Справа № 735/1447/20
Провадження № 2/750/646/21
21 грудня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова
у складі судді Логвіної Т.В.,
при секретарі Примак Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
встановив:
у листопаді 2020 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з літа 2012 року по січень 2016 року позивач спільно проживала з відповідачем без реєстрації шлюбу. 16 січня 2015 року позивач народила сина, відповідач відмовився подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства, тому запис про батька було здійснено на підставі ст. 135 СК України.
Сторони в судове засідання не з'явились, від позивача надійшла заява з проханням розгляд справи провести у її відсутність, позов підтримує.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила сина ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження, актовий запис №01 від 28.01.2015, його батьком записаний ОСОБА_4 , громадянин України.
Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, яка передбачає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові дитини записуються за її вказівкою.
Згідно ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
Згідно ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно ч. 4 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/111-21/14452-БД від 14.06.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події складає 99,99999999992% (а.с. 55-58).
Враховуючи те, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 складає величину не менше 99,99%, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. та документально підтверджені витрати за проведення експертизи в сумі 7 614 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України та ст. ст. 125,126,128,134,135 СК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. у відшкодування сплаченого судового збору та 7614 грн. 00 коп. у відшкодування витрат за проведення експертизи, а всього 8 454 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: