Справа № 668/183/15-ц
н/п 2/766/47/21
07 грудня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Бакшина К.В.,
учасники справи
позивач ОСОБА_1 ,
представники позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач ОСОБА_4 ,
представник відповідач ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Довгань Оксана Іванівна про визнання фактично укладеного договору купівлі-продажу недійсним та застосування реституції, повернення безпідставно набутого майна, визнання правочинів недійсними,,
встановив:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Довгань Оксана Іванівна про визнання фактично укладеного договору купівлі-продажу недійсним та застосування реституції, повернення безпідставно набутого майна, визнання правочинів недійсними.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду оскільки позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, фактично не міг усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог ЦПК України не передбачено, а отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною Об'єднаною палатою Касаційного Господарського Суду у постанові від 16.10.2020 року у справі №910/7186/19.
Крім того, представник відповідача заявила клопотання про роз'єднання позовних вимог ОСОБА_9 ОСОБА_10 про визнання фактично укладеного договору купівлі-продажу недійсним та застосування реституци повернення безпідставно набутого майна, та позовних вимог ОСОБА_11 , ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа ПНЕМНО ОСОБА_12 про визнання недійсним та таким, що є фіктивним договір позики б/н від 13.02.2015 р. та договір іпотеки серія та номер 410 від 13.02.2015 р., які укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та посвідчені приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І. та скасування державної реєстрації іпотеки номер запису про іпотеку 8725690 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 19334212 від 13.02 2015 року 16:45:44, приватний нотаріус Довгань О.І., Херсонський міський нотаріальний окру Херсонська область) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки зазначені вимоги не пов'язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами, та не є похідними одна від одної.
Відповідач ОСОБА_4 , та представник відповідача ОСОБА_7 - адвокат Казанцева С.А. в судовому засіданні підтримали заявлені клопотання просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в них.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дмитрук С.С., представник позивача адвокат Хмілевська С.Г. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Казанцевої С.А..
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені у встановленому законом порядку.
Суд дослідивши матеріали справи з приводу заявлених клопотань приходить до наступного.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
При цьому суд не має обов'язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 188 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо :
1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Враховуючи, що нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено, залишення позову без розгляду у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог, тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 роз'яснено судам, що роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.
Заявлені на стадії тривалого розгляду справи, вимоги щодо роз'єднання позовних вимог можуть призвести до недотримання завдань цивільного судочинства, яким відповідно до ч. 1 ст.2ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Крім того, роз'єднання позовних вимог призведе до порушення засад цивільного судочинства, зокрема дотримання розумних строків розгляду справи судом, яка перебуває в провадження суду тривалий час.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 187, 188, 257, 260-263 ЦПК України,суд,
ухвалив:
В задоволенні клопотання представника відповідача відмовити.
Судове засідання відкласти на 13.01.2022 року о 15.30 годин.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: В.В.Прохоренко