02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/18699/21
провадження № 2/753/8792/21
"20" жовтня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид Сергій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид Сергій Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подано через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій окрім вимог про визнання виконавчого напису №168463 від 15 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню, також просить суд стягнути з відповідача безпідставно отриманні кошти у розмірі 6 175,39 грн.
Вивчивши матеріали заяви про уточнення позовних вимог, оцінивши наведені позивачем підстави для прийняття заяви про уточнення позовних вимог, суд приходить до наступного.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
За змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав заяву, якою змінив предмет позову додавши окрему позовну вимогу про стягнення безпідставно отриманих коштів, також змінені підстави позовних вимог, що є недопустимим в розрізі положень цивільного процесуального законодавства.
Як убачається з правових висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 761/7978/15-ц, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Суд звертає увагу позивача, що заява про зміну предмета та підстави позову має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у ст. 175 ЦПК України.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, оскільки позивач пред'являє окрему самостійну вимогу про стягнення безпідставно отриманих коштів в розрізі спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що фактично свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, оскільки за своїм змістом та предметом позову у заяві про уточнення позовних вимог позивача одночасно змінює підстави та предмет позову, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог про отримання безпідставно отриманих коштів та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів.
Враховуючи викладене та керуючись стст. 49, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, яка подана до суду 19 жовтня 2021 року та зареєстрована в канцелярії суду за вх.№71614.
Роз'яснити позивачу його право звернення до суду з відповідними вимогами про повернення безпідставно отриманих коштів у загальному порядку шляхом подання позову до суду з дотриманням вимог територіальної (альтернативної) підсудності в залежності від предмету позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.