Ухвала від 15.12.2021 по справі

УХВАЛА

15 грудня 2021 року

м. Київ

провадження № 13-237зво21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19

розглянула заяву засудженого ОСОБА_20 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвали Верховного Суду України від 15 червня 2000 року і

встановила:

Вироком Київського міського суду від 27 жовтня 1999 року ОСОБА_20 було засуджено за пунктами «б», «е», «ж», «з», «і» ст. 93, ч. 4 ст. 117, ч. 3 ст. 140 Кримінального кодексу України 1960 року із застосуванням ст. 42 цього Кодексу до смертної кари з конфіскацією всього майна. Ухвалою Верховного Суду України від15 червня 2000 року покарання у виді смертної кари ОСОБА_20 замінено на довічне позбавлення волі. У решті вирок залишено без змін.

Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року

№ 6-(ІІ)/2021, засуджений ОСОБА_20 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України від 15 червня 2000 року за виключними обставинами, у якій просить вказане судове рішення у частині призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі скасувати і постановити нове рішення, яким призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років та у зв'язку з фактичним його відбуттям звільнити з місця позбавлення волі.

Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК установлення неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення є виключною обставиною за умови застосування судом відповідних норм при вирішенні конкретної справи.

Конституційний Суд України рішенням свого Другого сенату від 16 вересня

2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнав такими, що не відповідають Основному Закону України, положення ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК через неможливість їх застосування до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Верховну Раду України було зобов'язано невідкладно привести вказані статті КК у відповідність до Конституції України, зокрема, законодавчо унормувати порядок заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням та порядок застосування умовно-дострокового звільнення від його відбування.

Отже, виконання приписів Конституційного Суду України, відображених у рішенні, на яке посилається засуджений, насамперед повинно бути здійснено шляхом унесення Верховною Радою України змін до норм права, котрі регулюють звільнення від відбування покарання та заміну його невідбутої частини більш м'яким, з метою поширення їх дії на такий вид заходу примусу, як довічне позбавлення волі.

Удосконалення нормативно-правових актів є прерогативою законодавчої влади і не належать до повноважень суду будь-якої інстанції. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, повноваженнями якої охоплюється внесення змін до чинного законодавства України.

Крім того, питання про умовно-дострокове звільнення осіб від відбування призначеного покарання та заміна його невідбутої частини більш м'яким вирішуються під час виконання вироку в порядку ст. 539 КПК, тобто місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

З огляду на викладене Велика Палата не має правових підстав для перегляду за виключними обставинами оспорюваного судового рішення.

Таким чином, у відкритті провадження за зверненням засудженого ОСОБА_20 слід відмовити, а заяву - повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду

постановила:

Відмовити у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_20 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК ухвали Верховного Суду України від 15 червня 2000 року.

Заяву ОСОБА_20 з усіма доданими матеріалами повернути особі, яка їх подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_11

ОСОБА_3 ОСОБА_12

ОСОБА_4 ОСОБА_13

ОСОБА_5 ОСОБА_14

ОСОБА_6 ОСОБА_15

ОСОБА_7 ОСОБА_16

ОСОБА_8 ОСОБА_17

ОСОБА_9 ОСОБА_18

ОСОБА_10 ОСОБА_19