Справа № 500/4836/21
20 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №500/4836/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди .
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 позов задоволено, однак не вирішено питання щодо стягнення понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, представником позивача у позовній заяві було повідомлено суд, що докази їх понесення буде надано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
09.12.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання про стягнення з бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну (правову) допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою суду від 10.12.2021 призначено судове засідання для розгляду клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №500/4836/21 на 20.12.2021.
16.12.2021 до суду від Головного управління Держгеокадастру в Тернопівльській області поступило письмове клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу зі змісту якого випливає, що відповідач просить відмовити в їх стягненні взагалі.
В судовому засіданні 20.12.2021 представники сторін не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України, основними засадами адміністративного судочинства є зокрема відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат, враховуються:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу положень статті 134 КАС слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано суду наступні документи:
- Договір про надання правничої (правової) допомоги №55 від 10.08.2021;
- акт приймання-передачі наданих послуг по наданню правничої (правової) допомоги від 09.12.2021.
Як вбачається з наведених документів, розмір заявлених до відшкодування судових витрат позивача на оплату гонорару його представникові за надання правової (правничої) допомоги становить 8000,00 грн.
Відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду мають бути подані договір про надання правової допомоги, документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, оформленні у встановленому законодавством порядку ( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Всупереч наведеному, позивач не надала суду доказів понесених витрат, а саме документів, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат пов'язаних із наданням правової допомоги.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та приходить до висновку про відмову в їх задоволенні.
Статтями 9, 77 КАС визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у прийнятті додаткового рішення за клопотанням позивача щодо стягнення понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Осташ А.В.