15.12.2021 Справа № 756/13911/21
Справа № 756/13911/21
Провадження №2-а/756/192/21
15 грудня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора Департаменту патрульної поліції Кравченко Катерини Олексіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора Департаменту патрульної поліції Кравченко Катерини Олексіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії 1АБ №02145251 від 15.08.2021, складеною інспектором Департаменту патрульної поліції Кравченко К.О., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 15.08.2021 о 01 год. 12 хв. за адресою: м. Київ, Північний міст на Лівий берег зафіксовано належний позивачу транспортний засіб NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год., чим порушила пункт 12.9. (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, обставини, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, постанову винесено з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на наступне.
Зазначила, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не були заслухані пояснення позивача, а також останній не було роз'яснено її права, передбачені ст. 268 КУпАП, у зв'язку з чим вона була позбавлена права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та при розгляді справикористуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права. Таким чином, при винесенні постанови інспектором патрульної поліції не були з'ясовані усі обставини справи.
Зазначила, що в тексті оскаржуваної постанови не зазначена дата набрання та порядок набрання оскаржуваною постановою законної сили, що позбавило позивача можливості реально оцінити наслідки її дії.
Крім того, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, проте в оскаржуваній постанові не зазначено звання інспектора Департаменту патрульної поліції, який склав постанову.
Позивач вказує на те, що у тексті оскаржуваної постанови невірно зазначені дата та час, оскільки її транспортний засіб дійсно перебував на Північному мосту на Лівому березі у місті Києві, проте 14.08.2021 орієнтовно о 12 год. 20 хв., а не 15.08.2021 о 01 год. 12 хв., як зазначено у постанові. При цьому, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму, а тому докази, отримані в результаті відео фіксації, не можуть вважатися належними та допустимими доказами.
З урахуванням наведеного, вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення було винесено з порушеннями вимог чинного законодавства, тому вона є неправомірною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 20.09.2021 адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.10.2021 року відкрито провадження в справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.11.2021 представник Департаменту патрульної поліції надіслав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що 15.08.2021 інспектором Департаменту патрульної поліції Кравченко К.О., на підставі інформаційних файлів за результатами автоматичної фіксації події з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі Каскад 007-0519, було винесено постанову серії 1АБ №02145251 від 15.08.2021 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 15.08.2021 о 01 год. 12 хв., за адресою: м. Київ, Північний міст на Лівий берег, було зафіксовано в автоматичному режимі, за допомогою технічного засобу Каскад 007-0519, транспортний засіб NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , що рухався зі швидкістю 74 км/год, перевищуючи встановлені обмеження швидкості руху на 24 км/год., що є порушенням п.12.9 (б) ПДР України. При цьому правопорушення було зафіксовано технічним засобом Каскад 007-0519, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги», має сертифікат перевірки типу №UA.TR.0015-19 Rev.0, що дійсний в період з 14.01.2019 по 14.01.2029, та внесений до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки. Інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. В місця розміщення приладів контролю встановлюються відповідні інформаційно-вказівні дорожні знаки. Так, відповідно до офіційного веб-сайту, за посиланням https://раtrоl.роlісе.gov.ua/automatic_fixation/informatsiya-pro-vstanovleni-kaf/ на автомобільній дорозі м. Києва, на Північному мосту на Лівий берег, здійснюється автоматична фіксація перевищення встановлених обмежень швидкості руху приладом Каскад 007-0519, а наявність дорожнього знаку «5.70», підтверджується відповідними фотознімками, які маються на CD-диску, долученому до відзиву.
Згідно ч. 5 ст. 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому не ознайомлення ОСОБА_1 з її правами та обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП, не є порушенням.
Щодо відсутності спеціального звання інспектора, який виносив оскаржуване рішення, відповідач зазначає, що зазначення звання не є обов'язковим реквізитом, який повинна містити постанова відповідно ст. 283 КУпАП.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 262 КАС України).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.3 ст.2КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 15.08.2021 року відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АБ №02145251, якою накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 15.08.2021 о 01 год. 12 хв. за адресою: м. Київ, Північний міст на Лівий берег зафіксовано транспортний засіб NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала вказаним транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год., чим порушила пункт 12.9. (б) Правил дорожнього руху України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
У відповідності до 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із п. 12.9 (б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
При цьому, Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
За змістом п. 1.10 ПДР населений пункт забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47 та 5.48.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Частиною 7 ст. 258 КУпАП визначено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом № 13 Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно зі ст. 279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, на наданому представником відповідача відеозапису зафіксований рух транспортного засобу NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 .
При цьому, на CD-диску, долученому представником Департаменту патрульної поліції до свого відзиву, мається фотознімок №1, здійснений за допомогою комплексу автоматичної фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» 007-0519, з якого вбачається, що автомобіль NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , 15.08.2021 року о 01:12:20 год. рухався по Північному мосту на Лівий берег, N50.492.109 E30/540926 зі швидкістю 74 (73) км/год., тобто у населеному пункті, де дозволена максимальна швидкість руху 50 км/год. Таким чином, перевищення швидкості становить 24 км/год.
З долученої роздруківки пошуку АМТ ГСЦ вбачається, що транспортний засіб NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , належить позивачу ОСОБА_1 .
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні.
У відповідності до ч.2 ст.7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.
Згідно ч.1,2 ст. 8 вищезазначеного Закону передбачено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Судом встановлено, що комплекс автоматичної фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» 007-0519 отримав сертифікат відповідності №UA.TR.001 22 009-20, сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 5-19 Rev., дійсний до 14.01.2029, та внесений до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки.
З експертного висновку ТОВ «Українські системні інновації» №1100 від 02.04.2020 вбачається, що комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документах «Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД». Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації».
Виходячи з цього, комплекси автоматичної фото/відео фіксації порушень правил дорожнього руху «КАСКАД», як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, пройшли необхідні тестування та мають дозвільні документи на їх використання.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема за порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, винесення Поліцейським постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП не суперечить вимогам діючого законодавства.
Таке право підтверджено численними рішеннями Верховного Суду, зокрема, постановою від 04.04.2018 в справі № 523/6540/16 (номер в Єдиному реєстрі судових рішень 73249859).
Відповідно до п.п. 1-3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх
справ України 13 січня 2020 року № 13 (далі - Інструкція), уповноважені поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, передбачені ч.1 ст. 122 КУпАП, зокрема, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень в уповноваженому органі (підрозділі) Національної поліції України. Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснює уповноважений поліцейський шляхом опрацювання інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі - Система), та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних. При цьому, при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, ним виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. При цьому, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, зазначення звання особи, яка винесла постанову, а також відомості щодо набрання постановою законної сили, не є обов'язковим реквізитом відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, при цьому підписання постанови про накладення адміністративного стягнення уповноваженим поліцейським з використанням цифрового підпису прямо передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніхсправ України № 13 від 13.01.2020 року.
Суд враховує, що на фотознімках, здійснених за допомогою комплексу автоматичної фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» 007-0519, зазначена дата 15.08.2021 та час 01:12 зафіксованого адміністративного правопорушення, що відповідає даті та часу, вказаним у оскаржуваній постанові, при цьому на вказаних фотознімках чітко видно транспортний засіб NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , рухався у нічний час доби, а не о 12:20 год. 14.08.2021, як зазначає позивач у своєму позові.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що відповідачем було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки позивач не могла надати особисті пояснення по суті правопорушення, надати докази та скористатися правом на професійний захист адвоката, оскільки в силу норм ст.ст. 258, 279-1КУпАП, а також Інструкції у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні, в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ч. 1 ст. 122 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту.
В контексті спірних правовідносин право на юридичну допомогу не є абсолютним, його реалізація вимагає вчинення певних дій з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки чинне адміністративне процесуальне законодавство не визначає обов'язковість участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права в розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя. Слід також зазначити, що позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а подальший захист прав і свобод особи забезпечено в суді при оскарженні рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на зазначене, доводи позивача щодо порушення права її на захист не заслуговують на увагу.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем не надано доказів встановлення знаку «5.70» на ділянці дороги, на якій було зафіксовано адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону № 580-VIII інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Разом з тим, ч.2 ст. 40 Закону № 580-VIII містить лише законодавчий припис про те, що інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
При цьому жодними положеннями Закону № 580-VIII, в тому числі, частини першої статті 40, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.
Дорожній знак 5.70 ПДР України «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів, при цьому, він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків. У той же час, Закон не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото-відеофіксації порушень дорожнього руху.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Таким чином, посилання ОСОБА_1 на відсутність знаку 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» ні в якому разі не нівелює можливість перевищення учасниками дорожнього руху максимально допустимої швидкості руху та не звільняє позивача як водія виконувати вимоги швидкісного режиму та уважно стежити за дорожньою обстановкою.
У той же час, суд приймає до уваги, що інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. В місця розміщення приладів контролю встановлюються відповідні інформаційно-вказівні дорожні знаки. Так, інформацію щодо автоматичної фіксації перевищення встановлених обмежень швидкості руху на автомобільній дорозі м. Києва, на Північному мосту на Лівий берег, можна отримати за посиланнямhttp://patrol.police.gov.ua/automatic_fixation/informatsiya-pro-vstanovleni-kaf/. Крім того, наявність дорожнього знаку «5.70» на вказаному відрізку дороги, підтверджується відповідними фотознімками, які маються на CD-диску, долученому до відзиву.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП та Інструкцією передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів , показаннями свідків.
Будь-яких доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного правопорушення, позивач суду не надав.
В той же час надані представником відповідача докази підтверджують вину позивача у вчиненні ним зазначеного в постанові право порушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а відтак адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора Департаменту патрульної поліції Кравченко Катерини Олексіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягненняне підлягає задоволенню.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, ч. 1 ст. 122, 251, 265, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 139, 242-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора Департаменту патрульної поліції Кравченко Катерини Олексіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Тиха