Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/17507/21
14.12.2021 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12017100070004080, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з повною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
До Подільського районного суду м. Києва звернулася з клопотанням слідчий СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12017100070004080, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017100070004080, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2017 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому місці у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та двох інших осіб, виник умисел на заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, поєднаний з проникненням у приміщення та останні вступили між собою в злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих спонукань, 26.06.2017 приблизно о 00 год. 40 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та двоє осіб, прибули до «Національної лотереї «Золотий кубок», яка заходиться по прос. Свободи, 28 в м. Києві, одягнувши заготовлені маски, шляхом вільного доступу, проникли до приміщення вищевказаної лотереї та підійшов до потерпілої ОСОБА_9 , направили в бік останньої сокиру, при цьому висловлюючи в бік потерпілої вимогу щодо необхідності передачі грошових коштів, на виконання вказаних вимог потерпіла ОСОБА_9 передала останнім грошові кошти в сумі близько 3000 гривень.
Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та двоє осіб з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим розпорядились на власний розсуд, завдавши «Національній лотереї «Золотий кубок» матеріальну шкоду на загальну суму близько 3000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 187 КК України.
27 червня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України підтверджуються наступними зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
-протокол усної заяви потерпілої ОСОБА_9 від 26.06.2017 року;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 26.06.2017 року;
-протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_9 ;
-протоколом огляду місця події від 26.06.2017;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26.06.2017;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.06.2017;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.06.2017;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.06.2017;
-протокол огляду місця події (грошових коштів) від 26.06.2017;
-іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки.
Згідно відповіді з відділу Міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 не залишав польську територію та 09.03.2020 отримав наказ про повернення і заборону на повний в'їзд до Польщі та країн Шенгенської угоди, але за базами даних правоохоронних органів Польщі він був шокований цим рішенням - ніякої інформації про вирішення питання на даний час не мають.
ОСОБА_7 перебуває у не встановленому для слідства місці, фактично переховується, що підтверджується відомчими рапортами оперативних працівників, які отримали доручення слідчого у кримінальному провадженні відповідно до ст. 40 КПК України для встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 , його допиту та вручення повідомлення (повістки) про виклик до слідчого, однак за місцем проживання останнього не виявлено, місцезнаходження родичів не відомо, а тому існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування.
Відносно ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення встановлення та документування інших учасників вчинення злочину.
Вказала, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе забезпечити нормальну процесуальну поведінку підозрюваного та закінчення досудового розслідування у розумні строки.
Згідно відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 24.12.2017 року залишив територію України через міжнародний аеропорт Сеньківка, у напрямку до Російської Федерації, та за актуальною інформацією АІПС «АРКАН» Державної прикордонної служби України до України не поверталася, тобто перебуває за кордоном, наявні всі підстави для розгляду клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.
Слідчим відділом Подільського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017100070004080, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2017 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Органом досудового розслідування 27 червня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_7 ознак інкримінованого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, згідно відомостей Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 24.12.2017 року залишив територію України через міжнародний аеропорт Сеньківка, у напрямку до Російської Федерації, та за актуальною інформацією АІПС «АРКАН» Державної прикордонної служби України до України не поверталася, тобто перебуває за кордоном.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який переховується за кордоном, обставити вчиненого кримінального правопорушення.
В силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 60 діб до 12 лютого 2022 року включно.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає заставу як альтернативу триманню під вартою.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження - для відома.
Копію ухвали направити до Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України - для виконання.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.
Оголошення повного тексту ухвали відбулося 17.12.2021.
Cлідчий суддя
Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1