Справа №701/1143/21
Провадження №2/701/496/21
21 грудня 2021 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д.
за участю секретаря -Байдужої Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Добра Маньківського району Черкаської області, помер позивача батько - ОСОБА_2 . Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 05.11.2009 року, Добрянською сільською радою актовий запис №15. Після його смерті відкрилась спадщина, у яку в тому числі входить, житловий будинок в АДРЕСА_1 . За життя батько все належне йому майно заповів позивачу. Заповіт посвідчений Добрянською сільською радою 30.03.2005 року, зареєстрований в реєстрі №25. Вказане підтверджується довідкою Маньківської селищної Черкаської області №124 від 13.10.2021 року в якій зазначено, що від імені ОСОБА_2 був посвідчений заповіт від 30.03.2005 року за реєстром №25 на ім'я ОСОБА_1 , який не змінений, не відмінений і не скасований. Спадкоємцем за законом залишилися: дружина - ОСОБА_3 ; син - ОСОБА_1 ; син - ОСОБА_4 . 30.07.2010 року позивач звернувся із заявою до державного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_2 та отримав свідоцтво про право на частину спадкового майна після смерті батька (свідоцтво про право на спадщину серії ВРА №220801), в тому числі на присадибну земельну ділянку площею 0,4835 за адресою АДРЕСА_1 . 06.11.2021 року він звернувся до нотаріальної контори із завою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак постановою державного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу від 06.11.2021 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючий документ на спадкове майно. Також в постанові зазначено, що на момент заведення спадкової справи виявлений заповіт посвідчений Добрянською сільською радою Маньківського району Черкаської області 30 березня 2005 року №25 від імені ОСОБА_2 на все належне майно де б воно не було із чого б воно не складалось на ім'я позивача, тобто ОСОБА_1 . Крім цього в постанові зазначено, що ОСОБА_5 ,16.01.2010 року звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову обов'язкової частки після смерті чоловіка - ОСОБА_2 . Спадкоємець за законом ОСОБА_4 не мав та не має наміру приймати спадщину після батька та із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Спадкоємець за законом ОСОБА_3 також не бажає приймати спадщину та відмовляється від неї, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій та належно завіреною заявою . ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , що підтверджується постановою нотаріуса, довідкою Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області №124 від 13.10.2021 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Постановою державного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу від 06.11.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючих документів на спадкове майно. В жовтні місяці 2021 року за його заявою було виготовлено технічний паспорт на спадковий будинок, а свідоцтво про право власності на будинок не може бути видане в силу п. 11 ч. 2 ст. 346 Цивільного кодексу України. Ця обставина змушує позивача звертатись в суд з позовом до сільської ради, так як у відповідності із ст. 1277 Цивільного кодексу України у випадку відсутності спадкоємців чи неприйняття ними спадщини, спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Вартість будинку згідно витягу зі звіту про оцінку майна становить 50 000 грн. Відповідно висновку відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства заперечень щодо визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди по АДРЕСА_1 не має. Сума позову складає 50 000 грн., що визначає суму судового збору. Через відсутність правовстановлюючих документів позивач не має можливості оформити право власності на майно крім звернення з позовом до суду.
Позивач до суду не з'явився, але в своїй позовній заяві просить справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Маньківської селищної ради, в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Добра Маньківського району Черкаської області, помер позивача батько - ОСОБА_2 . Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 05.11.2009 року, Добрянською сільською радою актовий запис №15. (а.с.8).
Після його смерті відкрилась спадщина, у яку в тому числі входить, житловий будинок в АДРЕСА_1 . За життя батько все належне йому майно заповів позивачу. Заповіт посвідчений Добрянською сільською радою 30.03.2005 року, зареєстрований в реєстрі №25. Вказане підтверджується довідкою Маньківської селищної Черкаської області №124 від 13.10.2021 року в якій зазначено, що від імені ОСОБА_2 був посвідчений заповіт від 30.03.2005 року за реєстром №25 на ім'я ОСОБА_1 , який не змінений, не відмінений і не скасований. (а.с.9).
Спадкоємцем за законом залишилися: дружина - ОСОБА_3 ; син - ОСОБА_1 ; син - ОСОБА_4 .
30.07.2010 року позивач звернувся із заявою до державного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_2 та отримав свідоцтво про право на частину спадкового майна після смерті батька (свідоцтво про право на спадщину серії ВРА №220801), в тому числі на присадибну земельну ділянку площею 0,4835 за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.10).
06.11.2021 року він звернувся до нотаріальної контори із завою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак постановою державного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу від 06.11.2021 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючий документ на спадкове майно. Також в постанові зазначено, що на момент заведення спадкової справи виявлений заповіт посвідчений Добрянською сільською радою Маньківського району Черкаської області 30 березня 2005 року №25 від імені ОСОБА_2 на все належне майно де б воно не було із чого б воно не складалось на ім'я позивача, тобто ОСОБА_1 . Крім цього в постанові зазначено, що ОСОБА_5 ,16.01.2010 року звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову обов'язкової частки після смерті чоловіка - ОСОБА_2 . (а.с.11,12).
Спадкоємець за законом ОСОБА_3 також не бажає приймати спадщину та відмовляється від неї, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій та належно завіреною заявою (а.с.23,24).
На предмет обґрунтування позовних вимог зазначаю наступне: ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , що підтверджується постановою нотаріуса, довідкою Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області №124 від 13.10.2021 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Постановою державного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу від 06.11.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.11-12).
В жовтині місяці 2021 року за його заявою було виготовлено технічний паспорт на спадковий будинок(а.с.13-19).
Відповідно висновку відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства заперечень щодо визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди по АДРЕСА_1 не має. (а.с.20,21,22).
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Тобто, заповіт є особистою волею особи-спадкодавця, за якою він виявив власне волевиявлення на випадок своєї смерті, зробивши заповітне розпорядження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Статтею 1236 ЦК України визначено право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
Відповідно до до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Ст. 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.
В даному випадку, відповідно до закону спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов'язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов'язки у зв'язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв'язку із смертю спадкодавця, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 319, 322, 328, 376, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1236 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 ), право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно даних технічного паспорта.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський