Справа № 500/1171/20
17 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у письмовому провадженні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2020, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020, позов задоволено.
На адресу суду 05.11.2021 надійшло подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення способу та порядку виконання виконавчого листа №500/1171/20, виданого 30.11.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою суду від 28.09.2021 призначено судове засідання для розгляду подання про встановлення способу і порядку виконання рішення на 22.11.2021 о 12:30 год.
Ухвалою суду від 22.11.2021 подання державного було залишено без руху. Недоліки поданої заяви усунуто заявником у строк, встановлений судом.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 24.11.2021 надійшло заперечення на заяву в якому вказано, що задовольнивши заяву про зміну способу виконання рішення суду фактично буде змінено рішення суду по суті. Також, вказано, що питання стягнення коштів не було предметом розгляду в справі оскільки такі кошти станом на час винесення рішення ще не були нараховані.
17.12.2021 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав заяву про розгляд питання зміни способу виконання судового рішення в письмовому провадженні, просив відмовити у його задоволенні.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.
При вирішені питання щодо наявності підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення, суд враховує наступне.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2020, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання судового рішення 30.11.2020 видано виконавчий лист.
У відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на виконанні перебуває виконавче провадження ВП №6390515 з примусового виконання виконавчого листа №500/1171/20, виданого 30.11.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
У відповідності до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регламентує ст.378 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).
Наведені законодавчі норми містять не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями ст.5 та ст.245КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У відповідності до ч.2 ст.245КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
З судового рішення, яке підлягає виконанню, вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області зобов'язано здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Отже, вказаним судовим рішення зобов'язано компетентний орган державної влади вчинити певні дії, які на нього покладено чинним законодавством.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Підстави зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути, якщо мова йде про випадки, коли реалізація рішення знаходиться під загрозою або виявляється неможливою.
Аналіз резолютивної частини судового рішення та наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача судом, є обраним судом видом захисту порушених прав позивача згідно з позовними вимогами, які суд задовольнив.
Разом з тим, державний виконавець просить змінити спосіб і порядок виконання рішення з "зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити" (тобто рішення зобов'язального характеру боржник повинен самостійно вчити дії, які йому визначив суд у своєму рішенні) на "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь стягувача суми доплати по здійсненому перерахунку за рішенням суду в певному розмірі" (тобто на спосіб виконання, який буде вчиняти виключно держаний виконавець - стягувати суму).
Як слідує зі змісту заяви що розглядається, державним виконавцем фактично ставиться питання про стягнення нарахованої відповідачем доплати однією сумою, тобто негайну виплату недоотриманої частини грошової допомоги, однак суд звертає увагу на те, що такі вимоги не були предметом розгляду даної судової справи.
Суд зазначає, що діюче законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення.
На переконання суду, для зміни способу виконання судового рішення підлягає з'ясуванню питання стосовно того, чи не призведе така зміна способу виконання - до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, позаяк змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Так, за результатом розгляду поданої заяви, суд зазначає, що змінивши спосіб виконання рішення суду шляхом "стягнення конкретної суми недоотриманої грошової допомоги" - відбудеться зміна рішення суду по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Верховний Суд у постанові від 12.08.2018 у справі № 759/1928/13-а зазначив, що процесуальний інститут "зміни способу і порядку виконання судового рішення" - не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Суд критично оцінює покликання державного виконавця на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є лише розпорядником державних коштів, які виділені, в межах бюджетних асигнувань і з поважних причин не в змозі провести виплату (фактична виплата коштів відбувається за рахунок Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Міністерство соціальної політики України), оскільки такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст.378 КАС України.
Також, в контексті даних правовідносин, необхідно зазначити, що судове рішення не може бути актом, який замінює алгоритм дій суб'єкта владних повноважень чи дію нормативно-правових актів, якими повинні керуватися суб'єкти владних повноважень при виконані своїх функцій.
Суд звертає увагу, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це шлях реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України та який обрано як належний в межах конкретної судової справи у резолютивній частині рішення суду.
Крім цього, слід зазначити, що положення ст.7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на які посилається державний виконавець, стосуються виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, підприємство чи юридична особа.
Проте, предметом розгляду у даній справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплати підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, та не стосується зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, підприємство чи юридична особа.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення, а відтак подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про зміну порядку та способу виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.241, 248, 378 КАС України, суд
У задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 17 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.