Справа № 703/579/21
2/703/677/21
про залишення позовної заяви без розгляду
21 грудня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судового засідання Педоренко П.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів
В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за вказаним позовом, відповідно до якого, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у загальному розмірі 19 171 576 гривень 16 копійок, які складаються із суми предоплати у розмірі 835 600 гривень 00 копійок, збитків від інфляції у розмірі 149 739 гривень 52 копійки, трьох відсотків річних у розмірі 75 066 гривень 64 копійки та штрафу у розмірі 18 111 170 гривень 00 копійок.
24 березня 2021 року ухвалою судді відкрито провадження у вказані справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
На підставі розпорядження керівника апарату Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2021 року №174, повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями вказана цивільна справа передана на розгляд судді Ігнатенко Т.В.
Ухвалою судді Ігнатенко Т.В. від 21 липня 2021 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження та, в зв'язку зі зміною складу суду, вирішено розгляд справи проводити спочатку зі стадії підготовчого провадження.
21 вересня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Паламарчук О.С. у судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Дем'яненко О.А. у судове засідання не з'явилися, останній звернувся до суду з клопотанням, в якому просить залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Згідно ч.3 ст.2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Згідно ч.5 ст.223 та п.3 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2021 року у справі №675/1998/19 зазначив, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи».
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Паламарчук О.С. власноручно підписав розписку про те, що він повідомлений про час розгляду даної цивільної справи і зобов'язався з'явитися на засідання 02 листопада 2021 року о 14 годині 30 хвилин, при цьому на адресу позивача направлено судову повістку про виклик у судове засідання на вказаний день та час.
Однак, у визначений день та час позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення чи розгляд справи без їх участі не направляли.
Крім того, на адресу позивача ОСОБА_1 направлено судову повістку, відповідно до яких він викликається у судове засідання у даній справі на 21 грудня 2021 року о 10 годині 00 хвилин, яка вручена адресату за адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві як йому місце проживання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також, аналогічна судова повістка була направлена на адресу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Паламарчука О.О., однак поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У вказаний день та час позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з'явилися про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення чи розгляд справи без їх участі не направляли.
Таким чином, позивача ОСОБА_1 та його представника було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового розгляду даної справи, в зв'язку з чим вони мали об'єктивну можливість прийняти участь у судових засіданнях 02 листопада 2021 року та 21 грудня 2021 року у вищевказаній справі.
Отже, неявка в судові засідання позивача та його представника, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення стороною позивача своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призводить до безпідставного затягування розгляду справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті виниклого спору.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 та його представник, будучи належним чином повідомлені про час, день і місце судових засідань, повторно не з'явилися до суду, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали, приймаючи до уваги розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 44, 193, 223, 247, 257, 260, 294 ЦПК України
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дем'яненка Олександра Анатолійовича про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з зазначеними у позовній заяві вимогами.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Т.В. Ігнатенко