Справа № 755/17635/21
Провадження №: 3/755/9100/21
"23" листопада 2021 р. суддя Днiпровського районного суду м.Києва Марченко М.В., розглянувши справу про адмiнiстративне правопорушення, що надiйшла з Дніпровського УП ГУНП у м.Києві, про притягнення до адмiнiстративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст.174 КУпАП,-
встановив:
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором СКОЗ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві: « ОСОБА_1, 04.10.2021 року о 14 годині 11 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 здійснив у себе в дворі постріл спец.засобу ПМР к-р 9, № НОМЕР_1 , нібито по крисам, будь-якої шкоди не заподіяв».
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі, при цьому пояснив, що він дійсно з 2003 року має пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії, ПМР та завжди неухильно дотримується всіх правил і вимог законодавства. 04.10.2021 року, він, у дворі своєї дачі чистив пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, при цьому побачив, як на його подвір'я вибіг великий щур, стискаючи у своїй пащі новонароджене кошеня, що мешкало з кішкою на його подвір'ї. Рефлекторно, тобто на рівні підсвідомості, не маючи на меті здійснити постріл, та не допускаючи необережність щодо виникнення безконтрольної стрільби та настання суспільно-небезпечних наслідків чи шкоди, утримуючи в руці вже зібраний після чищення (пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами), що був направлений до долу у землю, він повернувся в бік щура, щоб фізично (голосними криками та маханням рук) налякати щура, щоб той випустив кошеня, при цьому, без його умислу на вчинення стрільби та бажання чи можливості настання шкідливих наслідків, із ПМР, що знаходився в його руці відбувся постріл гумового метального снаряду у напрямку до низу поверхні землі, без настання небезпечних наслідків та заподіяння будь-якої шкоди, оскільки це відбулось на подвір'ї його дачі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 174 КУпАП стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку карається накладенням штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і бойових припасів.
Згідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, Конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч.1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
В силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно д ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту ст.7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ст. 174 КУпАП (у протоколі зазначено ст. 174 КУпАП) судом (суддею) встановлено, що відповідно до рапорту Інспектора СКОЗ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві Ярослава Кича: «06.05.2005 року ГУНП Запорізької області було видано на ім'я ОСОБА_1 дозвіл НОМЕР_2 на пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями несмертельної дії.»
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Крім того, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що фактично вони не містять будь- які докази, в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Сам протокол не містить посилання на свідків, або їх пояснення, які б дозволяли встановити всі обставини інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи досліджені матеріали адміністративної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП,
А тому, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП.
Керуючисьст. 9, 23, 174, 247, 256, 264, 265, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.177 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: