Справа № 758/15233/21
01 листопада 2021 року суддя Подільського районного суду м.Києва Скрипник О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
До Подільського районного суду м. Києва надійшла на розгляд заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: проживання однією сім'єю.
Виходячи зі змісту заявлених вимог, заявник ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
Вимоги до відповідача у позовній заяві не визначені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
За нормою ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У вказаній постанові також вказано, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Зі змісту досліджуваної заяви вбачається виклад обставин про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 більше п'яти років, до смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ведення спільного господарства, наявності між ними сімейних взаємних прав та обов'язків.
З вказаного вбачається, що мета встановлення факту проживання однією сім'єю прямо пов'язана з подальшим вирішенням спірних відносин щодо спадкового майна.
Суд, з огляду на вказане, вбачає спірність правовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вимоги встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавцем фактично заявлено для підтвердження права на спадкування, оскільки в подальшому заявник має на меті вирішити майнове питання (реалізувати право на спадкове майно).
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 293, 315, 260 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду за захистом порушеного права у порядку позовного провадження.
Роз'яснити заявнику, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі відповідного клопотання.
Копію ухвали з дотриманням ч. 2, ч. 3 ст. 186 ЦПК України надіслати на адресу заявника.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України до Київського апеляційного суду.
СуддяО. Г. Скрипник