79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" грудня 2021 р. Справа №914/3116/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Бонк Т.Б.,
Суддів Матущак О.І., Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Кострик К.,
представники сторін - не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “Лоций” від 26.05.2021 (вх. суду від 31.05.2021 №01-05/1882/21)
на рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2021, повний текст складено 05.05.2021 (суддя Ділай У.І.)
у справі № 914/3116/20
за позовом: Приватного підприємства “Лоций”, м.Львів
до відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів
про: визнання договору оренди №3-10570-17 від 11.04.2017 нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул. Повітряна,88 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
У листопаді 2020року ПП «Лоций» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі- УКВ) про визнання договору оренди №3-10570-17 від 11.04.2017 нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул. Повітряна,88 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі укладеного 11.04.2017 сторонами договору оренди №3 -10570-17 відповідач передав позивачу в строкове платне користування приміщення загальною площею 355,8кв м, розташовані на вул. Повітряна,88, строком до 10.04.2020. Позивач вказує, що будучи добросовісним орендарем, маючи намір скористатись своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договору на новий строк, відповідно до п.4.5 договору 22.01.2020 він звернувся через ЦНАП із заявою про продовження договору оренди №3 -10570-17. Поряд з тим, зазначає, що умовами п.4.7 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та вказує, що протягом січня по жовтень 2020року на адресу орендаря не надходила жодна кореспонденція від УКВ. 22.07.2020 позивач вдруге звернувся через ЦНАП із заявою про продовження договору оренди, і у зв'язку з відсутністю будь-якої кореспонденції від УКВ позивач вважав, що договір є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
Разом з тим, позивач вказує, що у жовтні 2020року йому випадково стало відомо про наявність в Господарському суді Львівської області справи №914/1422/20 за позовом УКВ до ПП «Лоций» про виселення з орендованого приміщення, після ознайомлення з матеріалами якої підприємству стало відомо про повідомлення УКВ №2302-вих-29393 від 10.04.2020 про припинення договірних відносин у зв'язку з закінченням терміну договору оренди. Позивач стверджує, що вказане повідомлення він не отримував, про його існування йому стало відомо виключно за результатами ознайомлення з матеріалами справи №914/1422/20, відтак вважає, що відповідач не дотримався порядку визначеного п. 4.7 договору, на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку була відсутня заява орендодавця щодо припинення договору, а направлене відповідачем як орендодавцем повідомлення № 2302-вих.-29393 від 10.04.2020 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору, не було отримане орендарем, що має істотне значення для визнання договору оренди продовженим відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тобто на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку було відсутнє заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк.
Також позивач зазначив, що після з'ясування предмету та підстав позову у справі № 914/1422/20, директор ПП «Лоций» після звернення до Центру надання адміністративних послуг, 19.11.2020 отримав повернутий пакет документів з листом СЕД Львівської міської ради за № 2302-вих-65234 від 25.08.2020, в якому повідомлено, що питання продовження договору оренди розглянуто 30.01.2020 на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади міста Львова (протокол №2, питання №3/33), за результатом розгляду якого прийнято рішення про відмову в продовженні договору у зв'язку із відсутністю листа - погодження Управління культури Департаменту розвитку ЛМР. На думку позивача, УКВ зазначило формальну причину, з якої договір оренди не може бути укладений на нових умовах, а саме, відсутності листа-погодження Управління культури Департаменту розвитку ЛМР, хоча в Інформаційній картці прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомого майна або внесення змін до договору оренди, затвердженої Наказом Начальника управління комунальної власності від 28.02.2019 №13-а, згідно з якою і подавався весь необхідний пакет документів із зверненням про продовження договору, не було передбачено подання такого лист-погодження та в переліку документів він був теж відсутнім.
З урахуванням наведеного, посилаючись на ст. 764 ЦК України, ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», позивач просить задоволити позов та визнати продовженим договір оренди №3-10570-17 від 11.04.2017 нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул. Повітряна,88 на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.04.2021 у справі № 914/3116/20 відмовлено у задоволенні позову.
При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що норми чинного законодавства ( ст.764 ЦК України та ч. 2 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна») передбачають автоматичне продовження (поновлення) договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, якщо орендар продовжує користуватися майном і відсутня заява однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору. Суд встановив, що 10.04.2020 відповідач направив лист № 2302-вих-29393, в якому повідомив про відмову у продовженні спірного договору оренди у зв'язку з відсутністю листа-погодження управління культури, що свідчить про відсутність підстав для пролонгації договору, а відтак дійшов висновку , що договір оренди припинив свою дію. При цьому, суд послався на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 № 910/719/19, згідно з яким негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства. Суд відхилив як безпідставні заперечення орендаря з приводу порушення його переважного права та порядку здійснення повідомлення позивачем, вказавши, що доводи позивача свідчить про помилкове ототожнення ним правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями статті 764 ЦК України, частини другої статті 17 Закону № 2269-XII, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 ЦК України та частина третя статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норма матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.
Скаржник вказує, зокрема, що він є добросовісним орендарем, переважне право якого порушено діями відповідача, а прийнятим судом рішення порушено баланс між забезпеченням стабільності та сталості становища орендаря та правом володіти і розпоряджатись своїм майном орендодавця, оскільки суд не врахував належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, вчинених дій щодо його продовження, а також те, що відповідач неналежним чином повідомив скаржника про відмову у продовженні спірного договору (повідомлення повернулось до одержувача з довідкою «за закінченням терміну зберігання»).
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Так, відповідач вказує, що доказами надіслання позивачу повідомлення про припинення договірних відносин є наявні в матеріалах справи список згрупованих рекомендованих відправлень з відміткою Укрпошти та фіскальний чек, номер списку відправлень (2096) відповідає зазначеному у фіскальному чеці номеру. Зазначає, що договір припинено у зв'язку з закінченням терміну його дії та повідомленням орендодавця, тому будь-які звернення скаржника з заявами до або закінчення дії договору не скасовують цього факту. Вважає безпідставними доводи скаржника про порушення його переважного права орендаря, оскільки у даній справі відповідач заявив позов про поновлення договору оренди на той самий строк і тих самих умовах, а не про укладення договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря.
У поданих 30.08.2021 письмових поясненнях скаржник вказує, що оскільки повідомлення від 10.04.2020 про відмову в продовженні договору оренди УКВ надіслало без опису вкладення достименно встановити, що саме вказане повідомлення було надіслано орендарю є неможливим.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі № 914/3116/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.
Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.
Так, у судовому засіданні 14.09.2021, в якому представник обох сторін надали усні пояснення щодо даного спору, оголошено перерву до 09.11.2021.
09.11.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту приймання-передачі від 12.10.2021, відповідно до якого ПП «Лоций» повернуло об'єкт оренди за договором №3-10570-17 від 11.04.2017, та лист Централізованої бібліотечної системи для дорослих м.Львова №142 від 12.10.2021 про повернення об'єкта оренди.
З урахуванням вказаного клопотання апеляційний суд ухвалою від 09.11.2021 відклав розгляд справи на 08.12.2021 та надав скаржнику можливість подати письмові пояснення щодо обставин даної справи з урахуванням наданих доказів про повернення об'єкта оренди за актом від 12.10.2021.
У судове засідання 08.12.2021 сторони не забезпечили явки своїх представників.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :
11.04.2017 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавець) та ПП «Лоций» (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №З-10570-17, відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі наказу УКВ від 13.03.2017 №95-О та договору оренди від 01.10.2009 №З-7295-9 передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Львова (Балансоутримувач), приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, буд. 88, загальною площею 355, 8 кв.м.
Відповідно до пункту 3.3 договору у зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт вважається переданим з моменту підписання даного договору.
У відповідності до п.4.1. договору термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 11.04.2017 до 10.04.2020 включно.
Згідно з п.4.5 договору сторони погодили, що орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.
Пунктом 4.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Умовами договору оренди( п.4.12) передбачено, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
В матеріалах справи наявна копія повідомлення УКВ «Про припинення договірних відносин у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди» від 10.04.2020 №2302-вих-29393, адресоване ПП «Лоций» (вул.Повітряна,88) та балансоутримувачу ЦБС для дорослих м.Львова.
Як доказ надіслання вказаного повідомлення УКВ долучило список згрупованих відправлень від 15.04.2020, відповідно до якого лист від 10.04.2020 №2302-вих-29393 надісланий ПП «Лоций» на адресу вул.Повітряна,88,м. Львів, 79052 (третє відправлення в таблиці-списку), який містить штемпель відділення поштового зв'язку від 16.04.2020, список згрупованих відправлень рекомендованих листів №2096 (відповідно до якого відправлення 7900602322749 надіслано на адресу Львів, 79052) та фіскальний чек від 16.04.2020 на список №2096.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ДП «Укрпошта» від 16.12.2021 поштове відправлення 7900602322749 (з повідомленням № 2302-вих-29393 від 10.04.2020) видане в доставку 21.04.2020, оскільки під час доставки ПП «Лоций» було зачинено листоноша залишила повідомлення Ф.22, повторне повідомлення доставлено 24.04.2020, адресат за відправленням не звернувся, його було повернено по зворотній адресі за закінченням терміну зберігання.
Також в матеріалах справи наявні листи УКВ від 21.02.2020 №2302-вих-10198 (за результатом розгляду звернення ПП «Лоций» щодо продовження договору оренди від 22.01.2020 за №2-4944/АП-Л-2302), в якому повідомлено, що 30.01.2020 на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м.Львова (протокол №2, питання №3/33) прийнято рішення про відмову в продовженні договору оренди від 11.04.2017 №3-10510-17 у зв'язку з відсутністю листа-погодження управління культури ДЕР ЛМР, та лист від 25.08.2020 №2302-вих-65234 (за результатом розгляду звернення ПП «Лоций» щодо продовження договору оренди від 27.07.2020 за №2-36121/АП-Л-2302), в якому повторно зазначено про прийняте комісією 30.01.2020 рішення про відмову в продовженні договору оренди.
В матеріалах справи наявний витяг з протоколу №2 засідання комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м.Львова, яким підтверджено прийняття комісією рішення про відмову ПП «Лоций» в продовженні договору оренди №3-10510-17.
Крім того, під час розгляду даної справи апеляційним судом відповідач надав суду підписаний 12.10.2021 представником ПП «Лоций» та Централізованою бібліотечною системою для дорослих м.Львова акт приймання-передачі приміщення площею 355,8кв м. на вул. Повітряна,88, що свідчить про те, що орендар повернув орендовані приміщення балансоутримувачу.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України).
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст.283 ГК України).
Згідно з ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч.4 ст.284 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Одностороння відмова від договору оренди не допускається (ч.1 ст.291 ГК України).
Згідно з ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 2 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалось, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч.3 ст.17 вказаного Закону після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
У п.4.5 договору сторони погодили, що орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.
Пунктом 4.7 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Колегія суддів звертає увагу на помилкове ототожнення позивачем правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями статті 764 ЦК України, частини 2 статті 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 ЦК України та частина 3 статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.
Вказані правові інститути є взаємовиключними, оскільки реалізація орендарем переважного права можлива тільки у разі припинення дії попереднього договору оренди, а суть такої реалізації зводиться до надання добросовісному орендарю переваги перед іншими особами за рівних запропонованих орендодавцю умов договору оренди. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №904/5126/19).
Позивач, стверджуючи про порушення переважного права на укладення договору, просить суд визнати договір оренди від 11.04.2017 №3-10510-17 продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто просить суд вирішити спір щодо автоматичного продовження дії попереднього договору оренди.
Отже, предметом спору є поновлення (продовження) договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.
Слід зазначити, що положення як Цивільного кодексу України, так і ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» передбачають можливість та умови продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах за відсутності заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Разом з тим, судом встановлено відсутність взаємної згоди сторін на пролонгацію договору оренди № від 11.04.2017 №3-10510-17 та наявність повідомлення з боку орендодавця про заперечення щодо продовження договору оренди та припинення договірних відносин(лист від 10.04.2020 №2302-вих-29393), відтак, вказаний договір діяв до 10.04.2020, як це погоджено сторонами у п.4.1 договору, та з 11.04.2020 припинив свою дію.
Судом також встановлено, що повідомлення про припинення договірних відносин, у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди, орендодавець надіслав орендарю 16.04.2020, тобто у строк, визначений ч.2 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» і п.4.7 договору (протягом одного місяця після закінчення дії договору).
Вказане повідомлення надіслано на юридичну адресу орендаря - м. Львів, вул. Повітряна,88 (вказану в договорі, позовній заяві та апеляційній скарзі), що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 16.04.2020 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 16.04.2020, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270,з наступними змінами і доповненнями ( далі - Правила), встановлено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником (п.2).
Відповідно до пункту 66 Правил у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання.
За приписами пункту 67 Правил список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи та скріплюється печаткою (за наявності).
Згідно з пунктом 68 Правил про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.
Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання ( п.73).
Згідно із списком згрупованих рекомендованих відправлень від 16.04.2020 відправник -УКВ передав на відправлення 14 рекомендованих відправлень, у тому числі повідомлення від 10.04.2020 №2302-вих-29393 ПП «Лоций» на адресу вул.Повітряна,88,м. Львів, 79052 (третє відправлення в таблиці-списку). Названий список підписаний відправником і скріплений його печаткою, а також працівником відділення поштового зв'язку і містить відбиток календарного штемпеля - 16.04.2020. Про прийняття для пересилання поштових відправлень, вказаних у цьому списку, відділення поштового зв'язку видало відповідачу розрахунковий документ - фіскальний чек від 16.04.2020.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що належними доказами поштового повідомлення орендаря є опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19, оскільки у вказаній постанові відсутній такий висновок, поряд з тим, судом касаційної інстанції зазначено про належне повідомлення орендаря про припинення договору, виходячи з обставин справи та доказів, що містяться у матеріалах цієї справи, однак, не зроблено висновку, що лише такі докази є належними та допустимими при встановленні обставин щодо повідомлення орендаря про припинення договору.
Відтак належні список згрупованих рекомендованих відправлень від 16.04.2020 та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 16.04.2020, копії яких знаходяться у матеріалах справи, є належними доказами надіслання позивачу повідомлення про припинення договору.
Судом встановлено обставину припинення дії договору оренди 11.04.2020, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, та своєчасним запереченням орендодавця проти продовження дії договору, що означає втрату орендарем права на автоматичну пролонгацію договору оренди, у відповідності до ч.2 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».
При цьому, судом враховано, що заява (повідомлення) орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов'язальних правовідносин.
Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.
Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.
Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов'язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
Наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами відповідно до встановлених судами обставин справи свідчить про добросовісність звернення відповідача до позивача, вчинення відповідачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від позивача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
При цьому, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства (Подібний правовий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19).
Щодо посилань скаржника переважного права на укладення договору оренди, колегія суддів зазначає, що частиною 3 статті 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено поняття переважного права орендаря, що означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом. Передбачене статтею 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди на новий строк орендар може реалізувати тільки за умови, що власник майна має намір передавати об'єкт в оренду. Отже, сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення, чи зміна строку дії договору оренди.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2021 у справі № 914/3116/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Лоций” від 26.05.2021 (вх. суду від 31.05.2021 №01-05/1882/21) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2021 у справі № 914/3116/20-залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.12.2021
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
Судді О.І. Матущак
Г.Г. Якімець