17.12.2021 Справа № 756/18821/21
Справа пр. № 2/756/754521
ун. № 756/18821/21
17 грудня 2021 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду
м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суддя, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
07 грудня 2021 року дана справа надійшла до Оболонського районного суду м. Києва.
Того ж дня справа була передана на розгляд судді Андрейчуку Т.В.
Правила підсудності справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, визначені у параграфі 3 глави 2 розділу І ЦПК України (ст. ст. 26-30 Кодексу).
У вказаному параграфі ЦПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (ст. 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (ст. 26), правила альтернативної підсудності (ст. 28) та правила виключної підсудності (ст. 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
09 грудня 2021 року до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддею було зроблено запит до Реєстру територіальної громади м. Києва щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача у справі.
Суддею отримано відповідь, що згідно з Реєстром територіальної громади
м. Києва місце проживання відповідача ОСОБА_2 не зареєстроване в Оболонському районі м. Києва.
Також ч. 2 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
До позовної заяви ОСОБА_1 не долучено доказів, які б засвідчували те, що від шлюбу з ОСОБА_2 у неї є малолітні або неповнолітні діти, які перебувають на її утриманні. Також у позовній заяві відсутні посилання на те, що ОСОБА_1 не може за своїм станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Таким чином, підстави для зверення позивача до Оболонського районного суду м. Києва з позовом відповідно до правил ч. ч. 1, 2 ст. 28 ЦПК України відсутні.
За приписами ч. 1 ст. 378 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
За приписами ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що останнє відоме місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Оскільки останнє відоме місце проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Деснянського району м. Києва, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 9 ст. 28 ЦПК України належить до територіальної юрисдикції Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на те, що справа згідно з ч. 2 ст. 27 ЦПК України належить до територіальної юрисдикції (підсудна) Деснянському районному суду м. Києва, її слід надіслати на розгляд цьому суду.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 9 ст. 187 ЦПК України, суддя, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - надіслати за підсудністю на розгляд Деснянському районному суду м. Києва у зв'язку з тим, що вказана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.В. Андрейчук