16 грудня 2021 року м.Суми
Справа №950/368/21
Номер провадження 22-ц/816/1796/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Луніки Тараса Ярославовича
на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 11 жовтня 2021 року, ухваленого у складі судді Чхайла О.В. в приміщенні Лебединського районного суду Сумської області, повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2021 року,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру сплачуваних аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що він є батьком двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 .
Лебединський районний суд Сумської області рішенням від 13 липня 2012 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 1810/1915/12 та 25 листопада 2013 року державним виконавцем ВДВС Лебединського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 40930163.
Вказує, що з моменту ухвалення рішення і по теперішній час він сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № 1810/1915/12.
Лебединський районний суд Сумської області рішенням від 18 грудня 2020 року встановив його батьківство відносно малолітньої дочки ОСОБА_6 та стягнув з нього на користь ОСОБА_3 на утримання дочки аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
18 січня 2021 року Лебединським районним судом Сумської області було видано виконавчий лист № 950/2035/20 про стягнення аліментів, а 28 січня 2021 року державним виконавцем Лебединського міськрайонного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження №64319094.
Зазначає, що він займається підприємницькою діяльність, але у зв'язку із світовою пандемією COVID-19 та карантинними обмеженнями його доходи зменшилися, а саме: згідно з декларацією, поданою 09 лютого 2020 року, обсяг доходу становив 30690 грн за рік; згідно з декларацією, поданою 12 січня 2021 року, обсяг доходу становив 18430 грн за рік.
Крім того, він перебуває на диспансерному обліку у Лебединській центральній районній лікарні та потребує періодичного лікування, на лікарські засоби та медичні обстеження витрачає значні кошти.
Також зазначає, що його дружина ОСОБА_7 наразі вагітна, що потребує додаткових фінансових витрат на медичні обстеження та харчування.
Таким чином, скрутне матеріальне становище, зміна сімейного стану та погіршення стану здоров'я є підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів.
Посилаючись на вказані обставини, просить змінити розмір стягуваних з нього на підставі виконавчого листа №1810/1915/12, виданого Лебединським районним судом Сумської області 13 липня 2012 року, аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Змінити розмір стягуваних з нього на підставі виконавчого листа №950/2035/20, виданого Лебединським районним судом Сумської області 18 січня 2021 року, аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відкликати із Лебединського міськрайонного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) виконавчий лист №1810/1915/12, виданий Лебединським районним судом Сумської області 13 липня 2012 року та виконавчий лист №950/2035/20, виданий Лебединським районним судом Сумської області 18 січня 2021 року.
Лебединський районний суд Сумської області рішенням від 11 жовтня 2021 року задовольнив позов ОСОБА_1 .
Змінив розмір стягуваних з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №1810/1915/12, виданого Лебединським районним судом Сумської області 13 липня 2012 року, аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Змінив розмір стягуваних з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №950/2035/20, виданого Лебединським районним судом Сумської області 18 січня 2021 року, аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Попередні виконавчі листи №1810/1915/12, виданий Лебединським районним судом Сумської області 13 липня 2012 року та №950/2035/20, виданий Лебединським районним судом Сумської області 18 січня 2021 року, відкликав.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_3 - адвокат Луніка Т.Я. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом не надано належну оцінку доказам майнового стану позивача.
Звертає увагу на те, що з позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 було стягнуто з 03 листопада 2020 року, а 19 листопада 2020 року ОСОБА_1 придбано автомобіль NISSAN ALMERA 2011 року випуску вартістю 49000 грн, що свідчить про покращення його майнового стану після призначення аліментів.
Крім того, згідно відомостей територіального сервісного центру МВС станом на 27 квітня 2021 року у власності ОСОБА_1 перебуває 7 транспортних засобів, за оцінкою із сайту АВТОРИА їх вартість становить 863000 грн.
Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів погіршення його майнового стану.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката Луніки Т.Я., який підтримав доводи апеляційної скарги, позивача, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що матеріальне становище позивача та його сімейний стан змінився, а тому виходячи з положень ст. 192 СК України вважав за необхідне зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до визначеного законом розміру - 1/3 частини на двох дітей (по 1/6 частині на кожну дитину) з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
Проте, погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову не можна, так як суд дійшов його з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що з 29 вересня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 02 липня 2012 року розірвано (а. с. 45).
У період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син сторін - ОСОБА_4 (а. с. 4).
25 листопада 2013 року постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Лебединського управління юстиції Жалдак А.В. відкрито виконавче провадження ВП № 40930163 з виконання виконавчого листа № 1810/1915/12, виданого Лебединським районним судом Сумської області 13 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_5 (а. с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_6 (а. с. 5).
Лебединський районний суд Сумської області рішенням від 18 грудня 2020 року визнав ОСОБА_1 батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вніс зміни до актового запису № 234, складеного 15 грудня 2016 року Лебединським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області про народження малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині відомостей про батька, записавши: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 03 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 9-10).
28 січня 2021 року постановою державного виконавця Лебединського міськрайонного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Матюк Я.Б. відкрито виконавче провадження ВП № 64319094 на виконання виконавчого листа № 950/2035/20, виданого Лебединським районним судом Сумської області від 18 січня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_8 (а. с. 11, на звороті).
Згідно з податковими деклараціями платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця, загальна сума доходу ОСОБА_1 за 2019 рік складає 30690 грн, а за 2020 рік - за 2020 рік - 18430 грн (а. с. 13-16).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дитини до її повноліття незалежно від розміру їх доходів.
У частині 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 обґрунтовує його тим, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан та стан здоров'я, що є підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів. Також зазначив, що його дружина ОСОБА_7 є вагітною та потребує додаткових фінансових витрат на медичні обстеження, харчування та підготовку до пологів.
В підтвердження зміни його матеріального стану в бік погіршення, позивачем надано податкові декларації за 2019 - 2020 роки. В той же час з рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 грудня 2020 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів у розмірі ј частини всіх видів доходу на утримання доньки ОСОБА_8 . Визнаючи позов про стягнення аліментів в зазначеному розмірі ОСОБА_1 вже сплачував аліменти на і утримання сина ОСОБА_5 в розмірі ј частини всіх видів доходу.
Отже, на момент стягнення з нього аліментів на другу дитину в розмірі ј частини всіх видів доходу, позивач вже отримував доходи в такому розмірі, на який він посилається в обґрунтування своїх вимог про зменшення розміру аліментів. Крім того відповідно до інформації Територіального сервісного центру МВС № 5946 за позивачем зареєстровано шість автомобілів, зокрема: 08.10.2019 року - автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2005 року випуску, вартістю 49000 грн; 19.11.2020 року - автомобіль NISSAN ALMERA, 2011 року випуску, вартістю 49000 грн (а. с. 85).
Суд першої інстанції наведених обставин, які підтверджуються матеріалами справи, не врахував. Не взяв до уваги вказану інформацію Територіального сервісного центру МВС № 5946 про кількість та вартість зареєстрованих за позивачем транспортних засобів, яка є належним та допустимим доказом. В той же час послався на пояснення позивача про те, що транспортні засоби ним продані та на даний час він не має у власності жодного автомобіля. Хоча в підтвердження цих обставин позивачем не надано суду жодного доказу. Крім того сам факт придбання транспортних засобів в 2019-2020 роках спростовує твердження позивача про погіршення його матеріального становища.
Не надано позивачем і будь-яких належних та достовірних доказів на підтвердження погіршення його стану здоров'я та зростання у зв'язку з цим фінансових витрат. Надана позивачем довідка про перебування його на обліку у сімейного лікаря КНП «Лебединська центральна районна лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» не є доказом погіршення його стану здоров'я.
При цьому відповідачками надано суду відповідні докази наявності у дітей хронічних захворювань. Так, з матеріалів справи вбачається, що малолітній син ОСОБА_5 перебуває на обліку у сімейного лікаря та лікаря окуліста з діагнозом: міопія слабкого ступеню обох очей, складний міопічний астигматизм (а. с. 48-69). З довідки № 51 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді КНП «Лебединська центральна районна лікарня імені лікаря К.О.Зільберника» від 01 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на диспансерному обліку у лікаря з 21 листопада 2019 року та потребує домашнього догляду (а. с. 84).
Не можна погодитись і посиланнями позивача на те, що його дружина ОСОБА_7 є вагітною та потребує додаткових фінансових витрат на медичні обстеження, харчування та підготовку до пологів. Так, позов в даній справі ОСОБА_1 подав 26.02.2021 року, а шлюб з ОСОБА_7 зареєстрував 05 березня 2021 року. Надана позивачем довідка про вагітність ранніх термінів ОСОБА_7 (а. с. 18) не підтверджує наявність додаткових фінансових витрат позивача.
Враховуючи встановлені обставини справи та надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей відсутні.
Отже, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1, п. 4; 376 ч. 1 п. 4; 381 - 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Луніки Тараса Ярославовича задовольнити.
Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 11 жовтня 2021 року у даній справі скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру сплачуваних аліментів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1362 грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 грудня 2021 року.
Головуючий: Т.А. Левченко
Судді : О.Ю. Кононенко
С. С. Ткачук