ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
16 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1536/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.,
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання:Глущенко Т.А.
за участю представників сторін:
від заявника - Шеремет М.П. (ордер СЕРІЇ АІ №1182841 від 10.12.2021р.)
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від „22" жовтня 2021р. про вжиття заходів забезпечення позову
у справі № 915/1536/21
за заявою Фермерського господарства "Агро-Виробник"
до Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області
про визнання незаконним рішення та визнання права користування на умовах оренди земельною ділянкою,
головуючий суддя: Давченко Т.М.
місце прийняття ухвали: Господарський суд Миколаївського області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 16.12.2021 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У жовтні 2021 Фермерське господарство "Агро-Виробник"звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд:
1. Прийняти цю заяву та невідкладно розглянути її протягом двох днів з моменту отримання.
2. Оглянути електронні докази, які містяться в мережі Інтернет за посиланнями, зазначеними в цій заяві:
https://rada.info/upload/users_files/04376699/docs/e03db42b3dfdc836004dbdb4e48be4a1.pdf
https://rada.info/upload/users_files/04376699/docs/811e66ec4d77127875ec6af06a75c6af.pdf
https://rada.info/upload/users_files/04376699/docs/51465f633de64342463c405e82af3060.pdf
https://vradiivska-gromada.gov.ua/news/1634364030/
https://rada.info/upload/users_files/04376699/docs/2af2285688496421632ea5a39249ab52.pdf
3.Ухвалити рішення про забезпечення позову ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "АГРО-ВИРОБНИК" (Код ЄДРПОУ 40015405) до ВРАДІЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Код ЄДРПОУ: 04376699, адреса: 56301, Миколаївська обл., Врадіївський р-н, смт Врадіївка, вул. Незалежності, 91) про визнання незаконним рішення чотирнадцятої сесії восьмого скликання ВРАДІЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ № 31 від 29 вересня 2021 року, визнання за ФГ "АГРО-ВИРОБНИК" права користування на умовах оренди земельною ділянкою, площею 29,0115 га (кадастровий номер: 4822384500:01:000:0502), для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в межах території Сирівської сільської ради, Первомайського (Врадіївського) району, Миколаївської області за договором оренди від 03 вересня 2015 року та визнання за ФГ "АГРО-ВИРОБНИК" права користування на умовах оренди земельною ділянкою, площею 39,2491 га (кадастровий номер: 4822384500:01:000:0503), для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в межах території Сирівської сільської ради, Первомайського (Врадіївського) району, Миколаївської області за договором оренди від 03 вересня 2015 року шляхом:
- заборони ВРАДІЇВСЬКІЙ СЕЛИЩНІЙ РАДІ вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключено: про здійснення поділу земельних ділянок, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або оренду, про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про зміну конфігурації спірних земельних ділянок, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера, земельних ділянок площею 39,2491 га кадастровий номер 4822384500:01:000:0503 та площею 29,0115 кадастровий номер 4822384500:01:000:0502 які знаходяться в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.
- заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та його структурним підрозділам, в тому числі державним кадастровим реєстраторам Відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельних ділянок площею 39,2491 га кадастровий номер 4822384500:01:000:0503 та площею 29,0115 кадастровий номер 4822384500:01:000:0502 які знаходяться в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.;
- заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок площею 39,2491 га кадастровий номер 4822384500:01:000:0503 та площею 29,0115 кадастровий номер 4822384500:01:000:0502, які знаходяться в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області".
Заяву мотивовано тим, що Фермерське господарство "Агро-Виробник" має намір пред'явити позов до Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання незаконним рішення чотирнадцятої сесії восьмого скликання Врадіївської селищної ради від 29.09.2021 № 31, а також про визнання за Фермерським господарством "Агро-Виробник" права користування на умовах оренди:
- земельною ділянкою площею 29,0115 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0502, яка знаходиться в межах території Сирівської сільської ради Первомайського (Врадіївського) району Миколаївської області за договором оренди від 03.09.2015;
- земельною ділянкою площею 39,2491 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0503, яка знаходиться в межах території Сирівської сільської ради Первомайського (Врадіївського) району Миколаївської області за договором оренди від 03.09.2015.
Фермерське господарство "Агро-Виробник" вважає, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову, у випадку прийняття рішення на користь заявника, не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельних ділянок, що є головною метою судочинства; лише вжиття указаних вище заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав заявника та забезпечить можливість реального судового захисту.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2021 року у справі №915/1536/21 (суддя Давченко Т.М.) задоволено заяву Фермерського господарства "Агро-Виробник" про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі. Заборонено Врадіївській селищній раді вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про здійснення поділу земельних ділянок, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або оренду, про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про зміну конфігурації земельних ділянок, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) відносно земельних ділянок: площею 39,2491 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0503 та площею 29,0115 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0502, які знаходяться в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.
Заборонено державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та його структурним підрозділам, в тому числі державним кадастровим реєстраторам Відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельних ділянок: площею 39,2491 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0503 та площею 29,0115 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0502, які знаходяться в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.
Заборонено суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок: площею 39,2491 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0503 та площею 29,0115 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0502, які знаходяться в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.
Застосовуючи такі заходи забезпечення позову, суд виходив з того, що існує ймовірність що до закінчення розгляду спору за позовом ФГ "Агро-Виробник" Врадіївська селищна рада може розпорядитися спірними земельними ділянками, зокрема, здійснити їх поділ, передати їх у власність або оренду третіх осіб, тощо; такі обставини можуть призвести до ситуації, коли позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Крім того, судом зазначено, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, безпосередньо пов'язані з предметом спору, а саме з визнанням за ФГ "Агро-Виробник" права користування спірними земельними ділянками згідно договорів, укладених засновником заявника з Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області.
А тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, співмірними та достатніми для того, щоб забезпечити справедливе та ефективне відновлення порушених прав позивачу, у разі задоволення позову.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Врадіївська селищна рада Первомайського району Миколаївської області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2021 по справі №915/1536/21 про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 277 ГПК України є підстави скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 22.10.2021 по справі №915/1536/21, оскільки судом:
- нез'ясовані обставини, що мають значення для справи (що договори оренди припинили свою дію зі смертю орендаря та що до створення ФГ «Агро-Виробник» не перейшли усі права та обов'язки орендаря - ОСОБА_1 за договорами оренди землі);
- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (що право оренди на спірні земельні ділянки перейшло до ФГ «Агро-Виробник»);
- невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (помилковий висновок про те, що до створеного ОСОБА_1 ФГ «Агро-Виробник» перейшли усі права та обов'язки орендаря за договорами оренди землі);
- порушення норм процесуального права або неправильне застосування судом норм матеріального права (суд не застосував положення ч.1 ст.31 ЗУ «Про оренду землі», позовні вимоги з якими має намір звернутись ФГ «Агро-Виробник» - визнання права користування на умовах оренди земельними ділянками не відповідають способу захисту встановленому чинним господарським процесуальним кодексом України).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 клопотання Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Врадіївській селищній раді Первомайського району Миколаївської області строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від „22" жовтня 2021р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 915/1536/21; призначено розгляд апеляційної скарги Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області на 16 грудня 2021 року о 15:00 год.
13.12.2021 від представника Фермерського господарства "Агро-Виробник" - Шеремет М.П. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «EasyCon» (e-mail makssh2008@ukr.net тел. 0685671868).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 клопотання представника Фермерського господарства "Агро-Виробник" - Шеремет М.П. про проведення судового засідання, призначеного на 16 грудня 2021р. о 15:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».
14.12.2021 від Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області надійшла заява, відповідно до якої селищна рада просить розглядати справу без присутності представника у зв'язку із завантаженістю на роботі.
15.12.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Фермерського господарства "Агро-Виробник" про роз'яснення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 про відкриття апеляційного провадження у справі № 915/1536/21.
16.12.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Фермерського господарства "Агро-Виробник" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2021 по справі №915/1536/21 без змін.
В судовому засіданні 16.12.2021 в режимі відеоконференції представник ФГ «Агро-Виробник» просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, а саме, про забезпечення позову.
За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Судова колегія зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
При вжитті таких заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що в даному випадку ФГ "Агро-Виробник" вважає себе належним орендарем земельних ділянок за кадастровими номерами 4822384500:01:000:0502 та 4822384500:01:000:0503, і має на меті захист своїх прав орендаря, які не визнаються Врадіївською селищною радою. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що в даній справі позивач має на меті звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі № 911/1551/18.
Як встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, яке на той час було розпорядником земельних ділянок, були укладені договори оренди земельних ділянок від 03.09.2015 щодо земельних ділянок площею 39,2491 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0503 та площею 29,0115 га за кадастровим номером 4822384500:01:000:0502, які знаходяться в межах території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.
У подальшому з метою використання зазначених земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17.09.2015 було створено ФГ "Агро-Виробник", до якого, за твердженнями заявника, перейшли усі права та обов'язки орендаря за договорами оренди землі.
У подальшому орендовані заявником земельні ділянки перейшли у комунальну власність і на даний час їх розпорядником є Врадіївська селищна рада.
Після смерті засновника ФГ "Агро-Виробник" та орендаря земельних ділянок ОСОБА_1 Врадіївською селищною радою винесено рішення від 29.09.2021 № 31, яким вирішено вважати договори оренди припиненими у зв'язку зі смертю фізичної особи-орендаря.
Вказані дії Врадіївської селищної ради ФГ "Агро-Виробник" вважає незаконними та такими, що свідчать про невизнання відповідачем права оренди ФГ "Агро-Виробник" на вказані вище земельні ділянки.
Заявник зазначає, що Врадіївська селищна рада як розпорядник спірних земельних ділянок, в силу приписів ст. 122 ЗК України, не позбавлена права та можливості, незважаючи на наявність судового спору, приймати рішення та здійснювати дії, спрямовані на зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об'єднання, передання у власність чи надання у користування щодо спірної земельної ділянки.
У даному випадку у разі поділу земельних ділянок, які є предметом договорів оренди землі, відбудеться зміна їх меж та площі та припиниться їх існування в дійсних межах.
При цьому, за твердженнями заявника, Врадіївська селищна рада вже вчиняла дії, направлені на поділ земельних ділянок та передання їх іншим особам.
На підтвердження викладених обставин ФГ "Агро-Виробник" подано роздруківки проектів рішень Врадіївської селищної ради від 27.05.2021 №№ 14, 15, якими передбачалося, зокрема, припинення права користування (оренди) спірних земельних ділянок у зв'язку зі смертю користувача земельних ділянок ОСОБА_1 , а також надання дозволу третім особам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель для ведення фермерського господарства сільськогосподарського призначення (ріллі) комунальної власності Врадіївської селищної ради, шляхом поділу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 4822384500:01:000:0502 та 4822384500:01:000:0503.
Заявник зазначає, що, хоча рішення 27.05.2021 не були прийняті, проте наявність самого проекту таких рішень та включення цих питань свідчать про реальну можливість та намір поділити ці земельні ділянки; до того ж, наступна п'ятнадцята сесія Врадіївської селищної ради восьмого скликання відбудеться 27.10.2021.
Викладені обставини підтверджуються роздруківкою оголошення про проведення XV сесії восьмого скликання на офіційному веб-сайті Врадіївської селищної ради.
З огляду на викладене, припущення заявника, що існує ймовірність того, що до закінчення розгляду спору за позовом ФГ "Агро-Виробник", Врадіївська селищна рада може розпорядитися спірними земельними ділянками, зокрема, здійснити їх поділ, передати їх у власність або оренду третіх осіб, тощо; такі обставини можуть призвести до ситуації, коли позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, є достатньо обґрунтованими.
Таким чином, судова колегія вважає цілком обґрунтованим та законним висновок суду першої інстанції про доведеність заявником наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певних видів забезпечення позову, зокрема, наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом заборони Врадіївській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо розпорядження спірними земельними ділянками; заборони державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та його структурним підрозділам, вчиняти будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок; заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Крім того, застосування вищевказаних заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів селищної ради. При цьому, спірні земельні ділянки фактично перебувають у володінні селищної ради, а обмежується лише можливість розпорядження ними.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду першої інстанції, не довів порушення судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення. Також, апелянтом не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги.
Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2021 року у справі № 915/1536/21 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1.Апеляційну скаргу Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2021 року по справі №915/1536/21 залишити без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
21.12.2021р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький