ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
20 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/500/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Колоколова С.І.
секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.
за участю представників учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с.Яськи Одеської обл.
- Ричков М.Ю., ордер ОД № 609000, дата видачі:15.03.21; Баранніков І.В., паспорт НОМЕР_1 , дата видачі: 28.04.98;
від Одеської обласної прокуратури, м. Одеса - Коломійчук І.О., посвідчення № 058842, дата видачі:21.12.20;
від Кабінету Міністрів України, м. Київ - не з'явився;
від Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, м.Біляївка, Одеської обл.- не з'явився;
від Державного підприємства "Одеське лісове господарство", смт Великодолинське, Одеської обл. - не з'явився;
від Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, с.Яськи Одеської обл. - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с.Яськи Одеської обл.
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року про заміну позивача, м. Одеса, головуючий суддя Волков Р.В., судді: Цісельський О.В., Мостепаненко Ю.І., повний текст ухвали складено та підписано 16.11.2021 року
у справі № 916/500/21
за позовом Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ
до відповідача-1 Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, м.Біляївка, Одеської обл.
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с. Яськи, Одеської обл.
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеське лісове господарство", смт Великодолинське, Одеської обл.
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, с.Яськи Одеської обл.
про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки, -
Короткий зміст позовних вимог, заяви про заміну позивача у справі та ухвали суду першої інстанції.
У лютому 2021 року Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури, м.Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, м.Біляївка, Одеської обл. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с. Яськи, Одеської обл., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Одеське лісове господарство", смт Великодолинське, Одеської обл., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, с.Яськи Одеської обл. у якому просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №939/2009 від 16.12.2004 року "Про передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ "Одесарибгосп" на території Біляївського району Одеської області"; визнати недійсним договір оренди землі б/н, укладений 04.11.2005 року між Біляївською районною державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством "Одесарибгосп", який зареєстровано 11.01.2005 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Біляївського районного відділу земельних ресурсів за №040551600001 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №8519998, №8598128, №8599705 з усіма додатками до нього; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесарибгосп" (усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Одеське лісове господарство" земельні ділянки загальною площею 521 га з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:00591, 5121085600:01:001:00592, які розташовані на території Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту; а також вирішити питання про розподіл судових витрат по справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає про те, що відповідачем-1 незаконно передано у користування відповідача - 2 та без згоди Кабінету Міністрів України, вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 521 га з державного лісового фонду, що призвело до фактичної зміни цільового призначення вказаних земель лісогосподарського призначення на землі водного фонду, що суперечить вимогам земельного законодавства та здійснене без необхідних погоджень відповідних державних органів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2021 року у справі №916/500/21 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, вирішено питання про залучення у справі третьої особи.
05.08.2021 року до Господарського суду Одеської області від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання за вх. №20942/21, у якому прокурор просив суд залучити Одеську обласну державну адміністрацію до участі у справі як правонаступника позивача - Кабінету Міністрів України.
Зокрема, у вказаному вище клопотанні прокурор, посилаючись на те, що внаслідок видачі спірного розпорядження Біляївською районною державною адміністрацією та укладення незаконного договору оренди, земельні ділянки вибули із державного лісового фонду із порушенням вимог земельного законодавства, зазначає, що спірні земельні ділянки, загальною площею 521 га на момент передачі їх у користування, належали та на теперішній час належать до земель лісогосподарського призначення, перебували у постійному користуванні Державного підприємства «Одеське лісове господарство» та належать до земель державного лісового фонду, а відтак, оскільки останні є об'єктом земельних правовідносин, суб'єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно із нормами земельного та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду.
Прокурор зазначив, що у відповідності до вимог ст. 27 Лісового кодексу України, Кабінет Міністрів України має повноваження щодо передачі у власність, постійне користування для не лісогосподарських потреб земельних лісових ділянок, площею, що більше ніж 10 га та які перебувають у державній власності.
Відтак, з огляду на позовні вимоги, прокурор зазначив, що у даному випадку земельними ділянками лісогосподарського призначення неправомірно розпорядилася Біляївська районна державна адміністрація Одеської області, аніж було передбачено чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.
Проте, як вказав прокурор, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 року, внесено зміни до ст. 122, 149 Земельного кодексу України та визначено, що власником (розпорядником) земель державного лісового фонду, розташованих за межами населених пунктів, на теперішній час є обласні державні адміністрації. Таким чином, як зауважив прокурор, з 27.05.2021 року власником (розпорядником) спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту Яськівської сільської, Біляївської міської рад Одеського (Біляївського) району Одеської області, площею 521 га, є Одеська обласна державна адміністрація.
Вищенаведені обставини, та те, що на даний час, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Одеська обласна державна адміністрація, яка у зв'язку зі змінами до національного законодавства є правонаступником обраного прокурором позивача в частині розпорядження спірними земельними ділянками Кабінету Міністрів України, стали підставами для звернення прокурора з відповідним клопотанням.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року у справі №916/500/21 (головуючий суддя Волков Р.В., судді: Цісельський О.В., Мостепаненко Ю.І.),
клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 05.08.2021 року вх. №20942/21 про заміну позивача задоволено; здійснено заміну позивача - Кабінету Міністрів України на правонаступника - Одеську обласну державну адміністрацію.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки з 27.05.2021 року власником (розпорядником) спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту Яськівської сільської, Біляївської міської ради Одеського району Одеської області з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:0591, 5121085600:01:001:0592 загальною площею 521 га, є Одеська обласна державна адміністрація, яка на даний час є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з огляду на що, остання є правонаступником обраного прокурором позивача в частині розпорядження спірними земельними ділянками лісогосподарського призначення, а саме Кабінету Міністрів України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с.Яськи Одеської обл. з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року у справі № 916/500/21 скасувати, у задоволенні клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про залучення Одеської обласної державної адміністрації як правонаступника позивача - Кабінету Міністрів України відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові у справі №910/16144/19, зазначив, що Верховний Суд виділяє два види правонаступництва: фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією), та процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Таким чином, як вважає скаржник, прокурор повинен був надати докази прийняття компетентним органом України Закону або нормативного акту, який би передавав повноваження щодо володіння, користування та розпорядження земельних ділянок від Кабінету Міністрів України до Одеської обласної адміністрації.
Крім того, в апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с. Яськи, Одеської обл. посилається на те, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах Одеської обласної державної адміністрації, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» можливе лише після направлення останнім відповідного повідомлення про намір звернутись до суду та якщо в розумний строк Одеська обласна державна адміністрація не звернулась з таким позовом, прокурор повинен був довести, що суб'єкт владних повноважень ухиляється від захисту інтересів держави. Наведене вище, на переконання скаржника довести неможливо, оскільки прокурором не надано жодних доказів вчинення дій, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Також, в апеляційній скарзі, відповідач - 2 звертає увагу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду на ту обставину, що Заступник керівника Одеської обласної прокуратури Шарнін Ю. не є повноважною особою для підписання заяв в контексті Закону України «Про прокуратуру».
Разом з тим, скаржник, посилаючись на вимоги ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, наголошує в апеляційній скарзі на тому, що для обґрунтування права на процесуальне правонаступництво Одеської обласної державної адміністрації прокурор зобов'язаний був суду надати докази передачі Кабінетом Міністрів України спірних земельних ділянок Одеській обласній державній адміністрації, а також належні і допустимі докази того, що Одеська обласна державна адміністрація є власником спірних земельних ділянок.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с.Яськи Одеської обл. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року про заміну позивача у справі № 916/500/21, справу призначено до судового розгляду.
06.12.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшов відзив, у якому прокурор просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с.Яськи Одеської обл. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року про заміну позивача у справі № 916/500/21 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів справи.
Зокрема, у відзиві, прокурор, посилаючись на вимоги ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» зазначив, що перші заступники та заступники керівників обласних прокуратур уповноважені підписувати позовні заяви, що подаються у порядку представництва інтересів держави. При цьому, виходячи зі змісту постанови Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі 819/478/17 виключно прокурором області підписуються документи у випадку, коли орган прокуратури у справах діє як самостійна юридична особа у статусі позивача, відповідача або третя особа.
Також, на твердження скаржника, що прокурором не надано доказів прийняття Закону або нормативного правового акту, який би передав Одеській обласній державній адміністрації повноваження щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення за межами населених пунктів, останнім наголошено, що під час звернення обласною прокуратурою до Господарського суду Одеської області із клопотанням про заміну позивача у вказаній справі обґрунтовано підстави для здійснення судом відповідної заміни саме із посиланням на Закон, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021, внесено зміни до статей 122, 149 Земельного кодексу України та визначено, що власником (розпорядником) земель державного лісового фонду, розташованих за межами населених пунктів, є обласні державні адміністрації, а не Кабінет Міністрів України, як було визначено раніше.
Відтак, на думку прокурора, Одеська обласна державна адміністрація з 27.05.2021 є правонаступником прав і обов'язків Кабінету Міністрів України щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення, розташованих на межами населених пунктів саме в силу закону - Земельного кодексу України, норми якого є нормами матеріального права прямої дії та застосовуються з часу набрання ними законної сили.
Також, як зазначив у відзиві прокурор, доводи відповідача стосовно того, що застосування Господарським судом Одеської області терміну «функціональне правонаступництво» під час прийняття ухвали про заміну позивача є необґрунтованим та безпідставним не заслуговують на увагу, з огляду на те, що інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб'єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов'язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.
Отже, на думку прокурора, заміна позивача в даному випадку, виступає запорукою вірного визначення органу, який виконує державну функцію, інтереси якого представляє прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, а також виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь держави.
Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
В судовому засіданні представники скаржника підтримали свої доводи, викладені письмово в апеляційній скарзі, просили суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року у справі № 916/500/21 скасувати, у задоволенні клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про залучення Одеської обласної державної адміністрації як правонаступника позивача - Кабінету Міністрів України відмовити.
Представник прокуратури також підтримала свої доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просила суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року про заміну позивача у справі № 916/500/21 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В судове засідання представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про надіслання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду електронним шляхом, а також телефонограми.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с.Яськи Одеської обл. не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року про заміну позивача у справі №916/500/21 не потребує скасування, виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
25.02.2021 року Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури, м.Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, м.Біляївка, Одеської обл. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с. Яськи, Одеської обл., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Одеське лісове господарство", смт Великодолинське, Одеської обл., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області, с.Яськи Одеської обл. у якому просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №939/2009 від 16.12.2004 року "Про передачу в оренду земельної ділянки ЗАТ "Одесарибгосп" на території Біляївського району Одеської області"; визнати недійсним договір оренди землі б/н, укладений 04.11.2005 року між Біляївською районною державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством "Одесарибгосп", який зареєстровано 11.01.2005 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Біляївського районного відділу земельних ресурсів за №040551600001 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №8519998, №8598128, №8599705 з усіма додатками до нього; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесарибгосп" (усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Одеське лісове господарство" земельні ділянки загальною площею 521 га з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:00591, 5121085600:01:001:00592, які розташовані на території Біляївського району Одеської області за межами населеного пункту.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що відповідачем-1 незаконно, у користування відповідача - 2 та без згоди Кабінету Міністрів України, вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 521 га з державного лісового фонду, що призвело до фактичної зміни цільового призначення вказаних земель лісогосподарського призначення на землі водного фонду, що суперечить вимогам земельного законодавства та здійснене без необхідних погоджень відповідних державних органів.
На підтвердження своєї правової позиції, прокурором було надано наступні документи:
- лист Біляївської райдержадміністрації від 28.07.2020 року;
- розпорядження Біляївської райдержадміністрації №939 від 16.12.2004 року;
- договір оренди укладений між Біляївською райдержадміністрацією та Закритим акціонерним товариством «Одесарибгосп» 6/н від 04.01.2005 року;
- додаткову угоду до договору оренди від 14.09.2016 року;
- лист ВО «Укрдержліспроект» із додатками від 24.07.2020 року;
- викопіювання з Публічної кадастрової карти, Лісового кадастру щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 512101О100:01:001:0l07, 5121085600:01:001:0591, 5121085600:01:001:0592;
- лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27.08.2020 року;
- лист Секретаріату Кабінету Міністрів України №34802/0/2-20 від 15.10.2020 року;
- лист Міністерства юстиції України від 10.11.2020 року;
- лист Секретаріату Кабінету Міністрів України №38995/0/2-20 від 23.11.2020 року;
- лист Державного агентства лісових ресурсів У країни від 03.11.2020 року;
- довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0107;
- довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121085600:01:001:00591;
- довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5121085600:01:001:00592;
- інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 5121010100:01:001:0107;
- інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 5121085600:01:001:00591;
- інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 5121085600:01:001:00592;
- інформацію з Єдиного державного реєстру щодо ЗАТ «Одесарибгосп»;
- інформацію з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ «Одесарибгосп»;
- лист ПП «Дельтаконсалтинг» про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.02.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2021 року у справі №916/500/21 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, вирішено питання про залучення у справі третьої особи.
05.08.2021 року до Господарського суду Одеської області від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання за вх. №20942/21, у якому прокурор просив суд залучити Одеську обласну державну адміністрацію до участі у справі як правонаступника позивача - Кабінету Міністрів України.
У вказаному вище клопотанні прокурор, посилаючись на те, що внаслідок видачі спірного розпорядження Біляївською районною державною адміністрацією та укладення незаконного договору оренди, земельні ділянки вибули із державного лісового фонду із порушенням вимог земельного законодавства, зазначає, що спірні земельні ділянки, загальною площею 521 га на момент передачі їх у користування, належали та на теперішній час належать до земель лісогосподарського призначення, перебували у постійному користуванні Державного підприємства «Одеське лісове господарство» та належать до земель державного лісового фонду, а відтак оскільки останні є об'єктом земельних правовідносин, суб'єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно із нормами земельного та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду.
Прокурор зазначив, що у даному випадку земельними ділянками лісогосподарського призначення неправомірно розпорядилася Біляївська районна державна адміністрація Одеської області, аніж було передбачено чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин, проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021 року, внесено зміни до ст. 122, 149 Земельного кодексу України та визначено, що власником (розпорядником) земель державного лісового фонду, розташованих за межами населених пунктів, є обласні державні адміністрації. Таким чином, як зауважив прокурор, з 27.05.2021 року власником (розпорядником) спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту Яськівської сільської, Біляївської міської рад Одеського (Біляївського) району Одеської області, площею 521 га, є Одеська обласна державна адміністрація.
Вищенаведені обставини, та те, що на даний час, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Одеська обласна державна адміністрація, яка у зв'язку зі змінами до національного законодавства є правонаступником Кабінету Міністрів України, стали підставами для звернення прокурора з відповідним клопотанням.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року у справі №916/500/21 (головуючий суддя Волков Р.В., судді: Цісельський О.В., Мостепаненко Ю.І.), клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 05.08.2021 року вх. №20942/21 про заміну позивача задоволено; здійснено заміну позивача - Кабінету Міністрів України на правонаступника - Одеську обласну державну адміністрацію.
Предметом апеляційного перегляду у даному випадку є правомірність вказаної вище ухвали щодо заміни Кабінету Міністрів України на правонаступника - Одеську обласну державну адміністрацію, у зв'язку із зміною національного законодавства у сфері земельних відносин.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16, від 20.09.2021 року у справі № 909/51/17).
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, наприклад, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
Таким чином, як зазначив Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 року у справі №2а/1215/98/2012 підставою для переходу компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття такої компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №812/1408/16. Відтак, під час процесу публічного правонаступництва, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що прокурор до Господарського суду Одеської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, мотивуючи це тим, що відповідачем-1 незаконно, у користування відповідача - 2 та без згоди Кабінету Міністрів України, який у відповідності до вимог п. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) мав право вилучати земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження, ліси площею понад 10 гектарів, вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 521 га з державного лісового фонду, що призвело до фактичної зміни цільового призначення вказаних земель лісогосподарського призначення на землі водного фонду, що суперечить вимогам земельного законодавства та здійснене без необхідних погоджень відповідних державних органів.
Частиною 3 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам та юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснювалася за проектами відведення в порядку, встановленому ст. 118, 123 Кодексу. У відповідності до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що вилучення земельних ділянок провадилося за згодою землекористувачів на підставі рішень зокрема, Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, відповідно до їх повноважень. При цьому, ч. 9 вказаної статті було визначено, що саме Кабінет Міністрів України вилучав такі земельні ділянки державної власності, які перебували у постійному користуванні, площею, понад 10 га, крім випадків, передбачених ч. 5-8 цієї статті та у випадках, визначених ст. 150 Земельного кодексу України.
Тобто, на час виникнення спірних правовідносин, розпорядником земельних ділянок лісогосподарського призначення, загальною площе 521 га, розташованих за межами Яськівської сільської, Біляївської міської рад Одеського району Одеської області був Кабінет Міністрів України, до виключних повноважень якого і належало передання їх у власність у подальшому.
Проте, відповідно до вимог ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч. 3, 4, 8 цієї статті, у власність або у користування за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району тощо.
Статтею 149 даного кодексу зі змінами, внесеними 27.05.2021 року передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених cт. 122 цього Кодексу з урахуванням вимог cт. 150 цього Кодексу.
Статтею 8 Лісового кодексу передбачено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Відповідно до cт. 9 Лісового кодексу, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» внесено зміни до ст. 149 Земельного кодексу України, а саме визначено порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування: земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відтак, з огляду на зазначені вище обставини, фактично, в силу вимог Закону, від Кабінету Міністрів України до Одеської обласної державної адміністрації відбулося передання адміністративної компетенції, як від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, знову ж таки на підставі Закону.
Таким чином, судом першої інстанції вірно було встановлено, що з 27.05.2021 року власником (розпорядником) спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту Яськівської сільської, Біляївської міської ради Одеського району Одеської області з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0107, 5121085600:01:001:0591, 5121085600:01:001:0592 загальною площею 521 га, стала Одеська обласна державна адміністрація, оскільки на час подання прокурором клопотання про заміну позивача, розпорядник спірної земельної ділянки, яка раніше перебувала у постійному користуванні ДП «Одеський лісгосп» змінився з одного органу виконавчої влади на інший.
Питання про заміну сторони її правонаступником вирішується виключно судом у порядку, передбаченому ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.
Так, як було зазначено судом апеляційної інстанції раніше, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 у справі № 908/2168/19 зазначив, що вирішуючи питання процесуального правонаступництва, суд зобов'язаний керуватися доказами, які беззаперечно підтверджують факт настання матеріального правонаступництва за конкретним предметом спору та відносно конкретного учасника у відносинах, щодо яких виник спір.
Таким чином, твердження скаржника щодо того, що прокурор не надав доказів прийняття компетентним органом України закону або нормативного акту, який би передавав повноваження щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками від Кабінету Міністрів України до Одеської обласної державної адміністрації не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки право розпорядження спірними земельними ділянками перейшло до адміністрації за вимогами закону.
Також до уваги колегія суддів не бере посилання скаржника як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, відсутність у прокурора підстав для представництва Одеської обласної державної адміністрації у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з огляду на те, що дане питання вирішується судом виключно під час розгляду справи по суті, що під час апеляційного перегляду справи №916/500/21 є неможливим з огляду на вимоги ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.04.2021 року у справі №910/11702/18 як таку, що застосовується у спірних правовідносинах, судова колегія зазначає таке.
Так, у справі що переглядалася касаційним судом, предметом спору було витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, предметом касаційного оскарження - ухвала про процесуальне правонаступництво юридичних осіб, пов'язаних із банківською діяльністю. Відтак, правовідносини у вказаній вище постанові є відмінними від тих, які переглядаються, питання щодо публічного правонаступництва не розглядалися, з огляду на що вказана правова позиція не може бути застосована апеляційним судом під час перегляду даної ухвали місцевого господарського суду про заміну позивача в розрізі наявних правовідносин.
Отже, у контексті наведеного вище, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності у Одеської обласної державної адміністрації прав, як у правонаступника після Кабінету Міністрів України захищати інтереси держави у сфері земельних правовідносин.
Відтак, з огляду на зазначені вище обставини, висновок Господарського суду Одеської області, викладений в оскаржуваній ухвалі щодо наявності підстав, у відповідності до вимог ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, для заміни позивача у справі №916/500/21 є правомірним.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В зв'язку з викладеним вище, приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с.Яськи Одеської обл. не потребує задоволення за її доводами, а ухвала Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року про заміну позивача у справі № 916/500/21 відповідає вимогам процесуального законодавства і правові підстави для її скасування у даному випадку відсутні.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАРИБГОСП", с.Яськи Одеської обл. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року про заміну позивача на правонаступника у справі № 916/500/21 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 року про заміну позивача на правонаступника у справі № 916/500/21- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 20.12.2021 року.
Повний текст постанови складено 21 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
С.І. Колоколов