Справа № 668/10348/15-ц
н/п 2/766/5391/21
23 листопада 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Романенко І.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
встановив:
Позивач 26.08.2015 року звернувся до суду з вказаною позовною заявою. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 11.08.2007 року сторони зареєстрували шлюб. Позивач з відповідачем проживали однією сім'єю на протязі 7 років по вересень 2014 року. Від даного шлюбу сторони по справі мають дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час шлюбу та за спільні кошти сторони придбали майно, що є спільною сумісною власністю, в тому числі, легковий автомобіль «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Придбане спільне майно було оформлено на ім'я відповідача. Проте, позивач дізнався, що зазначений автомобіль був відчужений на користь іншої особи - матері відповідача ОСОБА_8 . В подальшому спірний автомобіль було переоформлено з ОСОБА_9 на її мати - ОСОБА_8 . Позивач вважає, що відповідач, без згоди, в порушення ст.ст.60, 65 СК України, уклала біржову угоду від 22.10.2014 року щодо відчуження зазначеного автомобіля, чим порушила права позивача як власника на спільне сумісне майно подружжя. У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу легкового автомобіля «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який був укладений 22.10.2014 року між ОСОБА_10 і ОСОБА_8 . Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 22.09.2015 року відкрито провадження у справі.
12.01.2016 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . який був укладений 22.10.2014 року між ОСОБА_10 і ОСОБА_8 . Стягнути з ОСОБА_10 Ѕ вартості проданого автомобіля.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від12.01.2016 року призначеного по справі судову автотоварознавчу експертизу.
У зв'язку з ліквідацією Суворовського, Дніпровського, Комсомольського районних судів м.Херсона та утворенням Херсонського міського суду Херсонської області відповідно до Указу Президента України від 19 січня 2016 року № 15/2016 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», вказана справа передана до Херсонського міського суду Херсонської області до провадження судді Котьо І.В.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2017 року вказану цивільна справа передана до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І.
21.08.2018 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який був укладений 22.10.2014 року між ОСОБА_11 і ОСОБА_8 . Витребувати у ОСОБА_12 легковий автомобіль «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Стягнути з ОСОБА_11 на користь позивача компенсацію вартості Ѕ автомобіля - «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , у розмірі 306 790 гривень. Судові витрати стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 30.08.2018 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
30.11.2018 року позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який був укладений 22.10.2014 року між ОСОБА_11 і ОСОБА_8 . Витребувати у ОСОБА_12 легковий автомобіль «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Стягнути з ОСОБА_11 на користь позивача компенсацію вартості Ѕ автомобіля - «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , у розмірі 286000 гривень. Судові витрати стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 13.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 27.09.2021 року прийнято відмову представника позивача - адвоката Літвінової Т.В. від частини позовних вимог, а саме: про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Toyota Venza, д.н.з. НОМЕР_2 , який був укладений 22.10.2014 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 та про витребування у ОСОБА_12 автомобіля Toyota Venza, д.н.з. НОМЕР_2 . Провадження за справою в цій частині закрито.
Ухвалою суду від 27.09.2021 року виключено з кола відповідачів ОСОБА_12 та ОСОБА_8 .
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, а також стягнути понесені судові витрати, які складаються з судового збору, витрат за проведення експертизи та за надання правової допомоги у розмірі 18000 грн. В останнє судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. В останнє судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, показання свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.08.2007 року, згідно актового запису про шлюб №616, зробленого 11.08.2007 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області.
За час перебування позивача та відповідача у шлюбі, за відповідачем ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 18.05.2011 року, зареєстровано транспортний засіб «Toyota Venza», д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 22.10.2014 року, власником транспортного засобу «Toyota Venza», д.н.з. НОМЕР_2 , стала ОСОБА_8 .
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 12.05.2015 року позов ОСОБА_4 та ОСОБА_10 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, зареєстрований 11.08.2007 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №616, між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розірвано.
Згідно листа начальника ТСЦ №6541 від 05.01.2016 року №27/21/41-1, автомобіль «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , був реалізований 19.09.2015 року, за довідкою-рахунком від 19.09.2015 року № НОМЕР_5 , ОСОБА_13 .
Листом №31/21/41-566 від 23.06.2016 року за підписом в.о. начальника ТСЦ №6541, автомобіль «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , був реалізований 03.06.2016 року та перереєстровано за договором купівлі-продажу від 30.05.2016 року на ОСОБА_12 .
Згідно актового запису про шлюб №844, зробленого 09.09.2016 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_10 09.09.2016 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 . Після реєстрації шлюб відповідач змінила прізвище на « ОСОБА_15 ».
Відповідно до висновку №АВ-512/1 від 19.11.2018 року, складеного судовим експертом Єрофєєвим В.О., встановити ринкову вартість спірного автомобіля на дату його у 2014 році відчуження неможливо, так як відсутні офіційні дані у бюлетні авто товарознавця, який є офіційним виданням та є додатком до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженою наказом МЮУ та Фонду державного майна України №142/52092 від 24.11.2003 року). Так, відповідно до офіційних даних станом на 01.12.2016 року середня ринкова вартість спірного автомобіля складала 572001,47 грн.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01.07.2019 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю та визначення її частки відмовлено.
Відповідно до частин першої та другої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічне положення міститься й в частині третій статті 368 ЦК України.
Згідно п.п.23, 24 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. за №11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст.60,69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4 ст.65 СК).
Згідно статей 69,70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними. Аналогічне положення закріплене в частині другій статті 372 ЦК України.
Набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, тобто, ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.
Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
У разі придбання майна у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Вирішуючи спір між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Отже, визнаючи право особистої приватної власності одного з подружжя на майно, суд повинен установити той факт, що джерелом його набуття були особисті кошти цієї особи. Такі обставини підлягають доведенню.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач на обґрунтування своїх доводів, що транспортний засіб не придбаний за спільні кошти подружжя, а придбаний за кошти надані її матір'ю ОСОБА_8 (20000 доларів США), а також за кошти (10000 доларів США), які отримані дружиною ОСОБА_2 , як спадщину, не доведено належними та допустимими доказами.
Наявність у ОСОБА_8 коштів на банківському рахунку, зняття їх не свідчить про витрачення їх на придбання подружжям ОСОБА_16 спірного транспортного засобу.
Належних доказів отримання ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 10000 доларів США, як спадщини, відповідачем також не надано.
Крім того, не доведено стороною відповідача, що кошти від продажу спірного транспортного засобу були витрачені на потреби сім'ї та відчуження його відбулося за згодою позивача.
Так, право власності на вказане майно набуте сторонами під час шлюбу та є їх спільною сумісною власністю.
Відповідно до положень ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з вимогами ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст.63, ч. 1 ст.65 СК України.
У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті 65 Сімейного Кодексу України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Відповідач ОСОБА_2 відчужила 22.10.2014 року автомобіль «Toyota Venza», модель універсал-В, 2011 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , матері ОСОБА_8 , без згоди ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_8 продала спірний транспортний засіб 19.09.2015 року ОСОБА_13 , а 30.05.2016 року власником спірного автомобіля стала ОСОБА_12 .
Відповідно до висновку №АВ-512/1 від 19.11.2018 року, складеного судовим експертом Єрофєєвим В.О., середня ринкова вартість спірного автомобіля становить 572001,47 грн.
Висновок про середню вартість транспортного засобу не спростований стороною відповідача.
Таким чином, вартість 1/2 частки спірного транспортного засобу складає 286000,74 грн.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню компенсація за 1/2 частину автомобіля «Toyota Venza», у сумі 286000,74 грн.
Доводи сторони відповідача, що в позовній заяві про розірвання шлюбу сторони зазначили про відсутність спору щодо поділу майна, не спростовує висновок суду.
Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , оскільки вони спростовуються матеріалами справи, крім того, показання свідків щодо надання грошових коштів є недопустимими доказами щодо предмету грошових коштів у зазначених розмірах.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено, понесені судові витрати у загальній сумі 4472,30 гривень, що складаються з: 121,80 грн - судового збору; 3654,00 грн - судового збору; 696,50 грн - витрати, понесені на проведення автотоварознавчої експертизи, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. У задоволені вимог щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 18000 грн слід відмовити, документально не підтверджені.
Керуючись ст.ст.12, 13,76, 81, 89, 141, 158, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля Toyota Venza, модель Універсал-В, 2011 року випуску, № кузову НОМЕР_6 у розмірі 286000,74 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати у загальній сумі 4472,30 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст.355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І.Майдан
Повний текст рішення суду виготовлений 06.12.2021 року.
Суддя: С.І.Майдан