Справа № 761/44906/21
Провадження № 2-о/761/564/2021
16 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Загірній Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту народження дитини,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з даною заявою, виходячи з наступного. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 народила дитину чоловічої статі на імя ОСОБА_3 . Заявники через свого представника, звернулись до Шевченківського районного у місті Києві Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою та відповідними документами про реєстрацію народження сина - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, отримали усну відмову у проведенні державної реєстрації народження, оскільки реєстрація народження дитини можлива лише за відповідним рішенням суду, оскільки надані документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зважаючи на викладене, заявники просять встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, Україна у батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України та матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України.
Представник заявників в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву в якій просила розглянути заяву за її відсутності та встановити факт народження дитини.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у м. Донецьк, ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину - ОСОБА_3 .
Як вбачається з наданих заявниками матеріалів, дитина народилась у шлюбі громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому 18 вересня 2017 р. Межівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №121.
На підтвердження народження дитини, 02.11.2021 року Кийбишівським відділом РАГС Донецького управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, видано свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк.
Також заявниками надано медичне свідоцтво про народження №2189 від 17 жовтня 2021 року, виданого Донецьким республіканським центром охорони материнства та дитинства
Згідно з п.7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи.
Пунктом 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 р. № 3307/5) встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: медичне свідоцтво про народження (форма N ЮЗ /о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о, форма якої затверджена наказом Міністерства здоров'я України від 08 серпня 2006 року N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за ТМ 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебуванні дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою,встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я (9-2013-п), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 р. № 9.
Надане заявниками свідоцтво про народження видане органом, що підпорядкований російській окупаційній владі, на яку як на державу окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права покладено відповідальність за порушення визначених Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, що передбачено ст. 5 ч. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.
В свою чергу ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території У країни» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Приписами ч.1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї.
Згідно до ч.1 ст. 17 вищенаведеного Закону, у разі порушення його положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 144 СК України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Приписами ч. 1 ст. 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
За таких обставин, з метою захисту законних прав та інтересів заявників як громадян України та народженої дитини, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити заяву.
За приписами ч. 3 ст.317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Відповідно до ст.430 ч.1 п.8 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 223,259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 317 ЦПК України; ст. 144 СК України, ст. ст. 1-5, 9, 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту народження дитини задовольнити.
Встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк, Україна, мати - громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: