вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" листопада 2021 р. Справа№ 910/1600/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
секретар судового засідання Зозуля Н.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 (повний текст складено 07.06.2021) у справі №910/1600/21 (суддя - Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс"
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення,-
03.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Спільне підприємство "Аквавінтекс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) про визнання протиправним та скасування рішення АМКУ № 719-р від 12.11.2020 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/135-18 (далі - рішення № 719-р).
Вказаним рішенням № 719-р:
- визнано, що ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді повідомлення неточних відомостей на етикетках та контретикетках вина "ALAZANI VALLEY SHEREULI" (білого напівсолодкого та червоного напівсолодкого) власного виробництва, які можуть свідчити та бути сприйнятими як інформація про іноземне походження цих напоїв;
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" штраф у розмірі 693 252,00 грн.
За твердженнями позивача, рішення № 719-р прийняте АМКУ з неповним з'ясуванням обставин справи, з недоведеністю обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що призвело до винесення неправомірного рішення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі №910/1600/21 у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення № 719-р АМКУ є обґрунтованим, прийнятим з повним та об'єктивним з'ясуванням обставин справи, що призвело до відповідних висновків та винесення правомірного рішення про визнання факту вчинення ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" порушення та накладення на останнє штрафу у розмірі 693 252,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Водночас, апелянт просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було перевірено наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення № 719-р недійсним. На думку апелянта, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем належними доказами підстави для скасування оскаржуваного рішення. Станом на дату направлення АМКУ до позивача вимоги від 26.01.2018 № 127-26/ 09-1077 про надання інформації, на розгляді у АМКУ не перебувало жодних заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс", як це передбачено ст. 7 та 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", та про що свідчить лист АМКУ від 11.12.2018 № 127-26/09-16613 про початок розгляду справи. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" апелянт вважає, що має право розміщувати інформацію українською мовою та будь-якими іншими мовами, у тому числі грузинською та англійською. Напис "Georgian Collection" використовувався позивачем з 20.05.2016 по 09.08.2018 у відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" до отримання висновку ДП "Укрпатент" № 83823/3М/18 від 09.08.2018, а знаки використовувалися на підставі свідоцтв на знак товарів та послуг №196186 від 10.02.2015 та № 237494 від 12.02.2018.
Додатково апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано наведену ним судову практику та наданий в якості доказу висновок експерта.
Згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження. Призначено справу до розгляду на 29.09.2021. Зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/1600/21 до прийняття апеляційним господарським судом кінцевого рішення.
31.08.2021 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши оскаржуване рішення без змін, оскільки рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та винесеним судом першої інстанції без порушення норм матеріального та процесуального права, з посиланнями на норми чинного законодавства, за результатом всебічного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Відповідач зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у АМКУ були наявні законні підстави звертатися із вимогою від 26.01.2018 № 127-26/09-1077 про надання інформації без наявної станом на 26.01.2018 заяви чи то справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а використання позивачем позначень у вигляді грузинської писемності та знак, що схожий на елемент (хрест) прапора Грузії після направлення рекомендацій АКМУ № 72-рк від 19.12.2019 є порушенням законодавства про захист від недобросовісної, передбаченого ст. 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021, у зв'язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. та Пашкіної С.А., які входить до складу колегії суддів і не є суддями - доповідачами, у відпустці сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А. та Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" прийнято до провадження у визначеному складі суддів, справу призначено до розгляду на 17.11.2021.
У судовому засіданні 17.11.2021 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване ним судове рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити, апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення АМКУ № 719-р від 12.11.2020 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 127-26.4/135-18:
- визнано, що ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді повідомлення неточних відомостей на етикетках та контретикетках вина "ALAZANI VALLEY SHEREULI" (білого напівсолодкого та червоного напівсолодкого) власного виробництва, які можуть свідчити та бути сприйнятими як інформація про іноземне походження цих напоїв;
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" штраф у розмірі 693 252,00 грн.
Відтак, колегією суддів встановлено, що до АМКУ надійшла заява громадянина України ОСОБА_1 від 17.10.2018 б/н (вх. Комітету №14-01/320-АМ від 26.10.2018) про наявність у діях ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції під час виробництва / реалізації вина червоного та білого з позначенням "ALAZANI VALLEY SHEREULI" тощо (далі - Напої).
Розпорядженням державного уповноваженого АМКУ від 07.12.2018 № 09/303-р розпочато розгляд справи №127-26.4/135-18 за ознаками вчинення ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" порушення, передбаченого статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Під час розгляду справи №127-26.4/135-18 АМКУ встановлено, що ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" здійснює на території України виробництво Коньяків України ординарних, вин виноградних ординарних столових "Мускат Дель Мар", "Мускатель Південний торгівельної марки Масандра" тощо.
ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" здійснює виробництво Напоїв, використовуючи при цьому оформлення етикеток, які в пересічного споживача можуть скласти уявлення про те, що зазначені Напої є винами, які мають відношення до Республіки Грузія.
Зовнішнє оформлення етикеток Напоїв вина червоного напівсолодкого "Шереулі Алазанська Долина" являє собою прямокутник темно-синього кольору, а вина білого напівсолодкого "Шереулі Алазанська Долина" - прямокутник світложовтого кольору, на яких розміщені такі елементи: - у верхній частині обох видів етикеток розміщено позначення червоного хреста на золотому фоні, який схожий на елемент прапора Республіки Грузія; - нижче літерами грузинського алфавіта золотого кольору розміщено напис; - під ним на етикетці розміщено назви Напоїв: на етикетці вина червоного напівсолодкого напис виконано великими літерами білого кольору, а на етикетці вина білого напівсолодкого - великими літерами чорного кольору "АЛАЗАНСЬКА ДОЛИНА"; - нижче розміщено позначення, виконане золотим кольором, "ШЕРЕУЛІ", під яким літерами грузинського алфавіта білого та чорного кольорів розміщено напис; - під ним міститься напис "Georgian Collection". Вказані позначення є домінуючими.
Далі зазначено, зокрема, таку інформацію: вміст спирту 9,0-13,0 % об. Місткість 0,75 L, вміст цукру 3,0-8,0 % мас, вино ординарне столове напівсолодке червоне або вино ординарне столове напівсолодке біле.
Нижче розміщено напис "Україна", виконаний маленькими літерами золотого кольору, які складно прочитати.
Під ним наведено інформацію про виробника: ТОВ "СП "АКВАВІНТЕКС", Україна, 67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Центральна, б. 126, тел./факс. (04851) 4-14-98 ДСТУ 4806:2007.
Крім цього, на пляшках Напоїв під етикеткою наклеєно стрічку з такими позначеннями: "SHEREULI®", "ALAZANI VALLEY".
На контретикетках Напоїв зазначено, зокрема, таке: вино ординарне столове напівсолодке червоне або вино ординарне столове напівсолодке біле, "АЛАЗАНСЬКА ДОЛИНА ШЕРЕУЛІ", "ALAZANI VALLEY SHEREULI", "Georgian Collection", "ШЕРЕУЛІ®".
На контретикетці вина ординарного столового напівсолодкого червоного зазначено таку інформацію про вино: "Вино насиченого червоного кольору з фіолетовими відблисками. Має фруктовий, з приємною терпкістю аромат. Склад: продукт повного бродіння подрібненого свіжого винограду сорту Сапераві та суміші інших червоних європейських сортів винограду, концентрат виноградного соку. Як антиоксидант використано діоксин сірки. Зберігати в затемнених вентильованих приміщеннях, що не мають стороннього запаху за вологості повітря не більше 85% та температурі від мінус 2єС до 16 єС. Виробник гарантує відповідність якості продукту за умови дотримування правил транспортування та зберігання тощо".
На контретикетці вина ординарного столового напівсолодкого білого зазначено таку інформацію про вино: "Вино золотистого кольору з гармонійним квітковим ароматом. Склад: продукт повного бродіння подрібненого свіжого винограду сорту Ркацетелі та білих європейських сортів винограду, концентрат виноградного соку. Як антиоксидант використано діоксин сірки. Зберігати в затемнених вентильованих приміщеннях, що не мають стороннього запаху за вологості повітря не більше 85% та температурі від мінус 2є С до 16 єС. Виробник гарантує відповідність якості продукту за умови дотримування правил транспортування та зберігання тощо".
З матеріалів справи вбачається, що на думку відповідача, сукупність текстової та графічної інформації, розміщеної вказаним вище чином на лицьовій поверхні етикеток та контретикеток Напоїв, може скласти у споживача уявлення про те, що зазначена продукція має відношення до Республіки Грузія.
Позначення "АЛАЗАНСЬКА ДОЛИНА ШЕРЕУЛІ", "ALAZANI VALLEY SHEREULI", "Georgian Collection", "ШЕРЕУЛІ®", які містяться на етикетках Напоїв, виконано великими літерами, які легко прочитати, у той час як напис "Україна" та інформація про виробника, які розміщено в нижній частині етикеток Напоїв, виконано маленькими літерами, ці написи можна побачити лише з близької відстані від Напоїв, якщо ретельно роздивитись пляшку.
Отже, напис "Україна" та інформацію про виробника можна побачити лише з близької відстані від Напою, якщо уважно вивчити всі написи. Тобто, на етикетках Напоїв розміщено суперечливу інформацію про їх походження.
Зазначення на етикетці суперечливої інформації щодо походження продукції, а саме: "АЛАЗАНСЬКА ДОЛИНА ШЕРЕУЛІ", "ALAZANI VALLEY SHEREULI", "Georgian Collection", "ШЕРЕУЛІ®", може скласти у споживачів уявлення про те, що Напої мають відношення до Республіки Грузія, та вплинути на наміри споживачів щодо їх придбання.
Крім того, за наявною в АМКУ інформацією, до складу вина виробництва Товариства не входять виноматеріали походженням з Республіки Грузія, таким чином ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" розміщує неточну інформацію про походження продукції, що може надати йому неправомірних переваг у конкуренції на ринку алкогольних напоїв.
Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України "Про виноград та виноградне вино" вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового, ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.
Відповідно до частини десятої статті 5 Закону України "Про виноград та виноградне вино" забороняється видавати за іноземні українські вина, коньяки України і суміші (купажі) з іноземними винами (виноматеріалами, коньяками, коньячними спиртами).
Як вбачається з доводів АМКУ та встановлено рішенням суду першої інстанції позначення, які розміщені на етикетках Напою обраним способом, можуть скласти у споживача уявлення про те, що зазначена алкогольна продукція має відношення до Республіки Грузія, а повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей про походження Напоїв через розміщення на їх етикетках та контретикетках інформації таким способом може вплинути на наміри споживачів щодо придбання цього товару.
З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" листом від 29.04.2020 № 65 (вх. АМК № 8-09/5831 від 08.05.2020) надало АМКУ інформацію про обсяги виробництва та реалізації усіх об'ємів вина з позначенням "SHEREULI".
Зокрема, ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" надало обсяги виробництва та реалізації Напоїв у 2020 році, у той час як АМКУ 19.12.2019 було надано рекомендації № 72-рк припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Таким чином колегія суддів зазначає, що ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" після надання АМКУ рекомендацій від 19.12.2019 № 72-рк продовжило виробництво та реалізацію Напоїв з використанням описаних вище знаків та етикеток, зміна яких відбулася лише після подання АМКУ з попередніми висновками від 03.07.2020 оскільки позивачем було направлено до АМКУ лист від 25.08.2020 № 124, до якого були додані нові макети етикеток/конртетикеток.
Ринок виробництва та реалізації вина в Україні, на якому діє позивач, є конкурентним. Зокрема, серед основних виробників, вина яких реалізуються в Україні, є: товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово - Торговельна Компанія Шабо" (середня ціна - 55 грн), товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерман Україна" (середня ціна - 88 грн), товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод класичних вин" (середня ціна - 100 грн).
Крім того, на ринку України широко представлені вина виробництва Республіки Грузія, зокрема, таких виробників: товариство з обмеженою відповідальністю "Бадагоні" (Республіка Грузія) (середня ціна - 155 грн), акціонерне товариство "Теліані Велі" (Республіка Грузія) (середня ціна - 180 грн), товариство з обмеженою відповідальністю "Виноробна компанія Шумі" (Республіка Грузія) (середня ціна - 190 грн) тощо.
З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що в рішенні суду першої інстанції встановлено, що АМКУ дійшов висновку, що стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неточної інформації про країну походження товару може надати неправомірних переваг на ринку та поставити ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" у більш вигідне становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які діють на відповідному ринку, що в свою чергу може посилити свою конкурентну позицію не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неточних відомостей щодо походження продукції.
Отже, на думку відповідача, поширення ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" інформації, що вводить в оману, може вплинути на наміри споживачів щодо придбання вина виробництва останнього, завдяки чому конкуренти можуть втратити своїх введених в оману потенційних споживачів, а ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс", у свою чергу, отримати переваги в конкуренції під час реалізації товару.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами статті 3 названого Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Як унормовано пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Відповідно до Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (стаття 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Недобросовісною конкуренцією є такі дії у конкуренції, як, зокрема, поширення інформації, що вводить в оману (стаття 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Відповідно до вимог статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на намір цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
За змістом ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення зокрема про: визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.
Із врахуванням встановлених вище обставин, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, в сукупності із доводами сторін колегія суддів зазначає, що АМКУ при розгляді справи № 127-26.4/135-18 за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, в повній мірі було з'ясовано та доведено обставини, які мають значення для справи, а саме обставини щодо фактичного поширення ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на етикетках/контретикетках позначень у вигляді грузинської писемності, та позначення, що схожий на елемент (хрест) прапора Грузії, що в свою чергу є порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб неточних відомостей щодо походження товару, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.
Зазначені висновки також містяться в рішенні суду першої інстанції та відповідно були встановлені при повній та належній оцінці доказів.
Колегія суду вважає вірним висновок суду першої інстанції, що повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей про походження Напоїв через розміщення на етикетці цієї продукції інформації таким способом може вплинути на наміри споживачів щодо придбання продукції та на набуття товариством більш вигідного становища на ринку порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які діють на відповідному ринку у зв'язку з чим позивач може посилити конкурентну позицію та отримати неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неточних відомостей про походження зазначеної продукції.
Що стосується доводів апелянта, що станом на дату направлення АМКУ до позивача вимоги від 26.01.2018 № 127-26/ 09-1077 про надання інформації на розгляді у АМКУ не перебувало жодних заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Спільне підприємство "Аквавінтекс", як це передбачено ст. 7 та 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та про що свідчить лист АМКУ від 11.12.2018 № 127-26/09-16613 про початок розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відтак, враховуючи заперечення апелянта щодо дій відповідача, які передували порушення справи № 127-26.4/135-18, колегією судді проаналізовано повноваження АМКУ та встановлено, що дії останнього щодо направленню позивачу вимоги від 26.01.2018 № 127-26/09-1077 визнаються судом правомірними та такими, що відповідають вимогам п. 5 ч. 1 ст. 7, п. 6 ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет" та такими, що відповідно були вчинені в межах наданих АМКУ повноважень у зв'язку з чим доводи апелянта в цій частині не є належним чином підтверджені відповідними доказами та спростовують вищезазначеним.
Щодо доводів апелянта про правомірність використання ним знаків для товарів та послуг, зареєстрованих у визначеному чинним законодавством України порядку, колегія суддів зазначає, що як вже встановлено судом першої інстанції за змістом п. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Відтак, реєстрація знака для товарів і послуг хоча і надає право на маркування товару, для якого відповідний знак для товарів і послуг зареєстровано, проте не надає права на поширення інформації, що вводить в оману із посиланням на відповідне свідоцтво та не може переважати право інших осіб (у тому числі потенційних споживачів) на одержання достовірної інформації про харчові продукти, зокрема правдивих даних про місце походження сировини, з якої виготовлений продукт.
Що стосується поданого позивачем до матеріалів справи експертного висновку № 15/21 від 25.01.2021, то останній залишений судом поза увагою, оскільки такий висновок датований 25.01.2021 та відповідно не був поданий в межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства, а був безпосередньо долучений до матеріалів позовної заяви.
При цьому колегія суддів зазначає, що в даному спорі суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження АМКУ та самостійно встановлювати обставини відповідно порушення.
Розглядаючи позов про визнання недійсним рішення АМК, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку товариства, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним (стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Стосовно посилань апелянта на судову практику Верховного Суду, а саме на постанови № 910/17819/17 від 28.11.2018 та № 914/1131/18 від 05.02.2019, які на думку останнього не враховано при вирішення спору судом першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Дослідивши матеріали постанови Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 910/17819/17 судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є визнання недостовірної інформації та такою, що порочить ділову репутацію.
Дослідивши матеріали постанови Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18 судом встановлено, що предметом даного спору є стягнення отриманих доходів у вигляді несплаченої орендної плати за час користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Відтак, проаналізувавши зміст зазначених постанов, на які посилається апелянт суд вважає, що останні не є подібними з даними правовідносинами, оскільки мають інший суб'єктний склад учасників відносин, предмет спору, а відповідно і регулюються іншими нормами матеріального права, що в свою чергу виключає застосування таких правових висновків при розгляді даної справи.
При тому, колегія суддів повторно звертає увагу апелянта, що у даній категорії справи господарські суди мають перевіряти саме правильність застосування органами АМКУ відповідних правових норм, а в даному випадку застосування до позивача санкції у вигляді штрафу.
Щодо тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції не здійснив перевірку наявності чи відсутності визначених законом підстав для визнання оскаржуваного рішення АМКУ недійсним, а лише констатував позицію АМКУ задля обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Водночас, у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).
Відповідно до статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до копії форми 2 «Звіт про фінансові результати» за 2019 рік чистий дохід позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2019 році становив 66 346 000,00 грн, що в даному випадку визначено АМКУ як 693 252,00 грн.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/1600/21 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі № 910/1600/21 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/1600/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 17.12.2021.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко