20.12.21
22-ц/812/2232/21
Єдиний унікальний номер судової справи 490/9120/20
Провадження № 22-ц/812/2232/21
Постанова
Іменем України
20 грудня 2021 року м. Миколаїв справа № 490/9120/20
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Самчишиної Н.В.,
суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,
за участі: представника позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 вересня 2021 року ухвалене у складі головуючого судді Саламатіна О.В., дата складання повного тексту рішення не зазначена, за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованих об'ємів природного газу,
встановив:
У грудні 2020 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі - АТ «ОГРС «Миколаївгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованих об'ємів природного газу.
Позовна заява мотивована тим, що 20 березня 2019 року між АТ «Миколаївгаз» та ОСОБА_2 укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача). За адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на ім'я відповідача ОСОБА_2 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва, за вказаною адресою зареєстровані також ОСОБА_5 та ОСОБА_3
28 лютого 2019 року газопостачання в кв. АДРЕСА_2 було припинено механічним шляхом.
12 березня 2019 року представниками АТ «Миколаївгаз» за адресою надання послуг було виявлено порушення передбачене п.п.3 п. 1 гл. 2 Кодексу ГРМ, яке полягає у втручанні в роботу ЗВТ, а саме: пломба на лічильнику газу не відповідає пломбі заводу виробника. Про зазначений факт складено Акт про порушення №1287 та акт про виявлені порушення №2982, які підписано ОСОБА_3 без зауважень. У цей же день, лічильник газу, серійний номер 38559, демонтовано та направлено на експертизу.
19 березня 2019 року за результатами проведеної експертизи лічильника газу, встановлено, що на лічильнику встановлена фальсифікована пломба, пломба заводу - виробника не відповідає затвердженому зразку, в результаті чого мався доступ до відлікового механізму.
Висновком комісії лічильник визнано непридатним до подальшого використання з вини споживача, оскільки виявлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу.
За результатами засідання комісії з розгляду актів про порушення прийнято рішення про задоволення акта про порушення від 12 березня 2019 року № 00001287 та складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 12 вересня 2018 року по 31 січня 2019 року у сумі 42 519 грн. 63 коп.
26 квітня 2019 року ОСОБА_2 направлено рахунок на оплату вартості необлікованого об'єму газу, але станом на дату звернення до суду нарахована сума відповідачами не сплачена.
АТ «ОГРС «Миколаївгаз» просило суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у розмірі 42 519 грн. 63 коп.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 вересня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь АТ «ОГРС «Миколаївгаз» заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу в сумі 42519 грн. 63 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «ОГРС «Миколаївгаз» судовий збір в розмірі 1051 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь АТ «ОГРС «Миколаївгаз» судовий збір в розмірі 1051 грн. 00 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його підставності, доведеності існування між сторонами договірних правовідносин на час виявлення порушення, недоведеності допущення порушень посадовими особами позивача при складанні акту про порушення та під час його розгляду, а також обґрунтованості розміру вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
У листопаді 2021 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що зі споживачем ОСОБА_2 договір був укладений 20 березня 2019 року, тобто після виявлення порушення, суд не перевірив повноваження представників позивача, які складали акти про порушення та демонтажу лічильника. Самі акти про порушення та рішення комісії складені з порушенням вимог Кодексу газорозподільчих систем, оскільки зазначене порушення, а саме п.п.3 п.1 гл.2 не вказує на вид, обставини і суть порушення, акт не містить відомостей про час на усунення будь-яких порушень та яким чином порушення мають бути усунені, акт не доведений до відома споживачів, фотофіксація порушення на підтвердження вказаного факту не здійснювалась, матеріали не містять зразку пломби, яка повинна бути, з врахуванням року встановлення лічильника. При прийнятті рішення комісія з розгляду актів про порушення не звернула уваги на викладені обставини. Висновок експертизи містить інформацію, що мався доступ до відлікового механізму, проте, це суперечить обставинам встановленим протягом експертизи щодо відсутності пошкоджень та відсутності порушень цілісності відлікового механізму. Довідка про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №169/201 від 20 березня 2019 року не містить обґрунтувань, що саме при проведенні зовнішнього огляду стало підставою для таких відомостей. Акт розрахунок необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості не містить посилання на відповідне рішення комісії та споживача послуг.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «ОГРС «Миколаївгаз», посилаючись на доведеність підставності позову, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористались.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Установлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 30 грудня 1996 року квартира АДРЕСА_2 належить відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності та вони є споживачами природного газу за вказаною адресою з устаткуванням: газовою плитою, газовою колонкою та газовим котлом.
20 березня 2019 року між АТ «Миколаївгаз» та ОСОБА_2 укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) та за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 .
При цьому, з наданого позивачем витягу з особового рахунку по об'ємам споживання ОСОБА_2 , слідує, що останній отримував послуги з газопостачання за вказаною адресою ще з 2015 року.
Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
За такого суд першої інстанції обґрунтовано, з чим погоджується колегія суддів, спростував посилання ОСОБА_3 на відсутність існуючих договірних відносин між сторонами станом на 12 березня 2019 року.
Відповідно до акту на відключення газового обладнання, 28 лютого 2019 року, через борг, газопостачання в кв. АДРЕСА_2 було припинено механічним шляхом.
12 березня 2019 року представниками АТ «Миколаївгаз» в кв. АДРЕСА_2 , було виявлено порушення передбачене п.п.3 п. 1 глави 2 Кодексу ГРМ, яке полягало у втручанні в роботу ЗВТ, а саме: пломба на лічильнику газу не відповідає пломбі заводу виробника. Про зазначений факт складено Акт про порушення № 1287 та акт про виявлені порушення №2982, які підписано ОСОБА_3 без зауважень.
В цей же день, лічильник газу, серійний номер 38559, демонтовано та направлено на експертизу.
Відповідно до акту №156 експертизи лічильника газу від 19 березня 2019 року за результатами проведеної експертизи лічильника газу, встановлено, що на лічильнику встановлена фальсифікована пломба, пломба заводу - виробника не відповідає затвердженому зразку, в результаті чого мався доступ до відлікового механізму.
При цьому актом експертизи ЗВТ та пломб від 19 березня 2019 року № 156 не встановлено самого факту втручання в механізм та корпус ЗВТ, конструктивні елементи вихідного патрубка ЗВТ; не встановлено наявності сторонніх предметів усередині ЗВТ, зазначений акт визначає: «цілісність відлікового механізму не порушено та на корпусі лічильника пошкодження відсутні».
Відповідно до довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №169/201 від 20 березня 2019 року за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам ДСТУ ЕN 1359:2012. Підставами для визнання ЗВТ непридатним зазначено «непридатний за результатами зовнішнього огляду, основна відносна похибка перевищує межі допустимих значень».
Згідно до Витягу з протоколу від 10 грудня 2020 року на засіданні постійно діючої комісії по розгляду Актів про порушення фізичними особами - споживачами природного газу, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 1287 від 12 березня 2019 року.
На підставі акту - розрахунку необлікованих об'ємів природного газу та їх вартості АТ «Миколаївгаз» було здійснено нарахування в розмірі 3690,14 м.куб. вартістю 42519,63 грн.
У справі, що переглядається, між сторонами склалися правовідносини, які регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824 (далі - Кодекс ГРМ).
Згідно із частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем по справі надано належні, достатні та допустимі докази наявності такого порушення, як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та відповідно, можливості застосування санкцій у вигляді донарахування не облікованого об'єму природного газу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГРМ, норми даного розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованої діяльності оператора ГРМ, застосовується за наявності акта про порушення, складеного оператором ГРМ відповідно до вимог цієї частини.
Згідно із пунктом 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або в роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого втрата (споживання) природного газу комерційного ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Відповідно до пункту 8 глави 3 розділу XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення оператором ГРМ пошкодження лічильника газу та/або його позаштатного режиму роботи, внаслідок чого втрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється, виходячи із 70 відсотків граничних об'ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням терміну на його усунення.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається Акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, Акт про порушення після пред'явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Відповідно до пунктів 3, 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, представник оператора ГРМ перед складанням Акту про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до Акту про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. До Акту про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
Як встановлено акт про порушення №1287 та акт про виявлені порушення №2982, протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 12 березня 2019 року підписані співвласником ОСОБА_3 без зауважень. Тому посилання ОСОБА_7 на те, що суд не перевірив повноваження представників позивача, які складали акти про порушення та здійснювали демонтаж лічильника, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані.
Відповідно до пунктів 8, 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду Актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, за результатами розгляду Акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування Акту про порушення. При задоволенні комісією Акту про порушення складається Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. При задоволенні комісією Акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать:1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
За змістом розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається Акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До Акту про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в Акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються.
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
За результатами розгляду Акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Відповідно до пункту 5 глави 10 Кодексу ГРМ, після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі;3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ; 6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.
Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.
Як вбачається з Акту експертизи лічильника від 19 березня 2019 року № 156, під час експертизи лічильника типу Візар «ВР»G-4 2000 р.в., заводський № 0038559 встановлено цілісність відлікового механізму та корпусу ЗВТ, цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗТВ, герметичність корпусу та відсутність сторонніх предметів всередині ЗВТ.
З наведеного вище вбачається, що жодних втручань у цілісність відлікового механізму та конструктивних елементів ЗВТ встановлено не було.
При цьому із вказаного вище Акту слідує, що експертною комісією було встановлено фальсифікацію пломби, пломба заводу - виробника не відповідає затвердженому зразку, а також встановлено похибку лічильника, внаслідок чого комісія прийшла до висновку про підтвердження несанкціонованого втручання в роботу лічильника, зважаючи на що останній непридатний до використання.
Натомість позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме через фальсифікацію пломби заводу виробника (за відсутності будь-якого втручання у конструкцію та відліковий механізм лічильника) лічильник неправильно обліковує витрати природного газу, тобто позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та наслідками, як обов'язкового елементу складу правопорушення та підстави для стягнення збитків.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували, що пломба була дійсно фальсифікована, оскільки до висновку про підробку експерти прийшли за наслідками її візуального спостереження, при цьому оригіналу пломби заводу виробника для здійснення порівняння із пломбою, яка підлягала експертизі, витребувано не було та остання експертам не надана.
З огляду на наведене вище, проведеною експертизою не встановлено, які саме елементи пломби не відповідають зразку заводу виробника, в чому саме підлягає фальсифікація такої пломби, наявність яких конструктивних відмінностей чи властивостей досліджуваної пломби стали підставою для висновку про фальсифікацію останньої, з огляду на що суд критично відноситься до висновків, які викладені у акті експертизи лічильника газу № 156.
Отже, зазначений Акт експертизи лічильника складений з порушенням норм, встановлених пункту 5 глави 10 Кодексу ГРМ, оскільки під час експертизи комісією не було отримано та досліджено зразок пломби заводу-виробника.
Крім того, комісією не встановлено втручання в механізм та корпус ЗВТ, конструктивні елементи вихідного патрубка ЗВТ; не встановлено наявності сторонніх предметів всередині ЗВТ, зазначений акт визначає цілісність лічильного механізму та корпусу лічильника газу; пошкоджень корпусу лічильника газу не виявлено; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка; наявність сторонніх предметів всередині лічильника газу, механічні пошкодження та інше: сторонніх предметів всередині ЗВТ не виявлено; відсутні відомості у втручання в роботу лічильника газу наявним актам перевірки та/або відомостям про повірку та ремонт лічильника газу тощо: відомості про повірку та ремонт, а також планових втручань в роботу лічильника газу не надано.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ надано визначення такого поняття, як пошкодження ЗВТ/лічильника газу - механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових.
Кодекс ГРМ розмежовує такі види порушень, як «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» та «пошкодження ЗВТ/лічильника газу».
Так, для кваліфікації виявленого порушення, саме як «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» необхідна наявність цілого складу факторів.
Відповідно до глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу» відноситься до порушень, які кваліфікуються, як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та, внаслідок яких, здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу (пункт 1 вказаної глави розділу ХІ).
Натомість, «порушення цілісності та місцезнаходження пломб та цілісності заводського та повірочного тавра на ЗВТ, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно» належить до порушень за умови несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ.
При порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура щодо визначення необлікованих об'ємів природного газу або зміни їх режиму нарахування не застосовується (пункт 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Таким чином, для здійснення нарахування необлікованого об'єму природного газу, зокрема, слід встановити несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Натомість, на переконання колегії суддів, позивачем по справі не надано належних, достатніх та допустимих доказів наявності такого порушення, як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та відповідно, можливості застосування санкцій у вигляді донарахування не облікованого об'єму природного газу у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку обліковується з порушенням законодавства, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 922/1573/18.
Наявні в матеріалах справи докази, а саме Акт експертизи лічильника від 19 березня 2019 року № 156 року під час експертизи лічильника типу Візар «ВР»G-4 2000 р.в., заводський № 0038559 свідчить про те, що на наданому на експертизу лічильнику газу слідів розібрання його корпусу немає, у тому числі, характерних для впливу сторонніми предметами (інструментами) з метою зміни показань на поверхнях вузлів та деталей рахункового механізму немає, що свідчить про відсутність доказів викривлення даних обліку природного газу, яке є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу.
Отже для підтвердження правомірності здійснених донарахувань об'ємів природного газу позивачу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (лічильника газу) споживача.
Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ, для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
Отже, склад даного порушення передбачає вчинення споживачем дії, яка виражається у втручанні в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, настанні наслідку у вигляді - викривлення даних обліку природного газу та наявність причинно-наслідкового зв'язку між дією та наслідком.
Водночас, як вбачається із Акту експертизи лічильника газу типу Візар «ВР»G-4 2000 р.в., заводський № 0038559 № 156 від 19 березня 2019 року, експертною комісією встановлено цілісність відлікового механізму та корпусу ЗВТ, цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗТВ, герметичність корпусу та відсутність сторонніх предметів всередині ЗВТ.
Отже із наведеного вбачається, що жодних втручань у цілісність відлікового механізму та конструктивних елементів ЗВТ встановлено не було.
На підставі наведеного вище колегія суддів вважає, що позивачем по справі не надано належних, достатніх та допустимих доказів наявності такого порушення як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та відповідно, можливості застосування санкцій у вигляді донарахування не облікованого об'єму природного газу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18, провадження№ 61-2151св19 вказано, що відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Полтавагаз», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, обґрунтовано виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку). Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, але ПАТ «Полтавагаз» не доведено вчинення відповідачем таких дій».
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17 вказано, що відповідно до абз.3 п.1 розділу 2 глави ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати правильність висновку суду першої інстанції про те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, наявності наскрізного отвору у корпусі лічильника споживача, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Висновок суду апеляційної інстанції про те, що самі по собі отвори є втручанням у роботу лічильника, які є аналогічними зриву пломби та не потребують проведення відповідної експертизи, не ґрунтуються на нормах права та здійснений внаслідок вільного помилкового тлумачення зазначених вище положень законодавства.
На думку колегії суддів висновки комісії за результатами експертизи лічильника повинні відображати інформацію щодо наявності не облікованого (облікованого часткового) газу або викривлення даних обліку газу, що було наслідком пошкодження заводського тавра лічильника. Однак, за Актом експертизи лічильника № 156 від 19 березня 2019 року таких висновків надано не було. Актом № 156 від 19 березня 2019 року визначено, що саме пошкодження заводського тавра є втручанням в роботу ЗВТ. Між тим, позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме через фальсифікацію пломби заводу виробника, за відсутності будь-якого втручання у конструкцію та відліковий механізм лічильника, лічильник неправильно обліковує витрати природного газу, тобто позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та наслідками, як обов'язкового елементу складу правопорушення та підстави для стягнення збитків. Довільне трактування вимог Кодексу ГРС позивачем АТ «ОГРС «Миколаївгаз» не можуть бути підставою для застосування санкцій у вигляді донарахованого об'єму природного газу.
Оскільки суд першої інстанції був іншої думки та вважав доведеними підстави для стягнення в солідарному порядку зі споживачів, як співвласників житла, вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, то на підставі пункту 2 частини першої статті 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову АТ «ОГРС «Миколаївгаз» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованих об'ємів природного газу.
Відповідно до частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судовий збір понесений позивачем в суді першої інстанції не підлягає стягненню з відповідачів.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2021 року було задоволено клопотання та звільнено ОСОБА_3 від сплати 3 153 грн. судового збору при подачі нею апеляційної скарги. Тому за результатами апеляційного перегляду судового рішення з позивача в дохід держави підлягає стягненню вказаний розмір судового збору за подання та перегляд апеляційної скарги.
Керуючись статтями 374, 376, 381,382 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованих об'ємів природного газу.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (Код ЄДРПОУ 05410263, 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159) в дохід держави судовий збір в розмірі 3 153 (три тисячі сто п'ятдесят три) грн. за подання та розгляд апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: П.П. Лисенко
Т.В. Серебрякова
Повний текст постанови складено 21 грудня 2021 року.