15.12.2021 Справа № 756/5677/17
Унікальний №756/5677/17
Провадження №6/756/988/21
15 грудня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря П'яла Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднара Дениса Володимировича, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Боднар Д.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов'язань.
Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні перебуває виконавче провадження ВП №67085824 з примусового виконання виконавчого листа №2/756/465/19 від 06.10.2021, виданого Оболонським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 65 000 доларів США та з виконання виконавчого листа №2/756/465/19 від 06.10.2021, виданого Оболонським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 18 000,00 грн.
Вказав, що 07.10.2021 ним відкрито виконавче провадження з виконання зазначених виконавчих листів, про що ОСОБА_2 повідомлений належним чином.
Крім того, зазначив, що приватним виконавцем на адресу боржника, про зміну якої останній самостійно не повідомив, направлялись виклики, якими зобов'язано ОСОБА_2 з'явитись до приватного виконавця, а також подати декларацію про доходи та майно, проте вимоги виконавця виконані не були. Під час неодноразових виходів за адресою проживання боржника двері ніхто не відчиняв, охоронці будинку на вимоги виконавця не реагували.
Також приватному виконавцю стало відомо, що ОСОБА_2 вчиняє умисні дії, направлені на відчуження належного йому нерухомого майна з метою ухилення від виконання своїх грошових зобов'язань.
До того ж, вказав, що згідно відомостей Державної прикордонної служби України божник з моменту відкриття виконавчого провадження неодноразово перетинав державний кордон України а саме: у період з жовтня по грудень 2021 року.
Станом на дату звернення рішення боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, отже він має невиконані зобов'язання на території України та не виконує зобов'язань, у зв'язку з чим приватний виконавець просить обмежити ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.
У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Боднар Д.В. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Стягувач ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи судом не повідомлялися у порядку, визначеному ч. 4 ст. 441 ЦПК України.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30.09.2019 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.01.2020 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2019 скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.09.2021 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 20.01.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів скасовано з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 000,00 доларів США та судові витрати на сплату судового збору в сумі 18 000,00 грн.
06.10.2021 Оболонським районним судом м. Києва видано два виконавчих листа №2/756/465/19 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів та судового збору.
07.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Боднаром Д.В. відкрито виконавче провадження ВП №67085622 з виконання виконавчого листа №2/756/465/19 від 06.10.2021, виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 000,00 доларів США.
Крім того, 07.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Боднаром Д.В. відкрито виконавче провадження ВП №67085216 з виконання виконавчого листа №2/756/465/19 від 06.10.2021, виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 000,00 грн. судового збору.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Боднара Д.В. виконавчі провадження №67085216, №67085622 об'єднано у зведене виконавче провадження - ВП №67085824.
Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлялись сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням. Боржнику ОСОБА_2 направлено рекомендований лист №0100199466849 за адресою, вказаною у виконавчому документі - АДРЕСА_1 . Таким чином, боржник був повідомлений про початок примусового виконання рішення.
Із постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що боржника було зобов'язано протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно. Однак вказана вимога виконана не була.
19.11.2021 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на частку ОСОБА_2 у ТОВ «Проперті Менеджмент», у ТОВ «РСЗ», у ТОВ Компанія «Райдер», у ТОВ «Віннерінвест».
Окрім того, згідно відомостей Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб від 25.11.2021 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Боржник про зміну зареєстрованого місця проживання не повідомляв.
25.11.2021 приватним виконавцем за місцем реєстрації ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) повторно направлено постанови про відкриття провадження разом із вимогою про виконання рішення суду та надання декларації про доходи та майно у строк до 01.12.2021. Однак, вказані вимоги виконані не були.
Також приватним виконавцем здійснювались виходи за адресою проживання боржника ОСОБА_2 , однак двері ніхто не відчинив, охоронці будинку на вимоги виконавця не реагували. За інформацією, наданою сусідами, ОСОБА_2 проживає саме за цією адресою. Вказані обставини підтверджуються Актами від 30.11.2021, від 01.12.2021 та від 03.12.2021.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 02.12.2021 майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.
Разом з тим, у відповідності до Договору дарування житлового будинку від 03.10.2021, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Тренчук Н.О. ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_2 .
Також 22.02.2021 боржник відчужив належну йому квартиру АДРЕСА_1 .
Вказані обставини, зважаючи на ухвалення 15.09.2021 рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, можуть свідчити про вчинення умисних дій, направлених на унеможливлення виконання судового рішення за рахунок звернення стягнення на майно.
Згідно відомостей Державної прикордонної служби України від 14.12.2021 боржник ОСОБА_2 після відкриття виконавчого провадження з 07.10.2021 неодноразово перетинав державний кордон України: 11.10.2021 напрям перетину - виїзд, 21.10.2021 напрям перетину - в'їзд, 23.10.2021 напрям перетину - виїзд, 02.11.2021 напрям перетину - в'їзд, 06.11.2021 напрям перетину - виїзд, 23.11.2021 напрям перетину - в'їзд, 10.12.2021 напрям перетину - виїзд.
Так, згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У відповідності до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Як передбачено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи, або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Отже, вищенаведеними положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; несвоєчасна явка за викликом державного виконавця.
Тобто, ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
В свою чергу, відповідно до ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Крім того, як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 своєї постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 за № 6, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правам з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). У зв'язку із цим, у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно зі статтею 377-1 ЦПК України, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що в силу положень ст. 441 ЦПК України особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду факт вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, саме приватний виконавець повинен доводити факт ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, вжитими приватним виконавцем заходами встановлено, що майна за боржником не зареєстровано. Коштів на виявлених рахунках боржника у банківських установах в розмірі, достатньому для задоволення вимог стягувана недостатньо.
Таким чином, боржник фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду.
Згідно зі ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статей 3, 4, 18, 19, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати у встановленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в іпотеці або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
За обставинами даної справи доведено та встановлено, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, не утримується від вчинення дій, які ускладнюють виконання рішення суду, не надав у строк встановлений виконавцем достовірних відомостей про зареєстроване місце проживання, про свої доходи та майно, про рахунки в банках та наявність грошових коштів а також будучи обізнаним про відкрите виконавче провадження на виклики до виконавця не з'являється.
Доказів на підтвердження того, що у боржника відсутня можливість, від незалежних від нього обставин виконувати свої обов'язки по виконанню рішення суду, ні виконавцю ні до суду подано не було.
Судом встановлено, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, того вільно виїжджає за межі України, не вживаючи заходів для виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Таким чином, виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечать положенню частини першої статті 28 Закону, за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 28.012021 у справі № 643/8028/15 (провадження № 61-10442св20), від 18.03.2021 у справі № 520/10954/15-ц (провадження № 61-7198св20).
Постанови, в тому числі про відкриття виконавчого провадження були надіслані на адресу, зазначену у виконавчому листі, також за новим зареєстрованим місцем проживання, тобто боржник вважається належно повідомленим про виконавче провадження та про свої обов'язки виконувати рішення суду.
Таким чином, виконавцем здійснені всі можливі запити, щодо встановлення наявності майна у боржника.
За вказаних обставин, невиконання боржником рішення суду не зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо, а тому суд приходить до висновку, що обставини, які склалися, свідчать про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, а також вчиняє дії, які роблять неможливим та ускладнюють його виконання, що є неприпустимим в силу вимог закону і порушують права стягувача на своєчасне виконання судового рішення і одержання власних коштів від боржника.
При цьому, суд враховує вимоги ст. 18 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У справі «Soering vs UK» від 07.07.1989 Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд.
Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Судом встановлено, що обмеження у праві виїзду за кордон, за вищенаведених обставин є справедливим обмеженням у демократичному суспільстві, яке носить тимчасовий характер та є дієвою юридичною санкцією, яка зумовить припинення нехтування своїми обов'язками та змусить боржника віднайти способи для виконання рішення суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця.
Керуючись ст. 353, 441 ЦПК України, суд -
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Боднара Дениса Володимировича (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 34, 2-й під'їзд, кімн. 9), стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ), боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до погашення заборгованості в повному обсязі за виконавчим листом №2/756/465/19 від 06.10.2021, виданого Оболонським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 65 000 доларів США та з виконання виконавчого листа №2/756/465/19 від 06.10.2021, виданого Оболонським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 18 000,00 грн
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення;
Ухвала набирає законної сили після її проголошення суддею.
Суддя О.В. Диба