21 грудня 2021 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 201/3640/21 (пр. № 1-кп/201/653/2021), відомості про яке внесені 15 лютого 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040650000183 стосовно:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпра, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до спливу двомісячного строку.
У судовому засіданні прокурор заявила про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пославшись на відсутність законних підстав для зміни запобіжного заходу і наявністю продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливості впливу на особу з якою було скоєно інкриміноване діяння.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що прокурором необґрунтовані та не підтверджені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим, та з врахуванням особи обвинуваченого, просив змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме на домашній арешт, зокрема який і було обрано раніше в рамках даного кримінального провадження стосовно обвинуваченого, під час дії якого, останній повністю виконував покладені на нього обв'язки та не порушував умов перебування під домашнім арештом.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, та просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала думку захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом також встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2021 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою було продовжено до 08 січня 2022 року.
Таким чином, вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду даного питання у суді не відпали, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, при цьому, судовий розгляд кримінального провадження триває, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений ОСОБА_5 має можливість переховуватись від суду та незаконно впливати на особу, спільно з якою вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, а отже, з урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого ОСОБА_5 стороною обвинувачення діянь, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд доходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою.
В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Крім того, беручи до уваги тяжкість інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 злочину, дані про особу обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800,00 гривень, оскільки такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, з врахуванням обставин та доказів, досліджених судом безпосередньо в судовому засіданні на даній стадії судового розгляду, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 194, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 18 лютого 2022 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, є 18 лютого 2022 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу: 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800,00 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, у разі внесення якої на рахунок № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
У випадку внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1