Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 грудня 2021 року Справа № 520/17530/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сагайдака В.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Кліменко Д.І.,
позивач, ОСОБА_1 ,;
представник позивача, Носенко А.Ю.,
представник відповідача, Тищенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.07.2021 №555 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до оперуповноваженого сектору розшуку злочинів і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Харківського районного управління №1 ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.07.2021 №323 о/с "По особовому складу", яким звільнено зі служби в поліції оперуповноваженого сектору розшуку злочинів і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 13.07.2021 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліції" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розшуку і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Харківського районного управління №1 ГУ НП в Харківській області з 14.07.2021;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.07.2021 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України;
- допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розшуку і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Харківського районного управління №1 ГУ НП в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем без урахування усіх обставин, відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по даній справі.
Ухвалою суду судом вирішено перейти до розгляду справи зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
До ГУНП в Харківській області 24.06.2021 надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області - начальника ВІОС полковника поліції Тюніна В.О. від 24.06.2021 № 4583/119-12/02-2021, у якій зазначено, що цього ж дня працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, у рамках кримінального провадження, унесеного до ЄРДР за № 42020220000000537 від 17.11.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 14.06.2021, проводяться обшуки у службових приміщеннях ППОП ГУНП в Харківській області, розташованих за адресою: вул. Карпівська, 3, м. Харків, а також за місцем мешкання поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області старших сержантів поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , сержанта поліції ОСОБА_6 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 , старших оперуповноважених ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та оперуповноваженого ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
На підставі наказу ГУНП в Харківській області №1327 від 24.06.2021, з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни з боку позивача, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 02.07.2021.
Згідно змісту висновку, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні позивачем вимог: п. 1. 2 ч. 1,2 ст. 18 Закону України« Про Національну поліцію», п. 6, 7 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 02.07.2021 №555 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби до позивача.
Наказом ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 року №323 звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення
Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно із ч.12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Судом встановлено, що на підставі висновків службового розслідування встановлено допущення позивачем порушень службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог п.п. 1 та 2 ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 6, 7 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, пунктів 12, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2019 року №1179, пунктів 1,6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Зі змісту висновку службового розслідування судом встановлено, що Дисциплінарна комісія встановила, що відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 14.06.2021 досудовим розслідуванням установлено, що в період з лютого 2021 року по теперішній час зазначені поліцейські спільно з цивільними особами ( ОСОБА_11 та/або ОСОБА_12 ) на території м. Харків вимагали та отримували неправомірну вигоду від осіб за не притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 321 Кримінального кодексу України.
Також Дисциплінарною комісією було встановлено, що слідчими ДБР під час провадження досудового розслідування у межах кримінального провадження було встановлено, що в період з лютого 2021 року цивільні особи ( ОСОБА_11 та/або ОСОБА_12 ), діючи спільно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення за попередньою змовою із вищевказаними поліцейськими ГУНП в Харківській області, тобто службовими особами, при використанні ними службового становища за різними адресами на території м. Харкова затримували громадян та погрожуючи кримінальною відповідальністю за вчинення злочину, передбаченого ст. 321 Кримінальним кодексом України, висували вимогу про надання неправомірної вигоди за не притягнення зазначених громадян до кримінальної відповідальності. У подальшому поліцейські ГУНП в області спільно з цивільними особами отримували від громадян грошові кошти за не притягнення до відповідальності.
При цьому поліцейські не повідомляли про виявлене кримінальне правопорушення за скороченим номером екстреного виклику поліції “102” та не інформували шляхом написання відповідних рапортів про вказані обставини керівників органу (підрозділу) поліції, і як наслідок не ініціювали внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до ЄРДР.
Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 24.06.2021 позивачу вручено письмове повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Таким чином посилання представника позивача на те, що позивача не було проінформовано належним чином про початок службового розслідування, не можуть бути об'єктивними так як 24.06.2021 року позивачу вже було вручено повідомлення про підозру.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що в мережі Інтернет виявлено ряд публікацій критичного характеру щодо викриття 24.06.2021 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, спільно з працівниками УСБУ в Харківській області під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури, поліцейських ГУНП в Харківській області в отриманні неправомірної винагороди від громадян.
Суд, аналізуючи зміст висновку службового розслідування, приходить до висновку про те, що останній містить в собі вичерпний опис суті та змісту вчинку, кваліфікованого як дисциплінарного проступку, серед яких окрім злочину за ст. 368 кримінального кодексу, зазначено, зокрема серед іншого, такі вчинки як підрив авторитету поліції, не повідомлення про вчинений злочин, не реєстрація цього злочину, що є його приховуванням.
Зі змісту тексту висновку вбачається посилання на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 14.06.2021 р., винесену у рамках кримінального провадження №42020220000000537 від 17.11.2020 р., відповідно до якої досудовим розслідуванням встановлено, що в період з лютого 2021 року по теперішній час конкретні поліцейські (до складу яких входив і позивач) спільно з цивільними особами ( ОСОБА_11 та/або ОСОБА_12 ) на території м. Харків вимагали та отримували неправомірну вигоду від осіб за не притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 321 Кримінального кодексу України.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у рамках кримінального провадження №42020220000000537 від 17.11.2020 р. Ленінським районним судом м. Харкова 14.06.2021р. винесено ухвали про обшуки у службових приміщеннях ППОП ГУЕП в Харківській області розташованих за адресою: вул. Карпівська, 3, м. Харків, а також за місцем мешкання поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області старших сержантів поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , сержанта поліції ОСОБА_6 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 , старших оперуповноважених ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та оперуповноваженого ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Зазначені обставини знайшли своє відображення і в ухвалі Ленінського районного суду міста Харкова від 01.07.2021 р. по справі №642/3473/21 (провадження №1-кс/642/1911/21), повний текст якої виготовлено 06.07.2021 р.
Так у вищевказаній ухвалі суду зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 /0147608/, відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області № 33 о/с від 28.01.2021 призначений на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, разом із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 /0086660/, відповідно до наказу начальника ГУНП у Харківській області № 78 о/с від 09.02.2021, призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, вирішили залучити раніше знайомого цивільну особу - колишнього працівника Національної поліції ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який достовірно знав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_1 є працівниками поліції, до участі у вчиненні умисних злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за не притягнення останніх до відповідальності, на що останній надав згоду.
Так, з метою реалізації спільного злочинного умислу цивільна особа - колишній працівник Національної поліції ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи спільно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, за попередньою змовою із оперуповноваженим ХРУП № 1 ВП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , тобто службовою особою, та при використанні службового становища останніми, 06.05.2021 о 17 год. 00 хв. по АДРЕСА_2 , затримали ОСОБА_13 та невстановлену на цей час особу, та висунули погрозу притягнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 321 КК України, та застосування штрафу, після чого засобами телефонного зв'язку повідомили матері ОСОБА_13 - ОСОБА_14 про необхідність надати неправомірну вигоду.
Того ж дня, близько о 20 год. 48 хв. неподалік від будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , оперуповноважений ХРУП № 1 ВП № 1 ГУНП в Харківській області Мирошниченко М.Є., старший оперуповноважений ХРУП № 1 ВП № 1 ГУНП в Харківській області Кравченко Іван Михайлович та цивільна особа ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, отримали від ОСОБА_15 грошові кошти в розмірі 300 доларів США, за неповідомлення працівником поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_16 та цивільною особою ОСОБА_11 інформації, про вчинення ОСОБА_13 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 321 КК України, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» та не інформування, шляхом написання відповідних рапортів, про вказані обставини керівників органу (підрозділу) поліції та як наслідок не ініціювання внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та які в подальшому розподілили між собою.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду та третьої особи дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Також зазначеною ухвалою суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, лейтенанта поліції, який працює на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, який проживає за адресою АДРЕСА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Ухвалою суду покладено на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: - прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, зокрема, для проведення процесуальних дій; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.08.2021 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задоволено.
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві Соломенцева Р.В., погодженого з прокурором Харківської обласної прокуратури Глієвим А.О. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у «Харківський слідчий ізолятор» до 23 серпня 2021 року включно з застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави.
Визначено суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 грн., яку можливо внести до спливу терміну тримання під вартою на відповідний розрахунковий рахунок Харківського апеляційного суду.
В разі невнесення застави до 21 серпня 2021 року, підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає поміщенню до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України, а саме: - прибувати до визначеної службової особи із встановленої періодичністю; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або/місця роботи; - утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні, - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Оцінку можливого скоєння позивачем злочину буде надано компетентним судом за результатами розгляду справи.
В судовому засіданні позивач та його адвокат зазначили, що не правомірно звільнили особу через можливе скоєння позивачем злочину, до набрання законної сили обвинувального висновку щодо позивача. Позивач також зазначив, що не був обізнаний про проведення службового розслідування, був позбавлений права надати пояснення в ході службового розслідування, не був ознайомлений з висновками службового розслідування. В підтвердження в судовому засіданні до суду позивачем надана Довідка довільної форми «Троїцьке територіальне медичне об'єднання» про те, що позивач ніби то перебував на амбулаторному лікуванні в період з 25.06.2021 по 29.06.2021, з 30.06.2021 по 04.07.2021, з 05.07.2021 по 09.07.2021. та на цей час був звільнений від служби.
В судовому засіданні позивач зазначив, що листок непрацездатності у нього відсутній.
Посилання позивача на перебування на лікарняному без надання на підтвердження зазначених обставин належних доказів (листок непрацездатності), суд не приймає до уваги, у зв'язку з тим, що довідка про тимчасову непрацездатність, яку надано позивачем до матеріалів справи надана Комунальним некомерційним підприємством «Троїцьке територіальне медичне об'єднання», не може бути належним доказом непрацездатності позивача.
В цей проміжок часу позивачу було заборонено відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду, доказів надання дозволу на виїзд із міста Харкова позивачем до суду не надано.
Стосовно правової позиції позивача щодо не можливості брати участь в процесі службового розслідування суд зазначає наступне.
Позивач під час судового розгляду зазначив, що член дисциплінарної комісії ОСОБА_17 , який виїжджав (а.с. 35) до нього додому, зазначив у рапорті адресу АДРЕСА_5 , в той час як позивач мешкає у квартирі АДРЕСА_6 .
Відтак, на думку позивача, він був позбавлений права на участь в процесі службового розслідування.
З цього приводу суд зазначає, що у позивача відсутній листок непрацездатності, іншого обґрунтування відсутності позивача на робочому місці, до суду не надано.
Позивач є атестованим поліцейським, має офіцерське звання і повинен дотримуватись розпорядку робочого часу, ставити своє керівництво до відома про своє місцезнаходження, особливо в робочий час. Службове розслідування проводилось з 24.06.2021 по 02.07.2021р., тобто в проміжок часу, достатній для можливості позивача прибути на робоче місце, надати пояснення, навіть зателефонувати керівництву, а не робити так, щоб його шукали.
В Харкові є спеціалізований медичний заклад Нацполіції, де позивач перебуває на обліку.
За яких обставин позивач отримав амбулаторне лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Троїцьке територіальне медичне об'єднання » Луганської області - не відомо.
Позивач не з'явився на робоче місце в проміжок часу з 25.06. 2021 по 05.07.2021, залишив межі Харківської області без дозволу свого керівництва, та отримав медичну довідку довільної форми щодо його амбулаторного лікування за загальним захворюванням.
Надана позивачем до суду Довідка про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС, має посилання, що вона затверджена наказом МВС від 10.06.2009 № 256.
Але форму Довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 березня 2016 року № 201, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2016 року за №535/28665.
Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 01 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 був присутнім у відкритому судовому засіданні разом із захисником і був усвідомлений про його обов'язок не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора або суду. Ухвала суду містить адресу позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 .
Відтак, позивач ОСОБА_1 знаходився у м. Харків та мав можливість надати пояснення. Він був обізнаний що запобіжний захід йому обирають за службовий злочин, за яким службове розслідування є обов'язковим.
Висновок службового розслідування, складений в тому числі стосовно позивача, містить в собі опис та дослідження обставин скоєного позивачем дисциплінарного проступку, котрий охоплював сукупність реально існуючих фізичних вчинків, які суперечать інтересам служби, вчинені ним самостійно та за відсутності будь-якого впливу.
Позивачем або представником позивача зазначених обставин під час розгляду справи спростовано не було.
Відтак суд приходить до висновку, що дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку всебічно, повно та об'єктивно дослідила та встановила обставини дій позивача як поліцейського із одночасним вірним встановленням його сутності.
Враховуючи вищевикладене суд вважає висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України“Про Національну поліцію”, п. 6, 7 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України такими, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Окрім можливого злочину, вина за скоєння якого можливо буде установлена судом, інші протиправні дії позивача, серед яких, зокрема серед іншого, не реєстрація злочинів та не повідомлення про них, мають за собою відповідальність, правомірно визначену за результатами службового розслідування.
Враховуючи тяжкість проступку, що наслідки проступку фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відсутність обвинувального вироку суду за скоєння злочину не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який відповідач у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
Суд наголошує, що позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни, що підтверджується самим наказом від 08.07.2021 року №320 о/с, в якому вказаний п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми, то слід дійти висновку про безпідставність таких доводів позивача.
Суд зазначає, що законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 квітня 2021 року у справі №240/2677/20.
Враховуючи вище викладене суд вважає висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1. 2 ч. 1,2 ст. 18 Закону України« Про Національну поліцію», п. 6, 7 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 1 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України такими, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а отже є законними та обґрунтованими.
Стосовно іншої частини позовних вимог суд зазначає, що останні є похідними від першої позовної вимоги, то з огляду на висновки суду у даній справі - задоволенню також не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 24 лютого 2020 року у справі №804/2711/17, від 28 лютого 2020 року у справі №818/1274/17, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18, від 15 квітня 2021 року у справі №240/2677/20.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування спірного наказу.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2021 року.
Суддя Сагайдак В.В.