Справа № 495/10288/21
№ провадження 1-кс/495/3025/2021
13 грудня 2021 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 13.12.2021 року надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240001417 від 29.11.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
28.11.2021 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що до за адресою: Одеська область, с.Старокозаче, вул.Котовського, 1 невстановлені особи вкрали велосипед фірми «Когіата» темно-синього кольору.
За даним фактом 29.11.2021 розпочато досудове розслідування за №12021162240001417 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
З метою забезпечення наявності в кримінальному провадженні доказової бази доцільним буде застосування заходу по його забезпеченню у вигляді арешту майна, на підставі чого слідчий просив клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився.
Мотивація суду.
Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12021162240001417 від 28.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що предмети, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В клопотанні слідчий просив на підставі положень ст.ст. 40, 131, 132, 167, 170-172 КПК України накласти арешт на електровелосипед фірми «Когіата» темно-синього кольору.
В ході дослідження клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено мету накладення арешту.
Постанова слідчого від 29.11.2021 не зазначає за яким саме з критеріїв майно, щодо якого надано клопотання відноситься до речових доказів у кримінальному провадженні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зазначено, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд та процесуальною гарантією доступу до суду. Виходячи зі змісту цієї статті справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. В клопотанні слідчим зазначено, що необхідно накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
Будь-які інші підстави, передбачені частиною першої статті 170 КПК України, для накладення арешту на вказані вище грошові кошти, речі та автомобіль у клопотанні відсутні.
Враховуючи те,що орган досудового розслідування у розумінні ст.132 КПК України не надав належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, а також не надав оцінку правовим підставам арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240001417 від 29.11.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1