Справа № 500/6521/21
15 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Пилипенко О.Д.
позивача: ОСОБА_1 ;
представника відповідача: Васильчук І.Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2021р. № UA403030/2021/000030/2 Тернопільської митниці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч наявності всього переліку документів на підтвердження придбання транспортного засобу та його вартості Тернопільською митницею було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2021р. № UA403030/2021/000030/2.
Ухвалою судді від 13.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
29.10.2021 від представника відповідача до суду поступив відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що вказана вартість автомобіля нижча митної вартості ідентичних товарів.
Судове засідання 08.11.2021 не проводило у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
Ухвалами суду від 29.11.2021, 07.12.2021 розгляд справи було відкладено.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
27.09.2021 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію (далі - МД) № UA403030/2021/006137, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Автомобіль легковий, що використовувався; марка: VOLKSWAGEN; модель: GOLF; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; модельний рік випуску: 2020; календарний рік випуск 2020; тип двигуна: електричний; потужність: 100 кВт; ємність електрично акумулятора: 35,8 кВт.г.; загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2; колір: сірий; призначення: для використання на дорогах загального призначення (приватне користування). Торгова марка: VOLKSWAGEN. Виробник: VOLKSWAGEN/DE.».
До даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення було подані наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) № 100 457 2021 від 23.09.2021;
- декларація про походження товару № 100 457 2021 від 23.09.2021;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобі ручної поклажі та багажу № UA209040/2021/046540 від 26.09.2021;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 в 02.11.2020;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 в 02.11.2020;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка № б/н від 27.09.2021;
- внутрішній договір (контракт) доручення НРМ221351 від 16.09.2021;
- договір про надання послуг митного брокера № б/н від 17.09.2021;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 11.10.2017;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_5 від 23.10.2014;
- заява про видачу посвідчення про реєстрацію транспортного засобу від 27.09.2021;
- фото від 27.09.2021;
- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів ПН 2698480 від 27.09.2021;
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_6 від 30.07.2021.
Під час митного оформлення митним органом було виявлено, що подані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари 27.09.2021 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення, яким запропоновано надати:
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи:
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта додатково надано:
- копію митної декларації країни відправлення № 21DE805161051458E0 від 23.09.2021;
- копію квитанції № 38 1/4 від 07.09.2021;
- копію додаткових реквізитів до заяви на переказ готівки №38 1/4 від 07.09.2021;
- копію квитанції № б/н від 23.09.2021;
- цінову інформацію з Інтернет-ресурсу ooyyo.com від 28.09.2021.
Також, листом від 29.09.2021 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, крім поданих, протягом 10 днів надавати не буде.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2021 № UA403030/2021/000030/2, у гр. 33 якого, зокрема, зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо зійснювалось) - страхових документів. Не надано інформації про рух коштів від покупця до продавця. Не подано висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах вартість товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи та додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно МД від 15.09.2021 № UA204080/2021/29999 на рівні 130000 EUR/шт.».
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Також, у судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_3 .
Як слідує із його показів він разом з позивачем здійснював транспортування транспортного засобу марка: VOLKSWAGEN, модель: GOLF, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з Німеччини до пункту пропуску Шегині-Медика. Вартість витрат на паливо скала 100,00 євро.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1)заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2)подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3)нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).
Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (частина перша статті 368 Митного кодексу України).
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 та інших.
Як встановлено судом, уповноваженою позивачем особою до митного органу для підтвердження заявленої фактурної вартості транспортного засобу було надано: рахунок-фактура (інвойс) № 100 457 2021 від 23.09.2021; декларацію про походження товару № 100 457 2021 від 23.09.2021; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобі ручної поклажі та багажу № UA209040/2021/046540 від 26.09.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 в 02.11.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 в 02.11.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка № б/н від 27.09.2021; внутрішній договір (контракт) доручення НРМ221351 від 16.09.2021; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 17.09.2021; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 11.10.2017; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_5 від 23.10.2014; заяву про видачу посвідчення про реєстрацію транспортного засобу від 27.09.2021; фото від 27.09.2021; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів ПН 2698480 від 27.09.2021; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_6 від 30.07.2021.
Крім того, на вимогу митниці уповноваженою особою декларанта додатково надано: копію митної декларації країни відправлення № 21DE805161051458E0 від 23.09.2021; копію квитанції № 38 1/4 від 07.09.2021; копію додаткових реквізитів до заяви на переказ готівки №38 1/4 від 07.09.2021; копію квитанції № б/н від 23.09.2021; цінову інформацію з Інтернет-ресурсу ooyyo.com від 28.09.2021.
Аналізуючи зміст вищевказаних документів, суд зазначає, що вони містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного позивачем автомобіля легкового бувшого у користуванні; марка: VOLKSWAGEN; модель: GOLF; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; модельний рік випуску: 2020; календарний рік випуск 2020; тип двигуна: електричний; потужність: 100 кВт; ємність електрично акумулятора: 35,8 кВт.г.; загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2; колір: сірий; призначення: для використання на дорогах загального призначення (приватне користування). Торгова марка: VOLKSWAGEN. Виробник: VOLKSWAGEN/DE.
Як встановлено судом, за придбання вказаного автомобіля позивачем було сплачено 7500,00 євро, що підтверджується квитанцією №38 1/4 від 07.09.2021 (аркуш справи11) про здійснення авансового платежу у розмірі 500,00 євро (15903,15 грн.) та від 23.09.2021 про сплату 7000,00 євро.
Наведене також підтверджується додатковими реквізитами до заяви на переказ готівки №38 1/4 від 07.09.2021 (аркуш справи 55) та довідкою від 23.09.2021 (аркуш справи 10), з яких чітко вбачається, що ОСОБА_1 сплатив кошти директору DA-CARS GmbH ОСОБА_4 07.09.2021 500,00 євро завдатку та 23.09.202 решту суми в розмірі 7000,00 євро.
Тому, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку із тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, оскільки не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару є безпідставними та спростовуються вищенаведеними доказами.
Щодо довідки про вартість транспортування, суд вказує, що її подання митним законодавством не передбачено та не впливає на вартість транспортного засобу. Крім того, судом приймається до уваги покази свідка, який підтвердив, що він разом з позивачем здійснював транспортування автомобіля, вартість транспортування склала 100,00 євро.
Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Щодо обрахунку митної вартості автомобіля, який здійснено відповідачем згідно інформації щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно МД від 15.09.2021 № UA204080/2021/29999 на рівні 130000 EUR/шт, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Будь-яких доказів того, що ціна імпортованого транспортного засобу є недостовірною, або що позивач поніс додаткові витрати у зв'язку з придбанням імпортованого транспортного засобу, що не зазначені у наданих позивачем документах, відповідач під час розгляду справи не надав.
У той же час, згідно частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Зі змісту спірного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.09.2021р. № UA403030/2021/000030/2 убачається, що митний орган не виконав свого обов'язку: не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного засобу за основним методом визначення митної вартості.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом, у результаті чого необґрунтовано та безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2021р. № UA403030/2021/000030/2 Тернопільської митниці.
Стягнути з Тернопільської митниці на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 );
відповідач: Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38 ,м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ 43985576).
Головуючий суддя Баранюк А.З.