Провадження № 2-а/359/163/2021
Справа № 359/9147/21
21 грудня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора УПП батальйону 2 роти 1 взводу батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП Київської області лейтенанта поліції Видоберець Наталії Григорівни, та просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕГА №411700 від 07.09.2021, якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та також закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Києвської області від 12.11.2021 (а.с.27) було відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.11.2021.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Києвської області від 22.11.2021 (а.с.35-36), занесеною до протоколу судового засідання, було замінено неналежного відповідача на належного - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, розгляд справи відкладено на 21.12.2021.
У судовому засіданні 21.12.2021 позивач подав заяву про відвід судді. Вищевказана заява про відвід судді по адміністративній справі № 359/9147/21 обґрунтована тим, що суддя Семенюта О.Ю. брала участь в іншій справі №359/10988/21, де розглядався випадок про виклик позивачем наряду поліції 07.09.2021 у м.Бориспіль і надала певну оцінку такому випадку, тому не може об'єктивно надати оцінку тим самим обставинам в даній справі, а тому підлягає відводу.
Представник відповідача не з'явився у судове засідання, був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява про відвід судді надійшла пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, то питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Києвської області перебувала цивільна справа № 359/10988/21 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу обмежувального припису (головуючий Семенюта О.Ю). Рішенням від 17 листопада 2021 року по цій справі було частково задоволено заяву ОСОБА_2 , видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 строком на шість місяців та вжито до нього заходи тимчасового обмеження його прав у виді: заборони ОСОБА_1 наближатися на відстань 300 (триста) метрів до місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та місця його навчання - Бориспільський навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів - Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» імені Костянтина Могилка за адресою: 08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул.Володимира Момота, 16А; заборони ОСОБА_1 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним. У задоволенні заяви в частині інших вимог відмовлено.
Під час розгляду заяви був присутній ОСОБА_1 та в цей же день, 17.11.2021, йому стало відомо про зміст рішення.
У цій справі судом досліджувалися обставини того, що ОСОБА_1 , батько малолітньої дитини ОСОБА_3 , приходив до школи, в якій навчається його син та намагався поспілкуватися з дитиною під час її навчання у школі, на перервах між уроками, без відома матері, у присутності невідомого чоловіка, що на думку суду, яка викладена в рішенні, є переслідуванням дитини та завдання їй психологічного насильства.
В той же час, суд не надав жодної оцінки правомірності чи неправомірності викликів ОСОБА_1 поліції до школи 07.09.2021. А саме за завідомо неправдивий виклик поліції на спецлінію 102 та повідомлення про те, що у нього зникла дитина, складена оскаржувана постанова.
Згідно частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 36 КАС України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Зокрема: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
Отже, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя (колегія суддів) не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.
Виходячи із вищевикладених правових норм у системному їх зв'язку та встановлених обставин у справі, суд вважає заяву представника позивача про відвід судді необґрунтованою, а обставини, наведені у заяві про відвід судді, не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні вимог частини 4 статті 36 КАС України.
Суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Суд зазначає, що незгоду з процесуальними рішеннями суду учасники справи можуть проявляти шляхом подання апеляційної скарги або включення заперечень проти таких дій до апеляційної скарги на рішення суду у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що незгода позивача з рішенням суду, не є у розумінні вказаних вище приписів КАС України, підставою для відводу.
Згідно частини 2 статті 6 КАС України, суд, при вирішенні справ, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Суб'єктивна складова даного поняття розкривається у справі "Хаушильд проти Данії", де зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. За наявності сумніву в упередженості судді для його відводу, вони підлягають перевірці об'єктивним критерієм, який, в першу чергу, передбачає особисту заінтересованість судді у вирішенні конкретної справи певним чином, висловлення ним уподобань стосовно однієї із сторін у справі, або вчинення дій, які свідчать про особисту прихильність до учасника справи. Враховуючи думку всіх сторін, при розгляді такого питання, ЄСПЛ зазначає, що вирішальними все ж таки є результати об'єктивної перевірки суду.
Перевірка за критерієм об'єктивності включає наведення фактів, які дають підстави ґрунтовного сумніву щодо відсутності безсторонності суддів, вчинення ними юридично значимих дій у справі, які відверто свідчать про заангажованість суду.
У світлі прецедентної практики ЄСПЛ, об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створені гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав вважати, що він, незалежно від особистої поведінки, є безстороннім.
Щодо тлумачення об'єктивної складової категорії "безсторонній суд", Суд (мається на увазі ЄСПЛ) прийняв низку рішень, в яких визнав порушення Конвенції лише у тій ситуації, коли були підстави для побоювання, що члени суду перебувають у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній, тощо, залежності від сторони у справі (відповідача).
Отже, у будь-якому випадку питання про наявність обґрунтованих причин вважати, що вимог безсторонності судом не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (див.Клейн та інші (Kleyn and Others), § 194).
У зв'язку з викладеним, суд вважає необґрунтованою заяву про відвід судді Семенюти О.Ю., тому у задоволенні заяви про його відвід відмовляє.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 40, 120, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Семенюти Олени Юріївни по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду О.Ю. Семенюта