Справа № 500/7548/21
20 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області, в якому просить: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними, скасувати відповідне рішення, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди з серпня 1982 року по листопад 2001 року - робота в у ВАТ «Хоростківський комбінат хлібопродуктів» і призначити пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а саме з 30.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з серпня 1982 року по листопад 2001 року - робота у ВАТ «Хоростківський комбінат хлібопродуктів», оскільки в довідці допущено скорочення по батькові. Враховуючи викладене, вважає, що дані підставі для відмови у призначенні пенсії є безпідставними, оскільки позивач не може відповідати за правильність заповнення документів роботодавцем, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 20.12.2021.
Відповідачем подав до суду відзив на позов 22.11.2021, в якому позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що згідно поданих документів, до страхового стажу не зараховано період роботи з 08.06.1981 по 25.11.2001 у ВАТ «Хоростківський комбінат хлібопродуктів», оскільки в архівних довідках, ім'я та по батькові заявниці вказано в скороченій формі, що не відповідає паспортним даним.
З огляду на вищевикладене, згідно документів, долучених до заяви та з урахуванням інформації, відображеної в системі персоніфікованого обліку, зазначив, що страховий стаж позивача складає 23 роки 04 місяці 17 днів, що є меншим за необхідний, а отже для призначення пенсії за віком підстав немає. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач подала до суду 16.12.2021 відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити.
В судове засідання 20.12.2021 сторони не прибули, позивач просила в позові розглядати справу без її участі, а представник відповідача подала клопотання про розгляд справи без участі представника.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що позивач є особою, що досягнула пенсійного віку (60 років), дата народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Позивачка 30.09.2021 звернулась до відповідача із заявою про призначенням пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон України № 1058-1V).
Листом відповідач від 12.10.2021 №1900-0207-8/30284 повідомлено про відмову їй у призначенні пенсії. Зокрема зазначено, що прийнято рішення про відмову у призначені пенсії від 06.10.2021 №192550004287, в якому причиною відмови є те, що відповідно до наданих документів її загальний стаж роботи складає 23 роки 04 місяці 17 днів, що є меншим за необхідний - 28 років. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 08.06.1981 по 25.11.2001, оскільки в архівних довідках, ім'я та по батькові заявниці вказано в скороченій формі, що не відповідає паспортним даним.
Позивач вважаючи відмову відповідача протиправною, звернулась до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід зазначити, що до 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Частиною 1 статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (Порядок № 637).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. "а" абзацу 3 частини 1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
За наявними у матеріалах справи, а саме згідно із трудовою книжкою позивачки, з 08.06.1981 по 25.11.2001 працювала у ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів".
Згідно із архівними довідками про заробітну плату №564 від 17.06.2021, №565 від 17.06.2021 та №566 від 17.06.2021 у документах архівного фонду ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів" м.Копичинці Гусятинського району містяться відомості про заробітну плату у Хоростківському комбінаті хлібопродуктів, ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів": ОСОБА_1 .
Також, факт роботи позивачки у ВАТ «Хоростківський комбінат хлібопродуктів» є нотаріально засвідчена заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які підтверджують той факт, що вони дійсно працювали зі позивачкою у ВАТ «Хоростківський комбінат хлібопродуктів» з серпня 1982 року по листопад 2001 року.
У рішенні про відмову у призначенні пенсії від 06.10.2021 зокрема зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 08.06.1981 по 25.11.2001, оскільки в архівних довідках, ім'я та по батькові заявниці вказано в скороченій формі, що не відповідає паспортним даним.
Однак, із такою позицією відповідача суд не погоджується, враховуючи таке.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 (справа №235/805/17), від 06.12.2019 (справа №663/686/16-а), від 06.12.2019 (справа №500/1561/17) та від 05.12.2019 (справа №242/2536/16-а).
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу за додатком №5, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства стаж підтверджується довідками архівних установ.
З приводу цього, суд зазначає, що основним документом про трудову діяльність є трудова книжка.
Що стосується посилань відповідача на невідповідність архівних довідках встановленій формі, як підставу для не зарахування зазначеного періоду роботи до стажу, то суд їх до уваги не приймає, оскільки зміст цієї довідки повністю відповідає наявним записам в трудовій книжці про характер роботи позивача на цьому підприємстві.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені обставини свідчать про залишення відповідачем поза увагою періоду роботи позивача.
Вищезазначені відомості, як з трудової книжки, так і з наданих позивачем довідок, які підтверджують, що позивач у зазначений період дійсно працювала на даному підприємстві, відповідачем не спростовані.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував позивачу стаж роботи за вказаний період.
З аналізу вказаних норм права судом встановлено, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок та довідок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки чи довідок може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Суд критично оцінює позицію відповідача у даній справі та зазначає, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні архівних довідках. Відповідачем не взято до уваги, що не всі недоліки записів у довідці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у довідках. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення архівних довідках.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 (справа №677/277/17), від 17.07.2018 (справа №220/989/17), від 19.12.2019 (справа №307/541/17).
Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи по трудовій книжці з 08.06.1981 по 25.11.2001 у ВАТ «Хоростківський комбінат хлібопродуктів» має бути зарахований до загального стажу, а не так як про це просить позивачка з серпня 1982 по листопад 2001 року, оскільки такий підтверджений записами у її трудовій книжці, недостовірності або інших ознак юридичної неточності якої не встановлено, а тому вказану трудову книжку слід розглядати як належний та допустимий доказ у справі.
Таким чином, із наведеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи по її трудовій книжці є протиправною, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника (позивача).
Суд, оцінюючи допустимість трудової книжки позивачки як доказу в підтвердження її страхового стажу, враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки позивача чи записів у ній вимогам чинного законодавства.
Крім того, відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав усі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.02.2018 (справа №687/975/17), відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Також суд наголошує, що згідно із частиною першою статті 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.
Порядком №22-1 установлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.
Такий підхід узгоджується із частиною першою статті 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.
Водночас суд наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише у випадку якщо записи у трудовій книжці не відповідають вимогам чинного на момент їх внесення законодавства, то орган пенсійного фонду повинен вживати заходи з метою перевірки відповідних відомостей, а не покладати тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав на позивача.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд вважає протиправним та прийшов до висновку про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії від 06.10.2021 №192550004287.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити їй пенсію за віком та виплату, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини (60 років).
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач до відповідача звернулась із заявою - 30.09.2021, виповнилось 60 років.
Загальний стаж роботи позивача становить більше 28 років і відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вона має право на призначення пенсії по віку.
Враховуючи викладене, суд для належного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до загального стажу роботи період роботи по трудовій книжці з 08.06.1981 по 25.11.2001 роботу у ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів".
Згідно із ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки, позивач звернувся до відповідача 30.09.2021 (пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), тому пенсія за віком має бути призначена з дня звернення за пенсією, тобто з 30.09.2021, а тому дана вимога підлягає до задоволення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 №192550004287 від 06.10.2021.
3. Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.06.1981 по 25.11.2001 у ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів".
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 30.09.2021.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір сплачений за подання позову в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
Головуючий суддя Осташ А.В.