вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" грудня 2021 р. Справа№ 905/3553/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання Ковган О.І.
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 02.12.2021
розглянувши апеляційні скарги Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Ceska Exportni Banka, a.s. (Чеський Експортний Банк)
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2021
у справі №905/3553/15
за позовом Ceska Exportni Banka, a.s. (Чеський Експортний Банк)
до 1) Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
2) Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в особі Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
3) Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області,
4) Міністерства юстиції України,
5) Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів"
за участю Прокуратури Донецької області
про стягнення 23 215 729 грн.
Ceska Exportni Banka, a.s. (Чеський Експортний Банк, далі - Банк) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області про стягнення з Державного бюджету України 23 215 729 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області та Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Державного бюджету України на користь Банку шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в розмірі 23 215 729 грн.
05.09.2019 Банк звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 залишено без розгляду заяву представника Банку Титича В.М. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 апеляційну скаргу Банку на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №905/3553/15 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №905/3553/15 скасовано; справу №905/3553/15 направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених Банком.
Суд апеляційної інстанції, не погодившись із висновком суду першої інстанції, у вказаній постанові зазначив, що судом не вирішено питання про розподіл судових витрат; враховуючи зміст заяви позивача від 04.09.2019, місцевий господарський суд повинен був розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в розрізі двох аспектів, а саме розглянути клопотання позивача від 16.04.2018 №371 про розподіл судових витрат за період з 06.03.2015 по 29.12.2017 та розглянути клопотання позивача про розподіл судових витрат за період з 01.01.2018 по час розгляду справи по суті (13.08.2019).
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі №905/3553/15:
- задоволено частково заяву Банку про ухвалення додаткового рішення у справі №905/3553/15;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Банку витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 500 422,60 грн.;
- в задоволенні решти заяви Банку відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 14 942,27 євро, з яких 9 060,2 євро - за період з 06.03.2015 по 29.12.2017, та 5 882,07 євро - за період з 01.01.2018 - 16.09.2019, отже заява позивача в цій частині є обґрунтованою, а стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості. В іншій частині заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу залишено без задоволення з тих підстав, що Договір № 0000026558, яким, за доводами позивача, було змінено порядок розрахунків між клієнтом і повіреним та встановлено повіреному "гонорар успіху" в сумі 69 520,00 євро, укладено у травні 2020 року.
Банк звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі №905/3553/15, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні заяви Банку, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про розподіл судових витрат Банку, пов'язаних з наданням послуг на правову допомогу під час розгляду справи про стягнення збитків.
Бахмутський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - ВДВС), не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі №905/3553/15 в частині задоволення заяви Банку та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити Банку у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.
Апеляційна скарга ВДВС обґрунтована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Банком не дотримано встановлений порядок звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також не обґрунтовано розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу, співмірність суми витрат із складністю справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Буравльов С.І., Тищенко О.В.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Тищенко О.В., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021, апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Буравльов С.І., Поляков Б.М.
Згідно з ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 Банку та ВДВС поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за їх апеляційними скаргами, вирішено вказані апеляційні скарги розглядати спільно, об'єднавши в одне апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.
27.09.2021 від ВДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
29.09.2021 від Банку надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким він просить скаргу ВДВС залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін як таку, що є законною та обґрунтованою.
29.09.2021 від Банку надійшла заява про відмову від апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі №905/3553/15.
Розглянувши подану Банком заяву про відмову від апеляційної скарги, проаналізувавши приписи чинного процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що подана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
За змістом пункту 1 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
Згідно з частиною шостою статті 266 ГПК України суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п'ятій статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 191 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
За змістом частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Колегією суддів встановлено, що клопотання про відмову від апеляційної скарги підписано представником Банку адвокатом Кальчицькою І.С., яка діє на підставі чинної довіреності від 10.08.2021, згідно з якою наділена правом відмовитися від апеляційної скарги на рішення суду господарської юрисдикції.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в силу статей 13, 14, 42 ГПК України, виходячи з принципу диспозитивності та змагальності у господарському судочинстві, учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також несуть ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.
Оскільки право скаржника відмовитися від поданої ним апеляційної скарги встановлено Господарським процесуальним кодексом України та клопотання про відмову від апеляційної скарги підписане уповноваженим представником апелянта, а також з огляду на відсутність заперечень осіб, що приєднались до апеляційної скарги, колегією суддів встановлено відсутність обумовлених законодавством підстав, які б перешкоджали задоволенню вищевказаного клопотання скаржника.
Відтак наявні підстави для прийняття відмови Банку від апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 905/3553/15 та закриття відповідного апеляційного провадження.
При цьому суд апеляційної інстанції роз'яснює, що відповідно до частини п'ятої статті 266 ГПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається та відповідно до пункту 2 частини першої статті 261 ГПК України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 розгляд справи відкладено.
26.10.2021 суддею Північного апеляційного господарського суду Поляковим Б.М. заявлено про самовідвід від розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 задоволено заяву судді Полякова Б.М. про самовідвід у справі, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 апеляційні скарги у справі передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий суддя), Буравльов С.І., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 розгляд справи відкладено.
Розглянувши апеляційну скаргу ВДВС, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що 17.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Банку про розподіл судових витрат та стягнення з Державного бюджету України судових витрат, понесених заявником на оплату послуг адвоката у сумі 9 060,2 євро у еквіваленті національної валюти, виходячи з курсу євро до гривні, встановленого Національним Банком України на день винесення рішення у справі.
Заява обґрунтована тим, що станом на 29.12.2017 витрати Банку на правову допомогу (оплату послуг адвоката), пов'язані із судовим розглядом даної справи, становлять 9 060,2 євро.
У заяві йдеться про те, що відповідні розрахунки виконані до договору б/н від 19.11.2007, укладеного заявником з Адвокатським об'єднанням «Віталій Титич і партнери», та підтверджуються зведеною деталізацією послуг і витрат (у період з 01.03.2015 по 29.12.2017), виписками з рахунку адвокатського об'єднання (виписки АТ «ОТП Банк» з відомостями про надходження на рахунок Адвокатського об'єднання «Віталій Титич і партнери» грошових коштів 27.07.2016, 01.11.2016, 21.02.2017, 25.05.2017, 10.08.2017, 01.12.2017, 24.01.2018).
Копії вказаних документів, за виключенням договору б/н від 19.11.2007, на який посилається заявник, додані до заяви Банку. Докази укладення позивачем з Адвокатським об'єднанням «Віталій Титич і партнери» договору про надання правової допомоги, в тому числі договору б/н від 19.11.2007 у вигляді акцептованої форми шляхом обміну факсограмами, в матеріалах справи станом на той час і на дату ухвалення рішення суду у даній справі від 13.08.2019 відсутні, до заяви Банку про розподіл судових витрат не додавались.
Згідно звукозапису судового засідання, яке відбулося 13.08.2019, представник позивача звернувся до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу, повідомивши про намір звернутись із заявою про ухвалення додаткового рішення та зазначивши, що раніше ним було подано попередній мінімальний розрахунок відповідних витрат станом на момент подачі позову.
При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 по даній справі питання про розподіл судових витрат не вирішувалось.
05.09.2019 від Банку надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг на правову допомогу на підставі документів, наявних в матеріалах справи на дату судового розгляду.
У заяві йдеться про відсутність у повіреного можливості подати докази, які підтверджують розмір понесених клієнтом в період з 01.01.2018 судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, що обумовлено тривалою процедурою розгляду Банком доданих до деталізації послуг та понесених витрат - специфікації послуг повіреного, та приходних фінансових документів контрагентів, у зв'язку з чим оплату фактично наданих послуг та витрат повіреного за період з 01.04.2019 не здійснено.
Наголосивши на тій обставині, що раніше в судовому засіданні 13.08.2019 ним заявлялося усне клопотання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, після ухвалення судового рішення, Банк, зважаючи на відсутність в ГПК України положень щодо процедури подання сторонами та розгляду судами заяв/клопотань про розподіл судових витрат у провадженнях, в яких перша заява по суті спору подана до набрання чинності діючим ГПК України, зауважив, що для цих цілей наявне в матеріалах справи клопотання про розподіл судових витрат (подане суду 17.04.2018) можна розглядати як попередній розрахунок суми судових витрат.
З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів керується наступним.
Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський Суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2021 у справі № 914/2173/19).
Судом апеляційної інстанції, з урахуванням послідовності вчинення процесуальних дій Банку, встановлено, що станом на дату ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15 Банк зробив заяву про вирішення судом питання щодо відшкодування судових витрат у зв'язку з розглядом даної справи після ухвалення судового рішення відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України у зв'язку із відсутністю можливості подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення у справі №905/3553/15 Господарським судом міста Києва ухвалено 13.08.2019; перебіг встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України 5-денного строку для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу почався 14.08.2019; останнім днем вказаного строку є 19.07.2020.
Станом на 20.07.2019 - дату закінчення строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України, відповідні докази суду надані не були.
Разом із заявою Банку про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо судових витрат, яка подана до Господарського суду міста Києва 05.09.2019, відповідні докази не подані також.
11.05.2021 надійшла заява Банку з вимогою вирішити питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи та повторно долучених разом з цими поясненнями, та про стягнення з Державного бюджету України на користь Компанії 2 828 675,20 грн. в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів керується наступним.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Банк не звертався із заявою про поновлення пропущеного строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України.
З урахуванням наведеного, а також положень статті 13 ГПК України, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, колегія суддів вважає, що заява Банку про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягала залишенню без розгляду на підставі частини восьмої статті 129 ГПК України.
З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів частково погоджується з аргументами, викладеними в апеляційній скарзі ВДВС.
Суд першої інстанції при винесенні оскарженого судового рішення наведеного не врахував, порушив викладені норми ГПК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про залишення заяви щодо розподілу судових витрат без розгляду.
Керуючись ст.ст. 129, 264, 269, 275-278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Прийняти відмову Чеського Експортного Банку від апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 905/3553/15.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чеського Експортного Банку на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 905/3553/15 - закрити.
Апеляційну скаргу Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 905/3553/15 (в частині задоволення заяви Чеського Експортного Банку та стягнення витрат на професійну правничу допомогу) скасувати.
Заяву Чеського Експортного Банку залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 20.12.2021.
Головуючий суддя Л.Л. Гарник
Судді В.О. Пантелієнко
С.І. Буравльов