Ухвала
Іменем України
13 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 466/2685/21
провадження № 61-19807ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 31 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» (далі - ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, в якому просила: визнати недійним договір купівлі-продажу від 23 березня 2021 року квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» і ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., реєстровий № 708; скасувати запис № 41131429 про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок»; витребувати спірну квартиру з чужого незаконного володіння.
ОСОБА_1 також подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду у справі законної сили.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона разом із сином ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . 19 липня 2007 року між ОСОБА_2 і Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра») було укладено кредитний договір № 22/МБ-33. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором було укладено договір застави та договір іпотеки, предметом якого є спірна квартира. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ «Надра» 6 968,45 доларів США заборгованості за кредитом, що еквівалентно 55 313,47 грн, та 7 328,79 доларів США заборгованості за відсотками, що еквівалентно 58 173,76 грн, а всього - 13 997,24 доларів США, що еквівалентно 113 487,23 грн. 27 липня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 41073612 з виконання зазначеного рішення суду, підстава закінчення виконавчого провадження - реалізовано транспортний засіб на електронних торгах 20 лютого 2017 року. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») перебуває у стані припинення. Їй стало відомо, що 17 липня 2020 року банк відступив права вимоги за кредитним договором ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». 23 березня 2021 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» і ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не мало права укладати оспорюваний договір купівлі-продажу квартири, оскільки строк виконання зобов'язання за цим договором закінчився та зобов'язання виконане. Наразі існує реальна небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення суду за її позовом, що може призвести до ускладнення виконання рішення суду або зробити його неможливим, тому є підстави для вжиття заходів забезпечення позову в цій справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 31 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. В порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено її відчужувати в будь-який спосіб.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що між сторонами дійсно виник спір щодо набуття у власність відповідачем ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» спірної квартири, співвласником якої є позивач, відтак існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також - обґрунтоване припущення щодо можливості відчуження майна на користь третіх осіб, тому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно задовольнити.
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», до якої приєдналося ТОВ «Нерухомість - Закон і порядок», задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 31 березня 2021 року скасовано в частині заборони відчужувати в будь-який спосіб квартиру АДРЕСА_1 . В решті ухвалу місцевого суду залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, так як зазначений захід забезпечення є адекватним для попередження потенційних труднощів у виконанні можливого рішення суду про задоволення позову. Також вказаний захід забезпечення позову є співмірним із пред'явленими позовними вимогами. Однак, зазначивши в резолютивній частині судового рішення про заборону відчужувати спірну квартиру в будь-який спосіб, суд першої інстанції фактично вийшов за межі вимог заяви ОСОБА_1 , тому що така вимога нею не заявлялася. Такий вид забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно означає встановлення обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що відповідно встановлює заборону розпоряджатися цим майном.
02 грудня 2021 року ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 31 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Касаційна скарга, подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), мотивована тим, що у справі відсутні докази, на підставі яких можна зробити висновок щодо існування обставин, які свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладено на особу, яка звернулася із заявою. Також апеляційний суд безпідставно досліджував можливість виконання майбутнього рішення у справі в разі незастосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, так як позивачем пред'явлено вимоги немайнового характеру, задоволення яких не вимагатиме примусового виконання рішення суду. При цьому апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 січня 2021 року у справі № 914/1450/20 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року у справі № 363/1448/20, про те, що оскільки заявник мав намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не мала взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Судами встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 липня 2007 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
19 липня 2007 року між ОСОБА_2 і ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 22/МБ-33. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави та договір іпотеки, предметом якого є спірна квартира.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ «Надра» 6 968,45 доларів США заборгованості за кредитом, що еквівалентно 55 313,47 грн, та 7 328,79 доларів США заборгованості за відсотками, що еквівалентно 58 173,76 грн, а всього - 13 997,24 доларів США, що еквівалентно 113 487,23 грн.
27 липня 2017 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Дзень В. М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 41073612 з виконання виконавчого листа № 2-272/2010, виданого Шевченківським районним судом міста Львова 19 листопада 2013 року на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором. У вказаній постанові зазначено, що: згідно з актом про проведені електронні торги від 20 лютого 2017 року майно боржника, а саме - транспортний засіб марки ГАЗ 3307 АП-18-04 реалізовано; згідно з розпорядженням державного виконавця кошти направлені в Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області для їх подальшого перерахування стягувачу, чим фактично виконано виконавчий документ. Виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій стягнуто.
17 липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір № GL48N718070_1_2 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги за кредитним договором від 19 липня 2007 року № 33/МБ-33, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеним в забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань позичальника, згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року № GL48N718070_1_2.
17 липня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» і ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було укладено договір № GL48N718070_1_2 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло право вимоги за кредитним договором від 19 липня 2007 року № 33/МБ-33, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеним в забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань позичальника, згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року №GL48N718070_1_2.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 16 березня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача - ПАТ КБ «Надра» його правонаступником - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у справі № 2-272/10 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
23 березня 2021 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» і ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» було укладено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 .
Пред'явивши позов у цій справі, ОСОБА_1 просила: визнати недійним договір купівлі-продажу від 23 березня 2021 року квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» і ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д. В., реєстровий № 708; скасувати запис № 41131429 про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок»; витребувати спірну квартиру з чужого незаконного володіння
Суди попередніх інстанцій пересвідчилися, що між сторонами дійсно виник спір щодо права власності на вищевказане нерухоме майно та щодо підстав для його відчуження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Врахувавши доводи заяви про забезпечення позову та характер спору, суд першої інстанції, у незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційний суд дійшли правильного висновку про те, щоневжиття заходів забезпечення позову може мати негативні наслідки та ускладнити виконання ймовірного судового рішення в разі задоволення позову, оскільки відчуження спірного нерухомого майна дійсно може призвести до ускладнення або ж взагалі неможливості виконання рішення суду.
При цьому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18.
Вжитий місцевим судом захід забезпечення позову є співмірним з вимогами щодо захисту прав заявника.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на нерухоме майно до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси власника.
Тобто ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» лише тимчасово позбавлене можливості відчуження спірного нерухомого майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
З огляду на викладене висновки судів попередніх інстанцій щодо співмірності застосованого заходу забезпечення позову узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач не надала доказів на підтвердження наявності обставин, які свідчили б про необхідність вжиття обраного нею заходу забезпечення позову, не заслуговують на увагу, оскільки відчуження спірного нерухомого майна, з урахуванням наявності спору стосовно цього майна, тобто існування правової невизначеності щодо права власності на майно, дійсно може призвести до ускладнення або ж взагалі неможливості виконання рішення суду (в разі задоволення позову), враховуючи, що без вжиття заходів забезпечення позову ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» не обмежене у можливості розпорядження спірним майном.
Посилання заявника в касаційній скарзі на неврахування правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 січня 2021 року у справі № 914/1450/20 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року у справі № 363/1448/20, не заслуговує на увагу, оскільки разом з немайновими вимогами про визнання недійним договору купівлі продажу квартири та скасування запису про реєстрації права власності позивачем пред'явлено й вимогу майнового характеру - про витребування спірної квартири. Тому доводи заявника про те, що майбутнє рішення суду в цій справі, у разі задоволенні позову, не підлягатиме примусовому виконанню, є безпідставними.
Інші аргументи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову і не свідчать про порушення судами норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом першої інстанції, у нескасованій після апеляційного перегляду частині, та апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.
Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 31 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко