Справа №701/806/21
Провадження №2-а/701/10/21
17 грудня 2021 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д.
за участю секретаря -Байдужої Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського СРПП ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Коваль Віталія Павловича, та Уманського районного управління поліції ГУНП у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та співвідповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 31 серпня 2021 року о 19:54 год., поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Уманського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Черкаській області Ковальом Віталієм Павловичем винесена постанова серії БАВ №595301 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 9.2. б ПДР України.
Обставини справи: 31 серпня 2021 року о 19 годині 50 хвилин позивач керував технічно справним транспортним засобом марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Ігоря Щербини у селі Іваньки Уманського району Черкаської області у бік магазину, що у народі називається „Бартосік - Картинна галерея”. Згідно пункту правил ПДР увімкнув правий покажчик повороту в напрямку зміни руху головної дороги. Саме на даному перехресті вулиць Ігоря Щербини та Козацької на зустріч йому у службовому авто рухались працівники патрульної поліції. Раптом поліцейський автомобіль розвернувся та обігнав автомобіль яким він керував, поліцейські вказали йому на негайну зупинку, на що він зупинився. Після зупинки його автомобіля підійшли працівники поліції у форменому одязі без нагрудних бодікамер, тобто без жодної відео фіксації. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» позивач попрохав поліцейських пояснити причину зупинки. ОСОБА_2 відповів, що причиною його зупинки стало не ввімкнення покажчика повороту, що є порушенням п. 9.2.6 Правил дорожнього руху. Але він зазначив, що поворот праворуч позивач власноруч увімкнув і він працював, про що свідчили датчики на панелі приборів. На дані твердження поліцейський зреагував досить грубо та відповів: «Не потрібно косити під дурачка». Згодом позивач попросив поліцейського надати для ознайомлення службове посвідчення відповідно до вимог ч. З ст. 18 закону України «Про Національну поліцію», на що поліцейський ОСОБА_2 відмовив та сказав, щоб він надав своє водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що позивач повідомив поліцейського, що він порушує відразу декілька статей закону України «Про Національну поліцію». Після чого позивач отримав відповідь, що правоохоронець буде складати відносно нього постанову. Затребувані документи, водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, для ознайомлення відповідачу були ним надані. Його прохання про надання доказів, що підтверджують позивача правопорушення так і не було задоволено. У подальшому щодо нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №595301. Він вважає постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №595301 від 31 серпня 2021 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що і змусило позивача звернутися до суду із даною позовною заявою.
Позивач в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви просить справу розглядати у його відсутність та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач поліцейський СРПП ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Коваль В.П., в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви просить справу розглядати у його відсутність.
Представник відповідача Уманського районного управління поліції ГУНП у Черкаській області будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Із постанови від 31 серпня 2021 року серії БАВ №595301 вбачається, що позивач о 19 годині 50 хвилин керував транспортним засобом марки ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Козацька у селі Іваньки Уманського району Черкаської області та не увімкнув правий покажчик повороту в напрямку зміни руху головної дороги, що є порушенням п. 9.2.6 Правил дорожнього руху і за що на підставі даної постанови був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн.(а.с.7).
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що саме на даному перехресті вулиць Ігоря Щербини та Козацької на зустріч йому у службовому авто рухались працівники патрульної поліції. Раптом поліцейський автомобіль розвернувся та обігнав автомобіль яким він керував, поліцейські вказали йому на негайну зупинку, на що він зупинився. Після зупинки його автомобіля підійшли працівники поліції у форменому одязі без нагрудних бодікамер, та повідомили що причиною його зупинки стало не ввімкнення покажчика повороту, що є порушенням п. 9.2.6 Правил дорожнього руху. Але він зазначив, що поворот праворуч позивач власноруч увімкнув і він працював, про що свідчили датчики на панелі приборів. На дані твердження поліцейський не зреагував попросив його показати документи: водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які для ознайомлення були ним надані. У подальшому щодо нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №595301.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності); дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно ст. 245 КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено» що в адміністративних справах про протиправність рішень, лій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Виносячи оскаржувану постанову відповідач мав дотримуватись вимог статей 251, 254, 283 КУпАП і прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості. Відповідно ст. 72 КУпАП доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Проаналізувавши вищевикладене судом встановлено, що відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, а саме не прийнято до уваги пояснення позивача, фактичну дорожню обстановку, порушено вимоги ст. ст. 245, 268 КУпАП, не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і які б дозволили вказати на достовірність порушення позивачем. А тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь позивача, оскільки наявні у справі докази, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 78, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 23, 122, 222, 245, 251, 252, 254, 256, 268, 276, 280, 283, 287, 288, 289, 291, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії поліцейського СРПП ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Коваль Віталія Павловича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - протиправними.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №595301 від 31 серпня 2021 року поліцейського СРПП ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Коваль Віталія Павловича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення провадженням - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІ. Д. Калієвський