Справа № 766/24118/19
н/п 2/766/872/21
09 грудня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Бакшина К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Херсонська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно: Ѕ частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Інша Ѕ частка вказаної квартири належить відповідачу ОСОБА_2 (сестрі позивача), яка також є спадкоємицею після смерті батька. Таким чином, позивач успадкувала ј частку вказаної квартири.
Факт набуття спадкодавцем та відповідачем у власність вказаної квартири підтверджується листом Херсонської міськради №8-8292-11/12 від 10.10.2019 року, згідно якого квартира була ними приватизована за розпорядженням голови Фонду комунального майна м.Херсона №6208-ж від 14.03.2000 року. Однак, перевіркою бази даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності на квартиру АДРЕСА_2 відсутній. Місцезнаходження свідоцтва про право власності на вказану квартиру позивачу невідоме.
Позивач зазначає, що у 2018 році вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до Другої Херсонської державної нотаріальної контори. Постановою нотаріуса за вих. №1936/02-31 від 13.09.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причини відсутності правовстановлюючого документу на квартиру.
У зв'язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про право власності на квартиру та неможливістю його відновлення, єдиним способом захисту спадкових прав позивача є звернення до суду з позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
З огляду на викладене, норми ст.ст. 16, 321, 392, 1268,1278 ЦК України, позивач просила визнати за нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на 1/4 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 11.01.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.02.2021 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Херсонську міську раду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Надала згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, про дату,час тат місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла(спадкодавця) до інших осіб(спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до змісту ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, або визнання його недійсним тощо.
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, умовою для переходу в порядку спадкування прав власності на об'єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
З огляду на наведені норми права правове значення при вирішення спору має встановлення факту набуття спадкодавцем ОСОБА_3 права на спірне нерухоме майно.
Так, з матеріалів справи, наданих Херсонською міською радою за ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.06.2021 року, вбачається, що відповідно до розпорядження голови Фонду комунального майна м.Херсона №6208-ж від 14.03.2000 року ОСОБА_3 (спадкодавцю) на підставі його заяви відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» було передано в приватну спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_2 , на підставі якого було видано свідоцтво №6208 про право власності на житло від 14.03.2000року.
Відповідно до свідоцтва про право власності вказана квартира, загальною площею 53,55 кв. м передана у приватну спільну сумісну власність ОСОБА_3 та члену його сім'ї ОСОБА_2 .
Згідно роз'яснень, викладених в абз.2 п.12 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними.
Відповідно до листа КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР від 03.09.2019 року за №462, станом на 31.12.2012 року технічна та юридична документація на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.Разом з тим, на запит суду було надано матеріали інвентарної справи, з якої вбачається , що за заявою спадкоємиці ОСОБА_1 у листопаді 2019 року було сформовано інвентарну справу на квартиру АДРЕСА_2 , матеріали якої містять юридичну та технічну документацію.
Згідно інформаційної довідки №17809535 від 20.08.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію таких прав відсутні.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено належність спадкодавцеві ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_3 , який набув таке право в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до розпорядження голови Фонду комунального майна м.Херсона №6208-ж від 14.03.2000 року, за яким йому було передано вказану квартиру у приватну спільну сумісну власність та видано свідоцтво №6208 про право власності на житло від 14.03.2000року.
Незавершення спадкодавцем за життя процесу оформлення права власності (право власності не зареєстроване в державних органах), з огляду на положення ст.1218 ЦК України, не позбавляє спадкоємців права на вчинення таких дій. Однак, відсутність у позивача оригіналу свідоцтва про право власності, який є підставою для здійснення державної реєстрації нерухомого майна, унеможливлює завершення нею, як спадкоємицею прав спадкодавця, процесу оформлення права власності спадкодавця на приватизоване ним житло шляхом його державної реєстрації.
До складу спадщини може входити нерухоме майно спадкодавця, право власності на яке належним чином не зареєстровано, проте набуття такого права власності відбулося з дотриманням чинного законодавства.
За таких обставин, єдиним способом захисту успадкованого позивачем права є звернення до суду з вимогою про визнання права власності.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до актового запису про народження №1382, складеного 10.04.1980 року міськвідділом ЗАГС м.Херсона батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли його доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, спадкоємцями за законом є доньки спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожна з яких успадкувала після смерті батька по ј частці спірної квартири.
Згідно до ч.1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права спадщину.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови №7 від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування спірного майна, оскільки ОСОБА_1 , відповідно до постанови державного нотаріуса Другої херсонської державної нотаріальної контори Новосельської О.В. від 13.09.2019 року №1936/02-31, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на квартиру АДРЕСА_2 , частка якої на праві приватної спільної сумісної власності належить спадкодавцю ОСОБА_3 .
З урахування викладеного, ненадання нотаріусу позивачем правовстановлюючих документів на квартиру позбавляє можливості видати спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне майно, проте не позбавляє позивача права на спадщину, оскільки сумнів відносно того, що квартира АДРЕСА_2 , належала на праві приватної спільної сумісної власності спадкодавцеві ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_2 немає, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного,ст.41Конституції України,ст. ст. 16, 392,1216-1218, 1261, 1296 ЦК України, керуючись ст.ст. 12-13,76-79, 259, 263-265,280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на 1/4 частку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Прохоренко