Справа № 752/1598/21
Провадження №: 1-кс/752/8876/21
01.12.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021100000000015 від 14.01.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3,4 ст. 191 КК України -
до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021100000000015 від 14.01.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3,4 ст. 191 КК України.
У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно, а саме: на ноутбук марки «DELL» серійний номер 27786592622 з зарядним пристроєм, вилучений за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , з метою збереження речових доказів.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання в його відстуність.
Слідчий суддя, вислухавши думку представника майна, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, прийшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчим не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, а також не доведено необхідності такого арешту та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021100000000015 від 14.01.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3,4 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: