вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"13" грудня 2021 р. Справа№ 922/2386/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.,
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 13.12.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення в апеляційній інстанції
в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 20.07.2021 (повний текст складено 02.08.2021)
у справі № 922/2386/20 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"
до 1. Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
2. Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу,
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Міністерства юстиції України про визнання противоправним та скасування наказу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі №922/2386/20 відмовлено у відкритті провадження та повернуто позовну заяву у зв'язку із тим, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі № 922/2386/20 задоволено, вказану ухвалу скасовано, а справу №922/2386/20 направлено до Господарського суду Харківської області для вирішення питання зі стадії відкриття провадження.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2020 справу №922/2386/20 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі №922/2386/20 апеляційну скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.09.2020 залишено без задоволення, а ухвалу від 17.09.2020 в справі №922/2386/20 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 у справі №922/2386/20 касаційну скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі № 922/2386/20 повернуто.
05.02.2021 на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №922/2386/20.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №922/2386/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" до Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №922/2386/20 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на користь Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю 20000, 00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №922/2386/20 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №922/2386/20 залишено без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення - без змін.
11.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 40000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 заяву Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 02.11.2021.
У зв'язку з тим, що судове засідання 02.11.2021 не відбуло, ухвалою суду розгляд заяви призначено на 13.12.2021
В судове засідання 13.12.2021 представники відповідачів не з'явились, водночас, 10.12.2021 та 13.12.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Міністерства юстиції України та Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю відповідно надійшли клопотання про розгляд справи без участі представників.
Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість задоволення клопотань відповідачів та здійснення розгляду заяви Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення за відсутності їх представників.
Розглянувши заяву Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю і додані до неї документи, матеріали справи, колегія судів дійшла висновку про прийняття додаткової постанови, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У поданому Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю відзиві на апеляційну скаргу, у якому просив усі судові витрати покласти на позивача.
05.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшло клопотання, в якій зазначено, що відповідно до умов укладеного договору про надання правничої допомоги №04/А/Г-21 від 17.02.2021, акт виконаних робіт із зазначенням обсягу наданої правової допомоги складається протягом 5 днів після закінчення кожного етапу надання правової допомоги. Тому, з урахуванням умов укладеного договору, що відповідають приписам частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, належним чином засвідчена копія акту виконаних робіт буде надана протягом 5 днів після ухвалення судом рішення.
11.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 40000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем-1 надано копію договору про надання правничої допомоги №04/А/Г-21 від 17.02.2021 (далі - договір), укладений між Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - клієнт) та адвокатом Орловим Олександром Олександровичем (далі - адвокат), додатку №1 від 17.02.2021 до договору (далі - додаток), видаткового касового ордеру від 04.10.2021, що виписаний Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на отримання готівкових коштів адвокатом Орловим О.О., акту виконаних робіт від 06.10.2021 на суму 40000,00 грн, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2168 серії ХВ №000465, виданого Радою адвокатів Харківської області 22.11.2017, а також оригінал довіреності №б/н від 28.12.2020, виданої Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на представлення її інтересів адвокатом Орловим О.О.
Так, відповідно до пункту 1.1 договору, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду необхідну правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта в судах першої, другої та третьої інстанцій у справі №922/2386/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" до Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Міністерства юстиції України про визнання противоправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020.
При наданні правничої допомоги клієнту адвокат вивчає документи, готує відзив на позовну заяву та подає її до суду з відповідними доказами, надає суду докази, за необхідності готує та подає заперечення на відповідь; за необхідності готує та подає апеляційну скаргу або відзив на апеляційну скаргу, за необхідності готує та подає відповідь на відзив на апеляційну скаргу, або заперечення на відповідь; за необхідності готує та подає касаційну скаргу або відзив на касаційну скаргу, за необхідності готує та подає відповідь на відзив на касаційну скаргу, або заперечення на відповідь. За необхідності готує та подає інші заяви та клопотання, заперечення проти заяв, клопотань, інші документи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь клієнта. Крім того, адвокат представляє інтереси клієнта у суді першої, другої та третьої інстанцій. При розгляді справи адвокат висловлює свої доводи, міркування, правову позицію та належним чином використовує надані стороні у справі права відповідно до статей 42 та 46 ГПК України для досягнення позитивного результату (пункт 1.2 договору).
У пункті 2.6 договору сторони погодили, що адвокат користується усіма процесуальними правами сторони у справі та має право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватись з протоком судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно з пунктом 3.1 договору умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який сплачується клієнтом на користь адвоката, сторони узгоджують у додатку №1 до цього договору, який складається в двох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін, які є ідентичними, мають однакову юридичну силу та є невід'ємною частиною цього договору.
У пункті 4.1 договору сторони домовились розподілити загальний обсяг правничої допомоги, що надається за укладеним договором на три основні етапи: представництво клієнта в суді першої інстанції; представництво клієнта в суді другої (апеляційної) інстанції; представництво клієнта в суді третьої (касаційної) інстанції.
Зокрема, другий етап починається з моменту винесення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та закінчується підписанням судом апеляційної інстанції судового рішення про вирішення спору по суті, залишенням апеляційної скарги без розгляду або закриття провадження у справі (пункт 4.3 договору).
Пунктом 4.5 укладеного договору сторони погодили, що після закінчення кожного етапу надання правничої допомоги сторони протягом 5 днів складають акт виконаних робіт, у якому зазначають обсяг наданої правничої допомоги.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вказаного Закону)
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність'видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Пунктом 2 додатку №1 сторони домовились, що гонорар адвоката за представництво інтересів клієнта у справі №922/2386/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" до Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Міністерства юстиції України про визнання противоправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020 у суді першої другої (апеляційної) інстанції складає 40000,00 грн у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь клієнта.
Надання адвокатом правничої допомоги при розгляді справи в суді другої інстанції включає: вивчення документів, підготовку та подання до суду другої інстанції апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, за необхідності підготовку та подання заяв і клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви і клопотання та інших документів, передбачених ГПК України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь клієнта, а також представництво інтересів клієнта в суді другої інстанції.
Відтак, розмір винагороди за надання правової допомоги сторони погодили у розмір 40000,00 грн у вигляді фіксованої суми.
За видатковим касовим ордером від 04.10.2021 від Азово-Чорноморської інвестиційної компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю адвокатом Орловим О.О. були отримані готівкові кошти у розмірі 40000,00 грн.
На виконання умов пункту 4.5 договору, між сторонами підписано акт виконаних робіт від 06.10.2021 до договору про надання правничої допомоги №04/А/Г-21 від 17.02.2021.
Відповідно до підписаного між сторонами акту виконаних робіт від 06.10.2021, адвокат надав клієнту необхідну правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта у справі №922/2386/20 в суді другої (апеляційної) інстанції, а саме:
- дослідив та ретельно проаналізував апеляційну скаргу на основне рішення Господарського суду Київської області від 20.07.2021;
- склав та подав відзив на апеляційну скаргу на основне рішення Господарського суду Київської області від 20.07.2021 разом з копіями доказів у справі;
- дослідив та проаналізував апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2021;
- склав та подав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2021 разом з копіями доказів у справі;
- дослідив та проаналізував відзив на основне та додаткове рішення Господарського суду міста Києва, надані іншими учасниками справи;
- склав та подав заяву від 04.10.2021 у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України;
- брав участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду у справі №922/2386/20, яке відбулися 05.10.2021, де здійснював представництво інтересів клієнта шляхом надання пояснень суду, викладення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду справи, та по суті судового спору;
- брав участь у судових дебатах.
Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В той же час, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Разом з тим, 28.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" надійшло клопотання з питань відшкодування відповідачу-1 судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому позивач просить відмовити у задоволенні заяви відповідача-1 про компенсацію витрат на правничу допомогу, а у випадку якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про наявність підстав для компенсації, то зменшити їх до суми 5000,00 грн.
Позивач, з посиланням на постанови Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №638/7748/18, від 13.05.2021 у справі №826/13632/18, від 03.06.2021 у справі №820/4211/18, зазначає, що фундаментальним критерієм обґрунтованості (пропорційності витрат з предметом спору та її складністю) є витрачений адвокатом час на надання кожного з виду правничої допомоги, що зазначена ним в акті наданих послуг. При цьому обов'язок наведення адвокатом в акті виконаних робіт (наданих послуг) витраченого часу є загальною вимогою не тільки процесуального, але й матеріального закону, право на відступ від якої не передбачено незалежно від форми гонорару. Водночас, як стверджує позивач, заявником не подано суду детальний опис наданих адвокатом Орловим О.О. послуг, із визначенням часу, витраченого адвокатом на виконання кожної з відповідних робіт (наданих послуг) та вартості кожної послуги. При цьому, без витраченого часу та вартості кожного з виду робіт, що складають загальну заявлену до відшкодування вартість правничих послуг, відповідач позбавлений можливості встановити неспівмірність заявлених до відшкодування суд, а суд у свою чергу, визначити обґрунтовану вартість виконаних робіт у випадку відхилення деяких з них. Крім того, позивач звертає увагу на ті обставини, що дана справа не є складною, її розгляд не затягнутий у часі, справа не викликає публічного резонансу, а основна правнича робота адвоката відповідача-1 виконана у суді першої інстанції, за яку на користь відповдіача-1 вже присуджена компенсація юридичних витрат.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем-1 документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, та беручи до уваги клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів дійшла до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам справедливості, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням обставин даної справи та не є розумним та виправданим в даних правовідносинах.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката, заявлені відповідачем-1 до стягнення, підлягають задоволенню в сумі 10000,000 грн та згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева".
Враховуючи викладене та керуючись статтями 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
Заяву Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 62В, оф. 211; ідентифікаційний код 40888017) на користь Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 96; ідентифікаційний код 23915446) 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі №922/2386/20.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №922/2386/20 повернути до Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили після її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 20.12.2021.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б. Михальська