Справа № 367/6285/21
Провадження №2/367/5190/2021
Іменем України
про залишення без руху
01 грудня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державний нотаріус Бучанського міського нотаріального округу Фальковська Лариса Михайлівна, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області про встановлення факту, визначення часток у праві власності та визнання права власності,-
До Ірпінського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державний нотаріус Бучанського міського нотаріального округу Фальковська Лариса Михайлівна, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області про встановлення факту, визначення часток у праві власності та визнання права власності, яка не відповідає вимогам ст. ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку, про залишення її без руху.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір " за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Позивачем пред'явлено позов майнового характеру, при цьому ціна позову не визначена, доказів щодо дійсної вартості майна суду не надано та в суду відсутня можливість встановлення такої ціни на день подання позову.
Позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до вищевказаних вимог закону, вказати ціну позову та зазначити і надати докази щодо дійсної вартості спірного нерухомого майна.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем у позовній заяві пред'явлені одна вимога майнового та дві вимоги немайнового характеру.
У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", разом із тим, суд не може погодитись з такою позицією з огляду на наступне.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Водночас ця норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону.
Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Великої палати Верховного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону звільняє від сплати судового збору лише позовні вимоги, пов'язані з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій та зобов'язує оплачувати учасників бойових дій щодо усіх інших позовних вимог, які не стосуються порушення прав позивача, як учасника бойових дій.
Враховуючи що, вимоги позивача не пов'язані з порушенням його прав на соціальний захист саме як учасників бойових дій, тому судовий збір має бути сплачено на загальних підставах.
Позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до вищевказаних вимог закону, вказати ціну позову та зазначити і надати докази щодо дійсної вартості спірного нерухомого майна.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 177,185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державний нотаріус Бучанського міського нотаріального округу Фальковська Лариса Михайлівна, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області про встановлення факту, визначення часток у праві власності та визнання права власності - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді-10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ст. 185 ч. 3 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Я.В. Шестопалова