79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"07" грудня 2021 р. Справа №921/124/20
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Кострик К.І.,
за участю представників сторін:
від стягувача - не з'явився;
від боржника - Кметик Я.С. (ордер №1018421 від 21.05.2021), Хомік В.М. - керівник;
приватний виконавець - не з'явився (належним чином повідомлений),
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" від 24.05.2021 (вх. суду від 05.07.2021 № 01-05/2258/21)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 (повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2021, суддя Боровець Я.Я., м. Тернопіль)
про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Волхонтет-Граніт" на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича під час виконання наказу Господарського суду Тернопільської області, виданого 25.08.2020
у справі № 921/124/20
стягувач: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська Зоря", с. Руданське Шаргородського району Вінницької області
боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт", м. Тернопіль
Короткий зміст вимог скарги та ухвали суду першої інстанції:
19 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волхонтет - Граніт" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича у справі №921/124/20 ( вх. № 2353), в якій просить: витребувати у приватного виконавця Снігура Олега Юрійовича Звіт з оцінки вартості незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП Нікітіною Людмилою Сергіївною; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича щодо проведення оцінки вартості незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт"; визнати такою, що не підлягає застосування, оцінку в формі письмового звіту з оцінки вартості майна боржника та висновок про ринкову вартість об'єкту оцінки незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі , виконані суб'єктом оціночної діяльності ФОП Нікітіною Людмилою Сергіївною.
Скаржник зазначив, що замовник не виконав вимог передбачених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ним порушено процедуру визначення вартості арештованого майна та така проведена без його повного та об'єктивного огляду оцінювачем, без отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі № 921/124/20 відмовлено у задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега.
При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та не доведеність скарги як в частині вимог щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича щодо проведення оцінки вартості незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" так і в частині вимог щодо визнання такою, що не підлягає застосування, оцінку в формі письмового звіту з оцінки вартості майна боржника та висновок про ринкову вартість об'єкту оцінки незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі , виконані суб'єктом оціночної діяльності Нікітіною Людмилою Сергіївною.
Суд першої інстанції зазначив, що дії приватного виконавця щодо залучення суб'єкта оцінки, визначенню вартості майна (здійснення оцінки), використання звіту про оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності Нікітіною Людмилою Сергіївною та передача майна боржника на реалізацію вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і при цьому право заявника на належне вчинення виконавчих дій при здійснені виконавчого провадження не було порушено, а отже у суду відсутні правові підстави для задоволення скарги на дії приватного виконавця.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Боржник - не погодився з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на те, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом першої інстанції не було в повній мірі з'ясовано обставин, що мають значення для справи, висновки викладені в ухвалі суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а відтак апелянт просить ухвалу суду скасувати.
Апелянт зазначає, що за приписами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» при проведенні оцінки майна саме приватний виконавець Снігур Олег Юрійович зобов'язаний був забезпечити суб'єкту оціночної діяльності вільний доступ до всього майна, що підлягає оцінці.
Апелянт вказує, що з матеріалів справи вбачається, що жодного повідомлення чи вимоги до апелянта щодо надання вільного доступу до об'єкта оцінки приватним виконавцем не було зроблено.
Апелянт переконаний, що саме неправомірні дії приватного виконавця Снігура Олега Юрійовича, а визначення вартості майна боржника є процесуальною дією приватного виконавця щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів, стали наслідком порушення законних прав та інтересів ТОВ «Волхонтет-Граніт» щодо встановлення реальної оцінки його майна у відповідності до вимог закону.
З огляду на вищенаведене, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі №921/124/20 та постановити нове рішення, яким скаргу ТОВ «Волхонтет-Граніт» на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича задоволити.
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець заперечує проти вимог апеляційної скарги та зазначає, що скаржник не навів у скарзі жодної норми закону, які порушено виконавцем у процесі визначення оцінки майна, та яким чином порушено його права.
Приватний виконавець переконаний, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вчинені приватним виконавцем виконавчі дії та дії суб'єкта оціночної діяльності Нікітіної Л.С. щодо визначення вартості описаного майна, вчинені відповідно до вимог законодавства, та в межах наданих повноважень.
Приватний виконавець вважає, що незалежна оцінка виконана у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», постанов КМУ №1440, від 10.09.2004 та 1442 від 28.10.2004 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», Норм професійної діяльності оцінювачів, затверджених радою УТО, протокол №7 від 11.04.95.
На думку виконавця, мотиви апеляційної скарги подані скаржником безпідставно для перешкоджання виконання рішення суду, що в свою чергу порушує права стягувача на повернення боргу.
Відтак, приватний виконавець просить відмовити скаржнику в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Крім того, від приватного виконавця надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №62977455 від 24.09.2021, відповідно до якої, у зв'язку з нереалізацією майна на третіх електронних торгах приватний виконавець повернув стягувачу виконавчий документ - наказ №921/124/20 виданий 25.08.2020.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" від 24.05.2021 (вх. суду від 05.07.2021 № 01-05/2258/21).
Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.
Так, ухвалою від 02.11.2021 розгляд справи відкладено на 07.12.2021.
У судовому засіданні 07.12.2021 представники боржника підтримали доводи апеляційної скарги та надали усні пояснення.
Стягувач, приватний виконавець та суб'єкт оціночної діяльності в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, в судове засідання викликатись неодноразово.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що стягувач, приватний виконавець та суб'єкт оціночної діяльності неодноразово повідомлялися про розгляд справи, поважності причин неявки суду не повідомили, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.
Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення боржника та його представника, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/124/20 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська Зоря" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет - Граніт" про стягнення заборгованості 120 000 грн заборгованості, 400 000 грн штрафу, 1 347 241 грн пені, 120270 грн 3% річних та 208 080 грн інфляційного збільшення боргу .
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2020 у справі №921/124/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет - Граніт" (вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, код 14372372) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська Зоря" (вул. Мічуріна, 20, с. Руданське, Шаргородський район, Вінницька область, код 03728200): 3 120 000 грн 00 коп. заборгованості, 400 000 грн 00 коп. штрафу, 559 633 грн 97 коп. пені, 120 270 грн 3% річних, 204 898,81 грн інфляційного збільшення боргу та 66 072 грн 04 коп. в повернення сплаченого судового збору. В решті позову, відмовлено.
25 серпня 2020 року Господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання судового рішення.
07.09.2020 стягувач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська зоря" звернулося із заявою до приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 25.08.2020 у справі №921/124/20.
08.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром Олегом Юрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62977455 з примусового виконання наказу №921/124/20 виданого 25.08.2020 Господарським судом Тернопільської області щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет - Граніт" (вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, код 14372372) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська Зоря" (вул. Мічуріна, 20, с. Руданське, Шаргородський район, Вінницька область, код 03728200): 3 120 000 грн 00 коп. заборгованості, 400 000 грн 00 коп. штрафу, 559 633 грн 97 коп. пені, 120 270 грн 3% річних, 204 898,81 грн інфляційного збільшення боргу та 66 072 грн 04 коп. в повернення сплаченого судового збору.
09.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. винесено постанову про розшук майна боржника.
06.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої описано та накладено арешт на незавершене будівництво, адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, що знаходиться за адресою м. Тернопіль , вул. Поліська, 11, готовністю 82%.
18.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. винесено постанову про призначення суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання Нікітіну Людмилу Сергіївну. Також, суб"єкту оціночної діяльності - суб"єкта господарювання Нікітіну Людмилу Сергіївну постановлено надати звіт (висновок) щодо визначення вартості описаного майна, саме: незавершене будівництво, адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, що знаходиться за адресою м. Тернопіль , вул. Поліська, 11, готовністю 82%, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1215777661101. Попереджено суб"єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
18.01.2021 між приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. (як, Замовником) та суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання Нікітіною Людмилою Сергіївною (як, Експертом) укладено договір №1, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов"язання щодо виконання робіт по проведенню незалежної оцінки майна боржника, описаного й арештованого Замовником згідно з Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 06.11.2020 про стягнення з ТОВ "Волхонтет - Граніт" на користь Сільськогосподарського ТОВ "Подільська зоря" нерухомого майна, а саме: незавершене будівництво, адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, що знаходиться за адресою м. Тернопіль , вул. Поліська, 11, що належить на праві власності ТОВ "Волхонтет - Граніт" згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта за номером 240792712 від 18.01.2021 з метою визначення його вартості без ПДВ, в умовах примусової реалізації на електронних торгах в межах виконавчого провадження.
09.02.2021 суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання Нікітіною Людмилою Сергіївною складено звіт №1-2021 про незалежну оцінку майна незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, що знаходиться за адресою м. Тернопіль , вул. Поліська, 11, готовність 82%, відповідно до якого зроблено висновок, що ринкова вартість незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовність 82%, що знаходиться за адресою м. Тернопіль , вул. Поліська, 11 визначена в сумі 15 700 587 грн без ПДВ.
26.04.2021 оцінювачем Колотило Костянтином Алампійовичем складено Рецензію на звіт про оцінку майна - незавершене будівництво, адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, готовність 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі , виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Нікітіною Людмилою Сергіївною , відповідно до п.67 Національного стандарту №1 та надано наступний висновок - Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Спірні правовідносини сторін, які є предметом розгляду у цій справі за скаргою ТОВ «Волхонтет-Граніт» на дії приватного виконавця, виникли у зв'язку з незгодою боржника з діями приватного виконавця, які учинялись з метою примусового виконання рішення господарського суду в межах відповідного виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
За змістом статей першої, другої, п'ятої Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
У зв'язку з чим, 18.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігуром О.Ю. винесено постанову про призначення суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб"єкта оціночної діяльності - суб"єкта господарювання Нікітіну Людмилу Сергіївну. Також, суб"єкту оціночної діяльності - суб"єкта господарювання Нікітіну Людмилу Сергіївну постановлено надати звіт (висновок) щодо визначення вартості описаного майна, саме: незавершене будівництво, адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, що знаходиться за адресою м. Тернопіль , вул. Поліська, 11, готовністю 82%, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 1215777661101. Попереджено суб"єкта оціночної діяльності про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
Відповідно до вимог статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент призначення та проведення оцінки) визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом 6 місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц.
Можливість оскарження оцінки майна шляхом скасування звіту про оцінку майна; визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанова від 24.07.2020 у справі №906/696/18, постанова від 15.10.2020 у справі №917/628/17 тощо).
При розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з частинами першою, другою статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Преамбулою Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-III від 12.07.2001 встановлено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Стаття 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
Стаття 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає, що суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.
Оцінювачами, відповідно до статті 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону. Оцінювачем не може бути особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення злочину або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення. Права, обов'язки та відповідальність оцінювачів встановлюються цим та іншими законами. Оцінювачу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
За приписами частини першої статті 18 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.
Згідно з частиною 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Згідно із статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена можливість рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Під час здійснення оцінки майна та майнових прав обов'язковими для застосування суб'єктами оціночної діяльності є Національного стандарту №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 та Національного стандарту №2, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004.
Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 (далі - Національний стандарт №1), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Таким чином, оцінка майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №1.
Національним стандартом №1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Положеннями пунктів 15 та 16 Національного стандарту №1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Положеннями пункту 52 Національного стандарту №1 визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Разом із цим відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Відмовляючи боржнику в задоволенні його вимог скарги на дії приватного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, що з матеріалів скарги та з огляду на її підстави, суд першої інстанції встановив, що боржник не зазначає яких саме порушень статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" припустився приватний виконавець призначаючи оцінку належного боржнику майна, при отриманні її результатів та повідомлення про неї боржника.
Слід зазначити, що суть скарги зводиться до незгоди боржника безпосередньо з результатами оцінки. При цьому жодні дії приватного виконавця Снігур О.Ю. у зв'язку з отриманою оцінкою (передання майна на реалізацію за визначеною оцінкою вартістю, продажу майна боржника за заниженою на його думку ціною, тощо) боржником фактично не оскаржуються.
За змістом доводи апеляційної скарги стосовно обставин, які боржник вважає такими, що свідчать про неправомірність та необґрунтованість звітів про оцінку та визначення ринкової майна - є тотожними доводам скарги на дії приватного виконавця.
Так, за доводами апеляційної скарги боржника, вартість арештованого майна перед його реалізацією, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності Нікітіною Л.С. у звіті про оцінку та визначення ринкової вартості майна, не відповідає ринковій вартості цього майна.
В силу пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у т.ч. на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та ін. осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також ін. органах, зазначених у ст. 5 цього Закону. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим. Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом. В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів. Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.
Відповідно до пункту 57 Національного стандарту №1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.
Відповідно до пункту 65 Національного стандарту №1 у рецензії повинні зазначатися: підстави проведення рецензування; повна назва звіту про оцінку майна, що був об'єктом рецензування, відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про можливість проведення зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових вимог провадження професійної оціночної діяльності; строк проведення рецензування і дата підписання рецензії; висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті); висновок про відповідність і правильність застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень; загальний висновок про достовірність оцінки майна.
Відповідно до пункту 67 Національного стандарту №1 Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Так, 09.02.2021 суб"єктом оціночної діяльності - суб"єктом господарювання Нікітіною Людмилою Сергіївною складено звіт №1-2021 про незалежну оцінку майна незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, що знаходиться за адресою м. Тернопіль , вул. Поліська, 11, готовність 82%, відповідно до якого зроблено висновок, що ринкова вартість незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовність 82%, що знаходиться за адресою м. Тернопіль , вул. Поліська, 11 визначена в сумі 15 700 587 грн без ПДВ.
Також, 26.04.2021 оцінювачем Колотило Костянтином Алампійовичем складено Рецензію на звіт про оцінку майна - незавершене будівництво, адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, готовність 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі , виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Нікітіною Людмилою Сергіївною , відповідно до п.67 Національного стандарту №1 та надано наступний висновок - Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції, перевіривши за матеріалами справи доводи апелянта вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено , що звіт про оцінку та визначення ринкової вартості нерухомого майна, суб'єктом оціночної діяльності Нікітіною Л.С., яка діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ№8127 від 17.12.2011 та посвідчення про підвищення кваліфікації МФ№7674 від 20.05.2020, складені у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до рецензії на звіт про оцінку майна - незавершене будівництво, адміністративно-побутовий корпус з матеріальним складом, готовність 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі , виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Нікітіною Людмилою Сергіївною , відповідно до п.67 Національного стандарту №1, - Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1585/1 від 31.10.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.112011 за №1351/20089, наказом Фонду державного майна України №3128 від 16.07.2012 затверджено форму рецензії на звіт про оцінку майна, згідно якої, серед іншого, рецензія повинна містити: Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (базовий кваліфікаційний документ); Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача; Свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів); Строк практичної діяльності з оцінки майна; Установа, де працює рецензент.
Вказану рецензію виконано рецензентом Колотило Костянтином Алампійовичем, додатком до рецензії на звіт про оцінку майна є Свідоцтво №102 від 25.01.2014 про включення інформації про оцінювача Колотила Костянтина Алампійовича до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів) та Свідоцтво №261 від 29.03.2000, видане Колотило Костянтину Алампійовичу , яке дає право на проведення робіт по експертній оцінці майна і нерухомості, майнових і немайнових прав, бізнесу, техніки та обладнання та території України (ліцензія Міністерства освіти України №113056 від 27.01.1997, угода з Фондом державного майна України про спільну діяльність від 26.02.97).
Відтак, наявність у цього оцінювача сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, відповідає приписам частини першої статті 18 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга ТОВ «Волхонтет-Граніт», як в частині вимог щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура Олега Юрійовича щодо проведення оцінки вартості незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" так і в частині вимог щодо визнання такою, що не підлягає застосування, оцінку в формі письмового звіту з оцінки вартості майна боржника та висновок про ринкову вартість об'єкту оцінки незавершеного будівництва, адміністративно-побутового корпусу з матеріальним складом, готовністю 82% по вул. Поліська 11 в м. Тернополі , виконані суб'єктом оціночної діяльності Нікітіною Людмилою Сергіївною , не підлягає задоволенню.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог частин першої - четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин першої, третьої статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням встановлених у цій справі обставин та на підставі зазначених вище норм процесуального законодавства, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства - не знайшли свого підтвердження, а відтак підстав для скасування цієї ухвали немає. Тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2270,00грн. на оплату судового збору, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" від 24.05.2021 (вх. суду від 05.07.2021 № 01-05/2258/21) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі №921/124/21 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.12.2021
Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк
Судді С.М. Бойко
Г.Г. Якімець