набрала чинності "___"_________20____р.
Справа № 665/1387/21
14 грудня 2021 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: Березнікова О.В.,
за участю секретаря судових засідань: Собчук М.В.,
представника третьої особи Жогло В.В.,
представника позивача Чавурської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Чавурської О.В., до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Чаплинської селищної ради про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є батьком малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Їхня мати ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, тощо.
Просить суд позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явився, по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник третьої особи Служба у справах дітей Чаплинської РДА в судовому засіданні проти позову не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом без реєстрації шлюбу.
Від цих відносин у них народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Згідно громадської характеристики ОСОБА_2 , остання проживає на території ОСОБА_5 с/р без реєстрації з 2017 року зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 у будинку його батьків. Офіційно не працевлаштована, працює на сезонних роботах. За час проживання дітей до себе не привозила.
Згідно громадської характеристики ОСОБА_1 , останній зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . Проходив військову службу в Національній гвардії України, офіційно не працевлаштований. В житті села приймає активну участь. Врівноважений, шкідливих звичок не має.
З письмових пояснень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання зазначила, що мати з ними не проживає близько п'яти років, не прділяла уваги, не приїздить їх навідувати, зокрема на дні народження та свята. Погоджується з рішенням батька позбавити мати батьківських прав. Пояснення написані в присутності представника служби у справах дітей.
З письмових пояснень односельчан ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що останні добре знають сім'ю ОСОБА_1 . Мати їхніх дітей ОСОБА_2 не проживає з ними з 2017 року, дітьми не цікавиться, зловживає алкоголем, тощо.
У висновку виконавчого комітету Чаплинської селищної ради затвердженої рішенням від 24.06.2021 №89 остання дійшла доцільності щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Місце проживання дітей визначено за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно статті 12 вищезазначеного Закону вказано, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст.ст.150, 164, 166 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; є хронічними алкоголіками або наркоманами;
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, та є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому питання про застосування такого заходу впливу до батьків нерозривно пов'язане з питанням захисту прав та інтересів дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не виконує свої батьківські обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, не надає матеріальної допомоги, не приймає участі у їх утриманні та вихованні, не цікавиться їх життям та здоров'ям, покинула їх з батьком з 2017 року.
За таких обставин, суд приходить до переконливого висновку, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей, а тому її доцільно позбавити батьківських прав.
В позові представник позивача також просила стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 908,00 грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. до матеріалів справи надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №99/21 від 05.08.2021 та договір про надання правової допомоги від 05.08.2021 №99/21, згідно умов якого (п.4.1. Договору) за послуги якого позивач сплачує визначену сторонами суму в розмірі 8000 грн., а також звіту до договору щодо наданого переліку послуг.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Верховний Суд у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, вказав, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною
Таким чином, розмір витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. підтверджено належними та допустимими доказами, а відтак підлягають до стягнення з відповідача.
На підставі ст.ст.150, 164 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224 - 233 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн..
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Чаплинським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Березніков