№ 201/13130/21
провадження 2/201/4413/2021
21 грудня 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Осельський Євген Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення судових витрат
ОСОБА_1 20 грудня 2021 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ТОВ «ФК «Прайм Альянс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Осельський Є.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення судових витрат.
Статтею 24 «Місце виконання рішення» Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Відповідно до положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 3) виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача за цим позовом, є м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, тобто у Шевченківському районі м. Київ, а не у Соборному районі м. Дніпро.
Згідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання, однак згідно позовної заяви та доданих до неї документів, витікає, що місцем виконання виконавчого напису є не у Соборному районі м. Дніпро, а у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, а саме: за місцем знаходження майна боржника (52740, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Дмитрівка, вул. Набережна, буд. 79), таким чином не можуть бути взяті до уваги посилання позивача, що місцем виконання виконавчого напису є місцезнаходження приватного виконавця на виконанні в якого перебуває оскаржуваний виконавчий напис, оскільки зазначене спростовується вище наведеним, не ґрунтується на вимогах закону і нічим об'єктивно не підтверджена, а тому у даному випадку відсутні передбачені вищезазначеною нормою підстави для розгляду справи цим судом, з урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина та для розгляду належним судом встановленим законом передати за підсудністю до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, ч. 2 ст. 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Осельський Євген Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення судових витрат - передати за підсудністю до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвала набрала законної сили 21 грудня 2021 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя -