Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/16493/20
Провадження №1-кп/523/862/21
21.12.2021 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12020160490002693 від 20.09.2020 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст..89 КК України раніше не судимий,
по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
18.09.2020 року, приблизно о 10.00 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до будинку АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу, через незачинену на замок хвіртку, проник на подвір'я зазначеного будинку. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити, через не закриті на замок двері, проник в приміщення сараю, що знаходиться на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 звідки таємно викрав майно ОСОБА_5 , а саме: 3 (три) сигналізатори покльовки марки «Sharh»; З(три) однакові спінінги, марки «Crocodile»; москітну палатку (намет), марки «Mimir Х-2901»; род-под (підставка для спінінгів), марки «GOLDEN CATCH»; туристичний намет на 4-х осіб; туристичний брезентовий намет, марки «terra incognita»; 7(сім) спінінгів, марки «Поплавок»; рибацький ящик для снастів, марки «flagman» в середині якого знаходилось майно, а саме: плоскогубці з синіми резиновими ручками, підкормка для риби в 7(сім) пластикових пляшечках, грузило у кількості 15(п'ятнадцять) штук із зеленими та червоними пластиковими кріпленнями, пакетик в якому грузило з петлею «ракета», пакетик з крючками марки «flagman», шило саморобне з чорною резиновою ручкою, шило з червоною ручкою (назва марки виробника невідома), 9(дев'ять) металевих грузил для рибалки, вагою по 100 грам кожен, після чого ОСОБА_4 покинув місце вчиненого злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 18 750 гривен 00 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. Також пояснив, що у скоєному розкаюється, матеріальні збитки потерпілому відсутні, оскільки все викрадене ним майно було повернуто власнику. По суті справи пояснив, що він дійсно 18.09.2020 року, сидів навпроти будинку АДРЕСА_2 , де мешкав його колишній роботодавець ОСОБА_7 , який не розрахувався із ним за виконану роботу. Приблизно о 10.00 ранку, побачивши, як останній із своєю дружиною вийшли з дому, він відчинив хвіртку та зайшов на подвір'я, де побачив незамкнений сарай, звідки викрав майно для рибалки, яке зазначено в обвинувальному Акті та пішов додому. Зазначене майно він продав сусіду за 2000 гривень, але коли прийшли співробітники поліції, то все майно забрали та повернули власнику. У скоєному кається, просить строго не карати.
Потерпілий до судового засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, матеріальних претензій до обвинуваченого він не має, міру покарання залишив на розсуд суду.
Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати:
- по ч.3 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище та винуватість обвинуваченого у скоєному злочині доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, відсутність наслідків для потерпілого, повне відшкодування матеріальних збитків, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працює, не одружений, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся, має фактичне місце мешкання у м.Одесі.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання судом не виявлено.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати на залучення експертів - відсутні.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі;
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась та скасуванню не підлягає.
Речові докази по провадженню, відповідно до постанови про доручення речових доказів від 28.09.2020 року, які 29.09.2020 року були передані потерпілому ОСОБА_5 під зберігальну розписку - вважати повернутими за належністю.
Матеріали кримінального провадження №12020160490002693 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2020 року - зберігати в Суворовській окружній прокуратурі м.Одеси.
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: