вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.12.2021м. ДніпроСправа № 904/4787/21
За позовом Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретаря судового засідання Бєльченко М.В.
Представники:
прокурор: Колесніченко В.І. посвідчення представник
від позивача: не з'явився
від відповідача: Заклецький В.В. дов. № 69/143 від 04.01.2021 адвокат
Криворізька північна окружна прокуратура Дніпропетровської області в особі Криворізької міської ради звернулась до господарського суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" та просить суд зобов'язати відповідача виконати заходи, передбачені пунктом 3.25 Переліку завдань і заходів Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, що є додатком № 1 до вказаної програми, затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2016 № 901.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.06.2021.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2021 відкладено підготовче засідання на 22.06.2021.
Представник відповідача 14.06.2021 подав відзив на позов.
Представник позивача 22.06.2021 подав відзив на позов.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 03.08.2021.
Прокурор 24.06.2021 подав відповідь на відзив.
Представник відповідача 08.07.2021 подав заперечення.
Прокурор 14.07.2021 подав пояснення на заперечення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2021 закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.08.2021.
У судовому засіданні 18.08.2021 розпочато розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 оголошено перерву до 08.09.2021.
Прокурор 03.09.2021 подав письмові пояснення.
У судовому засіданні 08.09.2021 продовжено розгляд справи по суті.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021 відкладено судове засідання на 30.09.2021.
Прокурор 06.09.2021 подав письмові пояснення.
У судовому засіданні 30.09.2021 продовжено розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2021 оголошено перерву до 19.10.2021.
У судовому засіданні 19.10.2021 продовжено розгляд справи по суті: заслухано виступ прокурор.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2021 відкладено судове засідання на 17.11.2021.
У судовому засіданні 17.11.2021 продовжено розгляд справи по суті: заслухано виступи прокурора, позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Протокольною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 оголошено перерву до 08.12.2021.
У судовому засіданні 08.12.2021 продовжено розгляд справи по суті. Під час судових дебатів прокурор просив позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у заявах по суті, відповідач просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у заявах по суті.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
У судовому засіданні 08.12.2021 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Позиція прокурора, викладена у позові
Прокурор зазначає, що Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 901 від 28.09.2016 року, яким затверджено Міську програму вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки.
Кожне з підприємств-учасників програми, в тому числі ПАТ «Суха Балка» взяло зобов'язання щодо впровадження природоохоронних заходів та несе відповідальність за своєчасність і повноту їх виконання.
При цьому ПАТ «Суха Балка» не виконує взяті на себе зобов'язання та відтерміновує їх виконання на новий строк. Цей факт спричиняє значну шкоду навколишньому природному середовищу міста Кривого Рогу та території Дніпропетровської області в цілому, значною мірою погіршує його екологічний стан та, в свою чергу, порушує екологічні права населення, зокрема, право на безпечне життя і здоров'я довкілля, що зумовлює необхідність звернення до суду з відповідним позовом для захисту порушених екологічних прав у судовому порядку.
Узагальнена позиція позивача
Позивач вважає, що предмет спору не стосується питань, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, а розгляд спору відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції.
Позивач зазначає, що у позовній заяві керівник Криворізької північної окружної прокуратури безпідставно та необґрунтовано зазначає, що Криворізькою міською радою не здійснено заходів щодо врегулювання відносин з приводу рекультивації земель у с. Верябове.
Узагальнена позиція відповідача
Відповідач зазначає, що прокурор повідомив Криворізьку міську раду про намір представництва інтересів держави 27.04.2021 листом № 04/58-1077ВИХ-21. Натомість, прокурор, не надавши часу органу місцевого самоврядування вжити заходів реагування (призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення) звернувся із позовом 11.05.2021.
Відтак, прокурором не було дотримано порядку, встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» для звернення до суду метою представництва інтересів держави в суді.
Також, відповідач вказує, що він належним чином виконує всі заходи Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2016 № 901, зокрема, а саме пунктом 3.25 Переліку завдань і заходів Міської програми.
Крім того, відповідач також уважає, що спір підлягає розгляду в адміністративному суді.
Позиція прокурора з урахуванням відзивів сторін
Прокурор не погоджується з позицією сторін щодо юрисдикції спору та вказує про те, що спір належить розглядати у господарському суді.
З приводу підстав представництва прокурор вказує про те, що ним повністю дотримано статтю 23 Закону України «Про прокуратуру».
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2016 № 901 затверджено Міську програму вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки (т.1 арк.с.28).
З Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки (т. арк.с.19) вбачається, що головною метою програми є створення екологічно безпечних та комфортних умов для життя населення міста Кривого Рогу шляхом зменшення антропогенного навантаження та поліпшення стану довкілля.
Пунктом 3.25 Переліку завдань і заходів Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, що є додатком № 1 до вказаної програми передбачено проведення ПАТ «Суха Балка» рекультивації земель колишнього свиновигодівельного комплексу у с. Верабовому протягом 2016-2020 років.
06.12.2016 року відповідачем та Комісією з приймання та передачі рекультивованих земель підприємствами, організаціями і установами у м. Кривому Розі, створеною рішенням міської ради від 22.12.2010 року № 102, зі змінами, внесеними рішеннями міської ради від 23.11.2016 року № 1113, було складено акт «Про прийняття виконаних робіт з рекультивації» (т.1 арк.с.101), яким встановлено, що роботи з рекультивації проводились відповідачем відповідно до робочого проекту «Рекультивація земель колишнього свиновідгодівельного комплексу на селищі Верабово 10,3 га» (розробник Державний регіональний проектно-вишукований інститут «Дніпродіпроводгосп» у 2009 році) та погоджений Жовтневою рай СЕС (висновок № 4 від 03.02.2010 року), Криворізьким відділом природокористування (лист № 03-113-16/1108 від 14.06.2010 року), Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (висновок № 15/1-15.12.10-00658 від 21.12.2010 року), в обсязі, погодженому рішенням міської ради № 3691 від 27.05.2015 року.
За результатами розгляду отриманого пакету документів та проведеного комісійного обстеження земельної ділянки, на якій виконані роботи з рекультивації, встановлено, зокрема:
1. Роботи з рекультивації виконані на земельній ділянці площею 1,0 га.
2. Роботи з рекультивації виконані відповідно до проекту та в обсязі, погодженому
рішенням міської ради від 27.05.2015 року № 3691.
Зазначений акт було затверджено рішенням Криворізької міської ради від 25.01,2017 року № 1332 «Про затвердження актів про прийняття виконаних робіт з рекультивації, проведеної на відпрацьованих землях, що використовуються публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» та приватним акціонерним товариством «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»
07.12.2017 року відповідачем та Комісією з приймання та передачі рекультивованих
земель підприємствами, організаціями і установами, склад якої затверджено рішенням
міської ради від 23.11.2016 року № 1113, зі змінами, було складено акт «Про прийняття
виконаних робіт з рекультивації» (т.1 арк.с.106), яким встановлено, що роботи з рекультивації виконувались відповідачем відповідно до робочого проекту «Рекультивація земель колишнього свиновідгодівельного комплексу в селищі Верабово 10,3 га».
Згідно з рішенням міської ради від 27.05.2015 року № 3691 в межах селища Верабово протягом 2017 року необхідно виконати роботи з рекультивації на земельній ділянці площею 1,0 га.
За результатами обстеження земельної ділянки, на якій проводиться рекультивація, встановлено, що в період з 01.05.2017 року - до 30.11.2017 року відповідачем виконані роботи з рекультивації на порушених землях селища Верабове площею 1,0 га.
Комісія дійшла висновку, що роботи з гірничотехнічної рекультивації порушених земель селища Верабове виконані протягом поточного року в повному обсязі та відповідно до проекту.
28.02.2018 року рішенням Криворізької міської ради № 2544 «Про погодження актів про прийняття виконаних робіт з рекультивації, проведеної на відпрацьованих землях, що використовуються приватним акціонерним товариством «СУХА БАЛКА» відповідачу було погоджено акт від 07.12.2017 року (т.1 арк.с.109).
13.07.2018 року відповідач звернувся на адресу Криворізької міської ради з листом № 64.3/1608 (т.1 арк.с.111), в якому зазначив, що комісією у складі робітників відповідача було проведено візуальне обстеження земельної ділянки колишньогосвиновідгодівельного комплексу в селищі Верабово площею 2,3 га, на якій планувалось провести рекультивацію в 2018 - 2019 роках. За результатами обстеження було встановлено, що більше 90% території цієї земельної ділянки заросло деревами і кущами, тому ця земельна ділянка не потребує рекультивації, а її проведення є недоцільним.
Також у зазначеному листі відповідач просив міську раду призначити комісію для обстеження цієї ділянки і прийняття рішення по відношенню до неї.
25.09.2018 року за результатами комісійного обстеження земельної ділянки було складено Акт про розгляд пропозицій щодо проведення рекультивації земель колишнього свиновідгодівельного комплексу селища Верабово (т.1 арк.с.112), відповідно до якого комісія прийшла до висновку:
- частково виконати роботи, а саме: здійснити рекультивацію ділянки в межах
залишку зруйнованих будівель та асфальтобетонного покриття;
- очистити ділянку від сухостою, будівельного та побутового сміття;
- питання доцільності проведення ПрАТ «СУХА БАЛКА» повної рекультивації
земель колишнього свиновідгодівельного комплексу селища Верабово винести на розгляд
постійної комісії з питань природокористування, екології, охорони здоров'я та соціального
захисту населення Криворізької міської ради.
Доказів прийняття Криворізькою міською радою рішення стосовно вищенаведеного питання матеріали справи не містять.
Криворізькою північною окружною прокуратурою, 22.02.2021 до Криворізької міської ради направлено запит за вих. № 04/38-1891ВИХ-21 про надання інформації та належним чином завірених копій документів щодо результатів виконання ПрАТ «Суха Балка» пункту 3.25 Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, причини невиконання зазначеного пункту програми, вжиті Криворізькою міською радою заходи реагування (т.1 арк.с.42).
Криворізькою міською радою надано відповідь від 03.03.2021 за вих. № 12/25/1586, якою надано копії звіту ПрАТ «Суха Балка» про виконання Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища за 2020 рік, а також копії листів до органів державного нагляду (контролю).
Криворізькою північною окружною прокуратурою до Криворізької міської ради 11.03.2021 за вих. № 04/38-3166ВИХ-21 повторно направлено запит про надання інформації та належним чином завірених копій документів щодо вжитих або запланованих Криворізькою міською радою заходів судово-претензійного характеру в частині зобов'язання ПрАТ «Суха Балка» виконати заходи, передбачені пунктами 2.16 та 3.25 Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки. Також, прокуратура у вказаному запиті просила повідомити про причини невжиття Криворізькою міською радою протягом 2019-2020 років судово-претензійних заходів щодо зобов'язання ПрАТ «Суха Балка» виконати заходи, передбачені пунктами 2.16 та 3.25 Міської екологічної програми (т.1 арк.с.40).
Рішенням Криворізької міської ради від 31.03.2021 № 366 затверджено звіт з виконання у 2020 році заходів Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016 - 2025 роки. Крім того, вказаним рішенням визначено перелік невиконаних заходів, які наведено у додатку до рішення. Так, зокрема вказано, що план підприємства ПрАТ «Суха Балка» на 2020 рік - 2,3 га з рекультивації земель колишнього свиновигодовувального комплексу у с. Верабовому. Дописати (т.1 арк.с.32).
Криворізькою міською радою надано Криворізькій місцевій прокуратурі №2 відповідь від 07.04.2021 за вих.№ 12/25/2518 (т.1 арк.с.45), згідно якої звіт про виконання у 2020 році ПрАТ «Суха Балка» заходів Міської екологічної програми розглянуто 19.02.2021 на засіданні постійної комісії. Календарним планом виконання ПрАТ «Суха Балка» у 2021 році заходів Міської екологічної програми передбачено реалізацію заходу щодо завершення рекультивації земель с. Верабове на площі 2,3 га.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо представництва прокурором інтересів держави
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Криворізькою північною окружною прокуратурою, 22.02.2021 до Криворізької міської ради направлено запит за вих. № 04/38-1891ВИХ-21 про надання інформації та належним чином завірених копій документів щодо результатів виконання ПрАТ «Суха Балка» пункту 3.25 Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, причини невиконання зазначеного пункту програми, вжиті Криворізькою міською радою заходи реагування (т.1 арк.с.42).
Криворізькою міською радою надано відповідь від 03.03.2021 за вих. № 12/25/1586, якою надано копії звіту ПрАТ «Суха Балка» про виконання Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища за 2020 рік, а також копії листів до органів державного нагляду (контролю).
Крім того, Криворізькою північною окружною прокуратурою до Криворізької міської ради 11.03.2021 за вих. № 04/38-3166ВИХ-21 повторно направлено запит про надання інформації та належним чином завірених копій документів щодо вжитих або запланованих Криворізькою міською радою заходів судово-претензійного характеру в частині зобов'язання ПрАТ «Суха Балка» виконати заходи, передбачені пунктами 2.16 та 3.25 Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки. Також, прокуратура у вказаному запиті просила повідомити про причини невжиття Криворізькою міською радою протягом 2019-2020 років судово-претензійних заходів щодо зобов'язання ПрАТ «Суха Балка» виконати заходи, передбачені пунктами 2.16 та 3.25 Міської екологічної програми (т.1 арк.с.40).
Згідно Звіту про виконання Міської програми вирішення проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки станом на 01.01.2021 ПрАТ «Суха Балка» повідомила, що пункт 3.25 вказаної Міської програми не виконано у зв'язку з карантинними обмеженнями, викликаними пандемією, виконання робіт з проведення гірничотехнічної рекультивації селища Верабове перенесено на 2021 рік.
Прокуратура вивчивши стан вжитих Криворізькою міською радою заходів з виконання ПрАТ «Суха Балка» Міської екологічної програми встановила, що міською радою протягом 2016-2018 років прийнято частково виконані роботи з рекультивації земель селища Верабове площею 2,1 га та надано рекомендації щодо підвищення інтенсивності та результативності робіт з рекультивації порушених земельних ділянок. Разом з тим, протягом 2019-2020 років ПрАТ «Суха Балка» роботи з рекультивації земель селища Верабове не виконувались.
Рішенням Криворізької міської ради від 31.03.2021 № 366 затверджено звіт з виконання у 2020 році заходів Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016 - 2025 роки. Крім того, вказаним рішенням визначено перелік невиконаних заходів, які наведено у додатку до рішення.
У додатку «Виконання у 2020 році Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016 - 2025 роки» до вказаного звіту встановлено, що захід, передбачений пунктом 3.25 щодо рекультивації ПрАТ «Суха Балка» протягом 2016-2020 років земель колишнього свиновигодовувального комплексу у с. Верабовому (5 га) не виконано.
Криворізькою міською радою надано відповідь від 07.04.2021 за вих.№ 12/25/2518 (т.1 арк.с.45), згідно якої звіт про виконання у 2020 році ПрАТ «Суха Балка» заходів Міської екологічної програми розглянуто 19.02.2021 на засіданні постійної комісії.
Криворізька міська рада Дніпропетровської області, як орган місцевого самоврядування територіальної громади, зобов'язаний здійснювати захист прав територіальної громади. Однак, на думку прокуратури такий захист Криворізькою міською радою Дніпропетровської області не здійснено, заходів щодо врегулювання відносин з приводу рекультивації земель у с. Верабове не вжито.
Про невжиття відповідних заходів свідчить листування прокурора із зазначеним органом місцевого самоврядування, зміст якого підтверджує факт неналежного здійснення уповноваженим органом наданих повноважень.
Відповідно, суд зазначає, що прокурором при зверненні з цим позовом до суду було дотримані вимоги чинного законодавства щодо представництва.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що прокурором не було дотримано розумних строків після відповіді позивача, оскільки прокурор звертався до позивача з відповідними листами двічі - 22.02.2021 та 11.03.2021. Натомість з цим позовом прокурор звернувся до суду - 13 травня 2021.
Щодо юрисдикції розгляду справи
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Криворізькою північною окружною прокуратурою Дніпропетровської області в особі Криворізької міської ради цим позовом заявлено позовні вимоги щодо зобов'язання Приватне акціонерне товариство «Суха балка» виконати певні пункти Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, затвердженої рішенням Криворізької міської ради № 901 від 28.09.2016.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні № 19-рп/2011 від 14.12.2011, відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень, управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
У спорі ж що розглядається хоча позивач (тобто одна зі сторін) здійснює певні публічно-владні управлінські функції, але спір виник не у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною (тобто Криворізькою міською радою) зазначених функцій.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Слід зазначити, що як правило позивачами у адміністративних спорах є фізичні та юридичні особи. Натомість відповідачами є саме суб'єкти владних повноважень.
Так, відповідно до вимог частин 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України, що кореспондується з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 19, за якими юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень лише у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відтак, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи. Між тим, звернення до адміністративного суду із позовом, за яким позивачем є суб'єкт владних повноважень, допускається у виняткових випадках, передбачених законодавствам.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Тобто, вимога, яка заявлена Криворізькою північною окружною прокуратурою Дніпропетровської області в особі Криворізької міської ради, не передбачена, а ні частиною 1 статті 19, а ні частиною 5 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, України .
Суд зазначає, що позивач та відповідач не надали доказів, що у випадку невиконання суб'єктом господарювання рішення органу місцевого самоврядування (зокрема рішення про затвердження міської екологічної програми), законом надано право такому органу звернутися саме з адміністративним позовом. Відсутність таких доказів вказує на неможливість застосування до спірних правовідносин пункту 5 частини 5 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд погоджується з прокурором щодо підсудності спору господарському суду та відхиляє відповідні доводи позивача та відповідача.
Щодо суті позовних вимог
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» з метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності України по організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів на перспективу розробляються і приймаються державні цільові, міждержавні, місцеві програми.
Статтею 15 Закону визначено повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, серед яких зокрема затвердження місцевих екологічних програм.
Водночас чинне законодавства не визначає, чи може бути місцевою екологічною програмою покладено на фізичних та/або юридичних осіб додаткові зобов'язання порівняно з вимогами чинного законодавства в сфері екології, зокрема у сфері використання та охорони земель.
Закон України «Про охорону земель» визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.
Відповідно до статті 1 цього закону охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Статтею 52 вказаного закону унормовано порядок проведення рекультивації земель.
Так, рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.
При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою.
При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.
Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою.
Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.
Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.
Відтак, зі змісту статті 52 Закону України «Про охорону земель» вбачається, що рекультивацію може бути здійснено або особами, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив (в такому разі це є обов'язком особи), або за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок (в такому разі це є право особи).
Прокурор не надав суду доказів до якої з вищевказаних категорій належить відповідач. Чи є він особою, яка порушила ґрунтовий покрив на земельних ділянках, чи є він землекористувачем або орендарем вищезазначених земельних ділянок. Прокурором лише було зауважено, що обов'язок відповідача щодо виконання міської екологічної програми виник внаслідок корпоративної соціальної відповідальності. Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на відповідача було покладено саме обов'язок, передбачений статтею 52 вказаного закону.
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (частина 3 статті 73 Закону)
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2018 року за результатами комісійного обстеження земельної ділянки було складено Акт про розгляд пропозицій щодо проведення рекультивації земель колишнього свиновідгодівельного комплексу селища Верабово (т.1 арк.с.112), відповідно до якого комісія прийшла до висновку:
- частково виконати роботи, а саме: здійснити рекультивацію ділянки в межах
залишку зруйнованих будівель та асфальтобетонного покриття;
- очистити ділянку від сухостою, будівельного та побутового сміття;
- питання доцільності проведення ПрАТ «СУХА БАЛКА» повної рекультивації
земель колишнього свиновідгодівельного комплексу селища Верабово винести на розгляд
постійної комісії з питань природокористування, екології, охорони здоров'я та соціального
захисту населення Криворізької міської ради.
Але, доказів прийняття Криворізькою міською радою рішення стосовно вищенаведеного питання матеріали справи не містять.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з грудня 2020 року Криворізька міська рада не проводила комісійні обстеження земельних ділянок, готових для передачі після проведення на них рекультивації.
В матеріалах справи відсутні докази, що станом на кінець 2020 Криворізькою міською радою сформовано склад комісії з приймання та передачі рекультивованих земель підприємствами, організаціями і установами. Відсутність цієї комісії об'єктивно унеможливлює повернення підприємством рекультивованої земельної ділянки міській раді. Доказів протилежного прокурором надано не було.
До того ж з листа виконавчого комітету Криворізької міської ради № 12/25/2518 (т.1 арк.с.45) вбачається перенесення виконання пункту 3.25 Міської екологічної програми на 2021 рік., про що вказано у Календарному плані виконання ПрАТ «Суха Балка» у 2021 році заходів Міської екологічної програми.
Тобто виконання цього пункту Міської екологічної програми було перенесено з чим погоджується й позивач й відповідач.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Щодо інших аргументів сторін
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Водночас, відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
У пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Span" від 9 грудня 1994 р., визначено, що статтю 6 пункт 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень та детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Зважаючи на викладене, суд надав оцінку усім аргументам сторін та учасникам справи, які відносяться до предмета спору.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2 270,00 грн слід залишити за прокуратурою.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3; ідентифікаційний код 02909938) в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1; ідентифікаційний код 33874388) до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5; ідентифікаційний код 00191329) про зобов'язання виконати заходи, передбачені пунктом 3.25 Переліку завдань і заходів Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки, що є додатком № 1 до вказаної програми, затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 28.09.2016 №901 - відмовити повністю.
Судовий збір у розмірі 2 270,00 грн залишити за прокуратурою.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.12.2021
Суддя Я.С. Золотарьова