Справа № 500/7444/21
20 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тернопільської РДА щодо не нарахування та не виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 роках у меншому розмірі ніж передбачено ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме: восьми мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації здійснити перерахунок і виплату недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що інвалід війни ІІ групи має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 13 Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''. Однак, відповідач нарахував та виплатив йому вказану допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України у постанові від 08.04.2021 №325.
Ухвалою суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи на 20.12.2021.
Відповідачем 25.11.2021 подано відзив на позов. Відповідач зазначив про те, що не може нести відповідальності у випадку, якщо Мінсоцполітики не видало відповідного припису щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, який бажає отримати позивач.
Сторони в судове засідання не з'явилися, як позивач та представник відповідача подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України від 22.10.993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.06.2017, наявною в матеріалах справи.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 3906 грн.
Не погоджуюсь з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, інвалідам війни ІІ групи здійснюється в розмірі 3906 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу спірну допомогу за 2021 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, відповідач допустив порушення норм статті 13 Закону від 22.10.1993 №3551-XII (у редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV), яка передбачала виплату інвалідам війни ІІ групи допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Відтак, з метою відновлення порушеного права позивача слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що, застосований Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Кальне,Зборівський район, Тернопільська область,47270 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації (місцезнаходження/місце проживання: вул. М. Кривоноса, 10,м. Тернопіль,46027 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03195518);
Головуючий суддя Осташ А.В.