Справа №293/2540/21
Провадження № 2/293/917/2021
21 грудня 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В., розглядаючи позовну заяву
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )
до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 )
про розірвання шлюбу та стягнення аліментів
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , за змістом якого просить:
- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20.09.2016 Черняхівським районнонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 55 ;
- неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 після розірвання шлюбу залишити проживати з ОСОБА_1 .
14.09.2021 суд у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України звернувся до виконавчого органу Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .
17.12.2021 на адресу суду від Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області надійшов лист, згідно якого гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Загальні вимоги до позовної заяви містяться у ст. 175 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За приписами ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5);
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 );
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7);
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8);
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п.9);
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).
Натомість подана позовна заява не відповідає приписам пп. 5-10 ч.3 ст. 175 ЦПК України.
Водночас суд додатково звертає увагу позивача, що відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, та позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позовна заява у прохальній її частині містить вимогу, за якою позивач просить залишити на подальше проживання з матір'ю, неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто позивачем заявлена вимога про визначенян місця проживання неповнолітнх дітей .
Однак, позовна заява не містить обґрунтування даної заявленої вимоги та не зазначено про докази на підтвердження заявленої такої вимоги.
Крім того, зі змісту позовної заяви не убачається що між сторонами існує спір з даного приводу.
Отже, позивачем подана позовна заява, яка не відповідає п. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "ро судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб з працездатних осіб: з 1 січня становить 2270 гривень.
Частиною 3 ст. 6 цього Закону передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви видно, що позивач звертаючись до суду заявила три вимоги немайного характеру:
- про розірвання шлюбу
- визначення місця проживання двох неповнолітніх дітей (дві вимоги немайногвоо зарактеру, оскільки стосується кожного з дійтей).
Таким чином, з урахуванням заявлених вимог позивач при звернені до суду мала сплатити судовий збір у розмірі 2724,00 грн (як за три вимоги немайнового характеру).
Проте, при звернені до суду позивач надала докази про сплату судового збору лише в розмірі 908,00грн.
За вказаних обставин позивач у складі додатків до позовної заяви не подала доказів сплати судового збору у законодавчо встановленому розмірі.
Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, відповідно до норм ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях,посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
За таких підстав, суд зазначає, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Правила засвідчення копій документі визначені Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджені наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 та набрали чинності з 1 вересня 2021 року а також Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року N 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти
Так, подані позивачем документи, мають відповідати порядку засвідчення копій документів,визначеному у Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів .
Однак, позивач до матеріалів позовної заяви додав документи, які не засвідчені у визначеному Законом порядку, що вказує на те, що позовна заява подана без дотримання норм ЦПК України.
Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст.81, 83, 95, 175, 176, 177, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
2. Надати позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, надавши суду докази сплати судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом та приведення позовної заяви у відповідність з п.п. 3- 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 21.12.2021
Суддя Л.В.Лось