2021 посилається на те, що продавцем в усному порядку за телефоном та у переписці було повідомлено Покупця про неможливість виконання своїх зобов'язань за контрактом щодо здійснення тестування та попереднього приймання технічного обладнання в обумовлені сторонами строки відповідно до контракту з урахуванням Додаткової угоди від 01.08.2020 з огляду на запровадження урядом Німеччини карантинних обмежень.
Позивач посилається на те, що між сторонами укладено додаткову угоду від 14.02.2021 до Контракту, якою встановлені нові строки поставки технічного обладнання для сторін цього Контракту.
Слід зазначити, що додаткові угоди від 01.08.2020 та від 14.02.2021 до Контракту за своєю природою є правочинами та породжують наслідки лише для сторін Контракту, не обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків та не обумовлюють для Мінекономіки жодних зобов'язань у вигляді видачі відповідного висновку з огляду на лише сам факт укладання (підписання) позивачем і його контрагентом означеної угоди.
При цьому, посилання на неготовність елементів технічного обладнання та необхідності додаткового часу для виконання умов Контракту та запровадження у країні розташування контрагента позивача карантинних обмежень за відсутності доказів на підтвердження означених тверджень (в т.ч. у вигляді відповідних листів/повідомлень від контрагента-виробника щодо обладнання та довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування контрагента-виробника) свідчить про не виконання ПрАТ «Дніпрометиз» вимог п. 3 Порядку №104 та наявності у Мінекономіки підстав для відмови позивачу у видачі відповідного висновку.
Окрім того, слід зауважити, що у відповідності до положень Контракту (зокрема, пункт 10.1), у разі настання обставин неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін умов контракту, а саме: пожежа, стихійне лихо, воєнні дії, інші незалежні від сторін обставини, строк виконання обов'язків відтерміновується на період дії таких обставин та їх наслідків.
Належним доказом наявності вказаних вище обставин і строку їх дії будуть слугувати довідки, видані Торгово-промисловою палатою країни розташування відповідної сторони (пункт 10.3 Контракту).
Тобто умовами укладеного між ПрАТ «Дніпрометиз» та «IDEAL-Werk С. + Е. Jungeblodt GmbH + Co. KG», Німеччина, Контракту передбачалася необхідність у випадку настання форс-мажорних обставин отримання довідок на підтвердження цих обставин у Торгово-промисловій палаті країни розташування відповідної сторони, однак доказів отримання контрагентом позивача означеної довідки і надання Товариством такої довідки разом із заявою від 23.02.2021 до Мінекономіки до суду не надано.
Також суд зазначає, що у пункті 6 статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Згідно із ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
При цьому, у відповідності до положень ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (із змінами, внесеними згідно із Законом №530-IX від 17.03.2020), до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) віднесено, зокрема, надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: у вигляді введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, зокрема, у вигляді епідемії.
Водночас, позивачем не надано до Мінекономіки разом із заявою від 23.02.2021 відповідних довідок, складання яких передбачено в т.ч. Контрактом.
Більш того, під час розгляду справи представник позивача пояснив, що вимога останнього до відповідача згідно із заявою від 23.02.2021 видати висновок про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що здійснюється згідно з контрактом від 12.02.2020 №195/20 на строк з 26.02.2021 по 18.04.2021, у той час як відповідно до п. 8.1. контракту в редакції додаткової угоди від 14.02.2021, покупець надає транспорт для здійснення відвантаження обладнання протягом 4 календарних днів від дати отримання повідомлення продавця про дату готовності обладнання до відвантаження, але не пізніше 13.04.2021 та інших строків поставки товару за контрактом та поданими матеріалами не визначено, містить строк (з 26.02.2021 саме по 18.04.2021), який обрахований позивачем емпіричним шляхом, з урахуванням можливих строків транспортування та поставки товару без додаткового його обгрунтування.
Отже, означений строк з 26.02.2021 саме по 18.04.2021, зазначений в заяві від 24.02.2021 не є чітко обгрунтованим позивачем та підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до пункту 4 Порядку Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.
Так, Мінекономіки після опрацювання наданих товариством заяви від 23.02.2021 (вх. №07/17570-21 від 24.02.2021) та доданих до неї документів у встановлений абз. 3 п. 10 Порядку №104 термін прийняло рішення, оформлене наказом №477-21 від 09.03.2021 про відмову у видачі ПрАТ «Дніпрометиз» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, про що позивача повідомлено листом за вих. №4432-10/14869-07 від 09.03.2021.
За таких обставин, враховуючи надані позивачем до відповідача документи для продовження строків розрахунків в іноземній валюті, з огляду на відсутність належного обгрунтування підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків саме у визначені у заявах від 21.12.2020, 23.02.2021 строки, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування вищеозначених рішень Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відмову у видачі Приватному акціонерному товариству «Дніпрометиз» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, та, як наслідок, задоволення позовних вимог зобов'язального характеру, оскільки такі вимоги є похідними щодо вимог про визнання протиправними і скасування спірних рішень відповідача.
Згідно із приписами ч. 1 і ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що матеріали та фактичні обставини справи свідчать про те, що під час в межах спірних правовідносин відповідач діяв у відповідності до вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України.
Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених ПрАТ «Дніпрометиз» позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» (пр. Слобожанський, буд. 20, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 05393145) до Міністерства економіки України (вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, м.Київ, 01008; код ЄДРПОУ 37508596) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 01 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Царікова