печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58253/21-ц
13 грудня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань -Шевчук А.В.
за участю представника особи щодо якої вимагається розкриття інформації, що містить банківську таємницю: ОСОБА_1
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, особа, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю: ОСОБА_2 , банк, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю: акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,-
У листопаді 2021 року Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - Управління) звернулося до суду із заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ОСОБА_2 , а саме: зобов'язати акціонерне товариство «Райффайзнен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») надати роздруківку реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку, з вказівкою про значення платежу, дати, коду ЄДРПОУ та назви контрагентів за період з 01 січня 2017 року до 31 березня 2021 року по вищезазначених рахунках. При цьому, Управління просило розгляд справи провести без участі їхнього представника.
В обґрунтування заяви Управління посилалось на те, що відповідно до наказу Управління №2273к від 19 липня 2021 на 13 вересня 2021 року заплановано проведення позапланової документальної виїзної перевірки ОСОБА_2 за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року. Для проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на реєстраційну адресу платника копію наказу №2273к від 19 липня 2021 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Рекомендоване повідомлення про вручення було вручено ОСОБА_2 23 липня 2021 року. 13 вересня 2021 року здійснено виїзд за податковою адресою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з метою пред'явлення направлення на перевірку від 09 вересня 2021 року №3554/0710 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ОСОБА_2 . При виїзді було встановлено, що за податковою адресою ОСОБА_2 відсутня, тому ознайомити з направленням на перевірку від 09 вересня 2021 року №3554/0710 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки та розпочати перевірку немає можливості, про що складено акт №658/02-32-07-10/ НОМЕР_1 від 13 вересня 2021 року щодо відсутності ОСОБА_2 за податковою адресою та неможливості вручення направлення на проведення позапланової виїзної документальної перевірки.
Заявник вказує, що при проведенні перевірочного аналізу підприємницької діяльності ОСОБА_2 встановлено, що ймовірні втрати до бюджету від здійснення господарської діяльності ОСОБА_2 за період з 01 січня 2017 по 31 березня 2021 року становлять 1013798 грн, а тому, з метою встановлення сум можливих збитків заявник звернувся до суду із заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_2 , шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку, з вказівкою призначення платежу, дати, коду ЄДРПОУ та назви контрагентів за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року по рахунках.
Ухвалою судді від 08 листопада 2021року в справі відкрито провадження.
19 листопада 2021 року від представника особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю надійшли письмові пояснення, в яких вказано про те, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що заявник не вказав, норми саме якого законодавства порушила ОСОБА_2 , тому неможливо встановити чи належить подання вказаної заяви до компетенції Управління.
Крім того, Управління не має статусу юридичної особи, а тому не володіє цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю і не може бути заявником у розумінні Розділу 12 Глави IV ЦПК України.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 , вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини та приходить до наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) зареєстрована Бершадською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець 22 вересня 2014 року і взята на облік як платник податків в Управлінні, Бершадській державній податковій інспекції, податкова адреса: АДРЕСА_1 .
Згідно інформаційних даних ФОП ОСОБА_2 для проведення розрахунків при здійсненні підприємницької діяльності використовує банківські рахунки, зокрема у АТ «Райффайзен Банк» номер рахунку НОМЕР_2 (980 - Українська гривня), номер рахунку НОМЕР_3 (980 - Українська гривня), номер рахунку НОМЕР_4 (980 - Українська гривня), НОМЕР_5 (980 - Українська гривня).
Платником податку не було своєчасно подано податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020 роки, відповідні звіти були подані 07 квітня 2021 року. У звіті за 2018 рік платник самостійно задекларувала суму одержаного доходу 1 198 733,82 грн.
Згідно інформаційних даних на користь ОСОБА_2 за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року виплачено доходу на загальну суму 2 738 770 грн. за ознакою «157 - дохід, виплачений самозайнятій особі», а саме: 2017 рік - 458 230 грн; 2018 рік - 1 111 570 грн; 2019 рік - 551 080 грн; 2020 рік - 588 310 грн; 2021 рік - 29 580грн.
Згідно наказу головного управління ДПС у Вінницькій області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_2 » № 2273к від 19 липня 2021 року вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 з 13 вересня 2021 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року та по єдиному соціальному внеску з 22 вересня 2014 року по 31 березня 2021 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладеного на органи ДПС.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (2102802374997) копію наказу № 2273к від 19 липня 2021 року отримано особисто ОСОБА_2 23 липня 2021 року.
На підставі цього наказу здійснено виїзд на податкову адресу ФОП ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 . В результаті здійсненого виїзду встановлено, що платник податків - фізична особа ОСОБА_2 відсутня.
За результатами встановленого факту відсутності платника податків - фізичної особи ОСОБА_2 за податковою адресою, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт № 658/02-32-07-10/3172020109 від 13 вересня 2021 року.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 349 ЦПК України справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника (ч. 1). Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою (ч. 2).
Правовий режим банківської таємниці визначається, зокрема, статтями 1058, 1076 Цивільного кодексу України, статтями 60 - 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк.
Встановлений законом режим банківської таємниці не має абсолютного характеру, оскільки передбачено правомірні правові дії щодо розкриття такого виду інформації, і саме на суд як орган державної влади покладено обов'язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації.
Статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначений порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до частини першої якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону).
З аналізу зазначеного закону слідує, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську таємницю, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб'єктом господарської діяльності.
При цьому своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом.
Сама по собі необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 Податкового кодексу України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 348 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.
Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 30 вересня 2011 року, згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Відповідно до пунктів 20.1.4. і 20.1.5. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Відповідно до пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у цьому пункті даної статті.
Підставою проведення документальної позапланової виїзної перевірки у наказі № 2273к від 19 липня 2021 року зазначено підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, згідно із яким розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
У своїй заяві ГУ ДПС у Вінницькій області посилається на необхідність розкриття банківської інформації з метою всебічного, повного та об'єктивного вивчення фінансово-господарської діяльності ОСОБА_2 , а також встановлення суми можливих збитків, завданих платником податків, встановлення порушень чинного законодавства, на підставі наказу № 2273к від 19 липня 2021 року, у якому зазначено про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Також у направленні на перевірку від 09 вересня 2021 року за № 3554/0710 зазначена її мета: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства.
В обґрунтування заявлених вимог у своїй заяві ГУ ДПС у Вінницькій області зазначило певні обставини та підтвердив їх доказами. Зокрема зазначив про направлення на ім'я ОСОБА_2 копії наказу № 2273к від 19 липня 2021 року, яка нею отримана 23 липня 2021 року.
В той же час, Головне управління ДПС у Вінницькій області не надало належних доказів на підтвердження проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ФОП ОСОБА_2 податкового законодавства або доказів на підтвердження неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законодавством.
Наданий заявником у додатку до заяви із посиланням на нього в цій заяві акт №658/02-32-07-10/3172020109 від 13 вересня 2021 року не може бути визнаний належним доказом доводів заявника щодо відсутності ОСОБА_2 за податковою адресою, оскільки із даного акту вбачається, що головним державним ревізором - інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб, управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області Бондарем С.П. 07 вересня 2021 року здійснено вихід для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП - ФОП ОСОБА_2 .
Водночас із наявного в матеріалах справи направлення на перевірку за № 3554/0710 вбачається, що воно видано 09 вересня 2021 року, тобто виїзд 07 вересня 2021 року ревізора-інспектора на місце за податковою адресою ОСОБА_2 здійснений до видачі направлення на перевірку.
Також у цьому акті від 13 вересня 2021 року зазначено, що головним ревізором-інспектором Бондарем С.П. 07 вересня 2021 року здійснено вихід для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП-ФО ОСОБА_2 . При виході на позапланову виїзну документальну перевірку головним державним ревізором-інспектором Бондарем С. П. встановленою, що 13 вересня 2021 року платник податків за податковою адресою ( АДРЕСА_1 ) відсутній, у зв'язку із чим пред'явити ПП - ФОП ОСОБА_2 направлення від 09 вересня 2021 року № 3554/0710 про початок перевірки та провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП - ФОП ОСОБА_2 не можливо.
Із цього акта вбачається, що на місце виїхав один ревізор-інспектор Бондар С.П., проте акт підписаний двома особами: головним державним ревізором-інспектором Бондарем С.П. та заступником начальника управління А.Снігурем, який не здійснював вихід за місцем податкової адреси ОСОБА_2 , тому, відповідно не міг визначити відсутність даної особи на податковою адресою.
У статті 75 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб'єктом господарської діяльності.
При цьому, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 20 вересня 2011 року, роз'яснено, що саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 Податкового кодексу України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2019 року у справі № 752/19172/18, у постанові від 28 травня 2020 року у справі № 761/13288/19.
Заявник не надав доказів, що ПП - ФОП ОСОБА_2 вибула із податкової адреси та не підтвердив неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки, а наявний в матеріалах справи лише запит на встановлення місцезнаходження платника податків без зазначення дати та вихідного номера, адресований ГУ ДФС у Вінницькій області Управлінню оперативно-розшукової діяльності, без відповіді на нього, також не свідчить про відсутність ОСОБА_2 за податковою адресою - за місцем її реєстрації.
На підставі наведеного, слід дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці, оскільки ГУ ДПС у Вінницькій області як контролюючий орган, не надало доказів на підтвердження проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ПП - ФОП ОСОБА_2 податкового законодавства або доказів на підтвердження неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 1058, 1076 ЦК України, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 75, 78 Податкового кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 348, 349, 350, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, особа, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю: ОСОБА_2 , банк, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю: акціонерне товариство «Райффайзен Банк» - відмовити.
Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення суду складено 16 грудня 2021 року.
Суддя О.Л. Бусик