про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
20 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10800/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік та за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року визнано неповажними підстави, вказані у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надавши відповідні докази на їх підтвердження.
Вказану ухвалу позивач отримав 02 грудня 2021 року, що підтверджується розпискою про отримання документів.
Станом на 20 грудня 2021 року будь-яких доказів на виконання ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року або заяв, клопотань про продовження процесуального строку від позивача не надходило.
Суд, дослідивши необхідні письмові докази, дійшов висновку про повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно із частиною четвертою статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на вищенаведене, перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Дана позиція кореспондується з відповідними висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №607/7919/17, від 10 травня 2018 року у справі №389/1042/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
З даним позовом позивач звернувся до суду лише 30 вересня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, який слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Наведені у позовній заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини, на думку судді, не є поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки позивач не надав доказів того, що впровадження в країні карантину призвело до неможливості звернення до суду та безперервно існували обставини, які перешкоджали їй своєчасно (до 30 березня 2021 року) звернутися до суду із цим позовом.
Окрім того, оскільки отримання позивачем листа суб'єкта владних повноважень у відповідь на його звернення щодо виплати допомоги не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо виплати у належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
З урахуванням зазначеного ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року було визнано неповажними підстави, вказані у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надавши відповідні докази на їх підтвердження.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Натомість законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на те, що з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України строку та недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року не усунув, а саме не подав заяву про поновлення строку звернення до суду, тому позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії у відповідній частині позовних вимог слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Суддя В. І. Смокович