Справа № 22 -2846/ 2010 рік Головуючий в 1-й інстанції Погребняк Т.Ю.
Категорія 45 Доповідач - Осіян О.М.
”29” червня 2010 року. м. Дніпропетровськ
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.
суддів - Каратаєвої Л.О., Кузнєцова В.О.,
при секретарі - Кононенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року про закриття провадження у справі, -
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року закрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпродзержинської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпродзержинське міське управління земельних ресурсів про визнання незаконними та скасування рішень міської ради в частині передачі у власність земельних ділянок, скасування державних актів про право власності на землю. Провадження закрито із тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаної ухвали, посилаючись на те, що вона постановлена із порушенням норм процесуального права, оскільки характер спору між сторонами свідчить про наявність цивільних правовідносин.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпродзержинської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпродзержинське міське управління земельних ресурсів про визнання незаконними та скасування рішень міської ради в частині передачі у власність земельних ділянок, скасування державних актів про право власності на землю, суд визначив, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд правильно вказав на те, що позовні вимоги заявлені до органу місцевого самоврядування, який є суб'єктом владних повноважень, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 7 ст.3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають вимогам чинного законодавства.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року визначено, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Таким чином, із врахуванням зазначених положень закону та позовних вимог ОСОБА_1 відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307,312, 315 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: