ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/15211.06.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Імона»
Простягнення 1 056,35 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Лупачов Д.М.-дов. №Д07/2009/12/31-34 від 31.12.2009 року;
від відповідача : не з'явився;
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імона»про стягнення 978,86 грн. -заборгованості за комунальні платежі та 77,49 грн. -пені.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати комунальних послуг в орендованому нежитловому приміщенні згідно Договору № 166 оренди нежитлових приміщень від 28.04.2006 року.
Ухвалою від 14.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.05.2010 року.
В судовому засіданні 17.05.2010 року представники позивача подали документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 17.05.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 11.06.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2010 року позовні вимоги підтримав у пому обсязі.
В судове засідання 11.06.2010 року представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 11.06.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
28 квітня 2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго», іменоване надалі «Орендодавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імона», іменоване надалі «Орендар»(відповідач) був укладений договір оренди нежилих приміщень № 166 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі Рішення Київської міської ради від 29.11.2005 року № 551/3012 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, (далі -об'єкт оренди), за адресою: вул. Литвиненко - Вольгемут, 2А, для розміщення складу.
Відповідно до пункту 1.2 Договору цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди.
Згідно з пунктом 2.1 Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення: вул. Литвиненко - Вольгемут, 2А, для розміщення складу. Загальна площа: 94,00 кв.м. в.т.ч.:
- на І поверсі -46,70 кв.м.;
- на ІІ поверсі -47,30 кв.м., згідно викопіювання з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору (додаток №1)
Вартість об'єкта оренди, згідно із затвердженим 17.04.2006 року звітом про експертну (незалежну) оцінку, станом на 31.01.2006 року становить: 152 587,00 грн.
Відповідно до пункту 2.3 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» АЕК «Київенерго», яка є орендодавцем.
Пунктом 3.8 Договору сторони узгодили, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги.
Відповідно до пункту 6 Додатку № 3 до Договору № 166 від 28.04.2006 року, розрахунки за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання з орендодавцем здійснюються згідно з табуляграмою СВП «Енергозбут Київенерго»відповідно до площі приміщення, яка орендується.
Згідно з пунктом 4.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Як вбачається, з матеріалів справи 28 квітня 2006 року позивач на виконання умов укладеного між сторонами Договору передав відповідачу в орендне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Литвиненко -Вольгемут, 2А, загальною площею 94,00 мІ, на доказ чого надано акт приймання - передачі приміщень, що передаються в оренду від 28.04.2006 року.
Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 29.11.2005 року № 551/3012, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 3), на дату підписання Договору становить: 752,00 грн. та відшкодування витрат, що пов'язані з платою податку на землю: 110,54 грн. без урахування ПДВ.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.(п. п. 3.2 та 3.3 Договору)
Згідно з пунктом 3.4 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Відповідно до пунктів 3.5 та 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання -передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання -передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
04 серпня 2009 року відповідач звільнив та передав позивачу орендоване приміщення, що засвідчується актом приймання -передачі приміщень, що надаються в оренду від 04.08.2009 року.
Однак, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору не сплатив в повному обсязі грошові кошти за спожиту теплову енергію (п. 6 Додатку № 3), у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 978,86 грн. -заборгованості за спожиту теплову енергію за січень 2009 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Постачання теплової енергії у гарячій воді для центрального опалення приміщення, орендованого відповідачем здійснюється на підставі Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.1998 року № 810037 (далі -Договір 1), пунктом 1.1. якого сторони узгодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячі воді, на умовах передбачених цим Договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач спожив теплової енергії на опалення орендованого приміщення на загальну суму 978,86 грн., що засвідчується обліковою карткою за січень 2009 року, проте відповідач в порушення умов п. 6 Додатку № 3 своєчасно та в повному обсязі за спожиту теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 978,86 грн.
18 червня 2009 року позивач направив на адресу відповідача лист № 09/1998, в якому просив останнього сплатити крім заборгованості по орендних платежах, заборгованість за комунальні послуги, що засвідчується фіскальним чеком № 8114 від 18.06.2009 року та описом вкладення у цінний лист, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 978,86 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за спожиту теплову енергію нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 978,86 грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивач посилаючись на пункт 6.2 Договору та Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»(далі -Закон) нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 77,49 грн., яка відповідно до статті 1 цього Закону розрахована у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.
Однак, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Преамбула цього Закону встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.
Стаття 1 цього Закону встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:
· сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;
· за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином з даного визначення випливає, що комунальні послуги -це одночасне забезпечення позивача холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством, обов'язок надання яких покладений на житлово-експлуатаційні організації.
Виходячи з вищезазначеного, Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»поширюються на правовідносини, які виникають між житлово-експлуатаційними організаціями (неприбутковими організаціями) та суб'єктами підприємницької діяльності -споживачами під час надання та споживання комунальних послуг.
Отже, норми Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»до даних правовідносин не застосовуються.
Крім того, пунктом 6.2 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
З вищевказаного пункту вбачається, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів, однак позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії.
Відповідно до положень ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).
Оскільки, сторони Договором неустойку у вигляді пені за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії не передбачили, а дія статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»на дані правовідносини не поширюється, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на стороні пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імона»(місцезнаходження: 01006, м. Київ, Голосіївський р -н, вул. Ямська, буд. 59; фактична адреса: 03194, м. Київ, б -р. Кольцова, 19, код ЄДРПОУ 23170259) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 82-Г, код ЄДРПОУ 25665166) 978 (дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 86 коп. -основного боргу, 94 (дев'яносто чотири) грн. 52 коп. - державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 69 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
29.06.2010 року