про закриття апеляційного провадження
21 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/2004/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" (вх.№3475П/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Погореловою О.В., час проголошення ухвали - не зазначено, дата складання повного тексту ухвали - 01.09.2021, у справі №922/2004/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ен-Кор-Лімітед", м. Київ,
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", м. Дніпро, 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", м. Дніпро,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович, м. Дніпро,
про застосування наслідків нікчемного правочину
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", в якому просить суд застосувати наслідки нікчемності договору про внесення додаткового вкладу третьою особою від 02.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р.О., зареєстрованого за № 7553, додаткової угоди від 05.12.2019 до договору про внесення додаткового вкладу третьою особою, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р.О., зареєстрованої за номером 7736, в частині передання Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" нерухомого майна - нежитлових приміщень 1-го поверху №15а, 15б, 15в, 15г, XXIX в прибудові літ."А'-1" до житлового будинку літ. "А-14" у м. Харкові по вул. Двадцять третього серпня, б. 51 шляхом закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відкритого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренком Р.О. щодо нерухомого майна - нежитлових приміщень 1-го поверху №15а, 15б, 15в, 15г, XXIX в прибудові літ. "А'-1" до житлового будинку літ. "А-14" у м. Харкові по вул. Двадцять третього серпня, б. 51 з реєстраційним номером 1980013663101. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 провадження у справі 922/2004/20 було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2416/17; зобов'язано сторони повідомити Господарський суд Харківської області про розгляд вказаної справи.
25.08.2021 до місцевого господарського суду від ТОВ "ФК "Поліс" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому позивач вказує на те, що 15.06.2021 Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №922/2416/17, прийнято відповідну постанову та просить суд поновити провадження у справі №922/2004/20.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2021 поновлено провадження у справі №922/2004/20; постановлено передати матеріали справи №922/2004/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ен-Кор-Лімітед", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович, про застосування наслідків нікчемного правочину за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549).
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що 20.05.2021 Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/4790/21 винесено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт". Зокрема, у вказаній ухвалі судом встановлено, що 17.05.2021 рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" змінено найменування боржника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт", внесено зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції. Таким чином, станом на день розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство найменуванням боржника є Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Ейстейт".
З огляду на те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, приймаючи до уваги, що особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, для концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню Господарським судом Дніпропетровської області в межах справи №904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт".
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 01.09.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2021 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області; просить розглянути апеляційну скаргу за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" .
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що справа №922/2004/20 надійшла до суду 24.06.2020 та була прийнята до розгляду з дотриманням правил виключної підсудності; упродовж розгляду справи зміни у складі відповідачів не відбувались.
В обґрунтування права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 01.09.2021, апелянт зазначає, що є одним із учасників товариства, які володіють часткою в статутному капіталі ТОВ "Приватофис" (теперішнє найменування - ТОВ "Монтана-Естейт"); ТОВ "Комунальне обслуговування домів" бере участь у господарській діяльності відповідача, у тому числі, у питаннях виконання зобов'язань за кредитними договорами.
Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Пунктом 8 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.
Оскільки апелянт оскаржує ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду, розгляд скарги здійснюється відповідно до частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.
В апеляційній скарзі апелянт не наводить підстав щодо необхідності розглядати справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2021 у справі №922/2004/20 та постановлено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено апелянту строк до 06.12.2021 для подання до апеляційного господарського суду письмових пояснень та доказів в обґрунтування своїх доводів, що при прийнятті оскаржуваної ухвали від 01.09.2021 суд вирішив питання про права, інтереси та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів"; встановлено учасникам справи строк до 06.12.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 06.12.2021 для подання заяв і клопотань.
Від апелянта письмових пояснень та доказів в обґрунтування своїх доводів, що при прийнятті оскаржуваної ухвали від 01.09.2021 суд вирішив питання про права, інтереси та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів", не надійшло, хоча апелянт завчасно отримав копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення 30.11.2021 поштового відправлення (т.4 а.с.98).
Заяв і клопотань щодо суті спору від учасників справи не надійшло.
06.12.2021 від ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14118), вважає апеляційну скаргу ТОВ "Комунальне обслуговування домів" безпідставною у зв'язку з відсутністю порушених прав та інтересів апелянта.
З огляду на викладене, просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2021 у справі №922/2004/20.
Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
В силу статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження, виходячи з такого.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Порядок реалізації конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення передбачений положеннями процесуального закону.
Так, відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
А положеннями частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Тобто, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Відтак, чинний господарський процесуальний кодекс передбачає необхідність з'ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12.
Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
У даному випадку чинним Господарським процесуальним кодексом України врегульовані правові підстави, за яких особа, яка не брала участі у справі, може в апеляційному порядку оскаржити судове рішення - якщо оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Судова колегія зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваної апелянтом ухвали суду від 01.09.2021 про передачу матеріалів справи №922/2004/20 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" не містяться висновки про права, інтереси та (або) обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів", у резолютивній частині ухвали суду також не вказано про права, інтереси та (або) обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів".
Щодо доводів апелянта, що він є одним із учасників, які володіють часткою в статутному капіталі відповідача - ТОВ "Приватофис" (теперішнє найменування - ТОВ "Монтана-Естейт"); ТОВ "Комунальне обслуговування домів" бере участь у господарській діяльності відповідача, у тому числі, у питаннях виконання зобов'язань за кредитними договорами, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Особи, які не брали участі у справ мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи, однак, при цьому обов'язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов'язки.
У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі №910/9129/20.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 07.09.2021 у справі №922/2370/20.
Судова колегія враховує офіційне тлумачення поняття інтересу, що підлягає захисту, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
Конституційний Суд України у своєму рішенні чітко не розмежував способи захисту суб'єктивного права від способів захисту інтересу, який існує поза конкретним суб'єктивним правом. Прагнення особи користуватися благом на підставі законного інтересу, але поза суб'єктивним правом, відрізняється від того ж самого прагнення, але в межах наявного у особи суб'єктивного права. Тобто, в першому випадку законний інтерес не передбачає певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки, в іншому випадку - при суб'єктивному праві - інтерес задовольняється шляхом покладення на певних осіб відповідного суб'єктивному праву обов'язку.
Тому способів захисту інтересу об'єктивно буде значно менше, адже менше буде реальних життєвих випадків, коли цей інтерес дійсно буде підлягати захисту з боку закону та права.
У спірних правовідносинах судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 01.09.2021 питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта не вирішувалося, оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції не наділив апелянта новими правами, на нього не покладено нові обов'язки, не змінено його наявні права та/або обов'язки, не позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, апелянтом не доведено впливу оскаржуваною ухвалою на інтереси апелянта; судом не розглянуто та не вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент постановлення ухвали був апелянт; в мотивувальній частині оскаржуваної апелянтом ухвали не містяться висновки про права, інтереси та (або) обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів", у резолютивній частині ухвали суду також не вказано про права, інтереси та (або) обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів".
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішення питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2021 у справі №922/2004/20 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 17, 234, 254-255, 264, 270, 273 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.09.2021 у справі №922/2004/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення; порядок і строки оскарження ухвали в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза